Ухвала суду № 29022989, 22.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. справа № 2а/0470/13325/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

скаргу з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 25 листопада 2011 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика Фаворит"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2011року № 0000698822.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що податкове повідомлення-рішення яке прийнято на підставі акту від 23.06.2011 року №1195/08-03/2- 13451782 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "МФ "Фаворит" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Фаворит Груп" за період з 01.08.2010року по 31.08.2010року є протиправним, оскільки було прийнято на підставі пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит в податковій декларації за серпень 2010 року на суму 1 102 265 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за серпень 2010 року на 1 102 265 грн. Даний висновок обґрунтовано тим, що операції з поставки по ланцюгу ТОВ "Фаворит Груп" - ТОВ "МФ "Фаворит" у своїй сукупності свідчать про наявність у сторін договорів під час їх укладення мети суперечної інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. ТОВ "МФ "Фаворит" в контексті договору постачання товарів з ТОВ "Фаворит Груп" проводило фінансово-господарську діяльність без мети реального настання правових наслідків, а з метою зменшення об'єкту оподаткування та розміру податків. На думку, позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки між позивачем та ТОВ "Фаворит Груп" було укладено договір поставки №01/08/03-СН від 01.08.2010року та специфікації до договору поставки №01/08/03-СН від 01.08.2010року. На виконання даного договору було поставлено товар та виписано видаткові накладні та податкові накладні. Зазначені первинні документи були дослідженні відповідачем при перевірці та відображені в акті перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000698822 від 18.07.2011року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" у рахунок повернення судового збору 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "МФ "Фаворит" 11.02.2000 року зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. ТОВ "МФ "Фаворит" з 04.01.2008 року перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100089132.

Основні постачальники позивача за період, охоплений перевіркою, ТОВ "Е-Восток- Україна" та ТОВ "Компанія "ЄВВА", на час виникнення спірних відносин зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платники податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі останніми податкових накладних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що суму податкового кредиту сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від вказаних постачальників, та, що вартість придбаних товарів правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість. Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Згідно п.5.1 ст.5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пп.5.2.1 п.5.2 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування на рахунок у банку в залежність від обов'язкової наявності матеріалів зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника.

Таким чином, відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Враховуючи вимоги п. п. 1, 2 ст. 71 КАС України, а також те, що інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не наведено, доводи, викладені відповідачем у касаційній скарзі не є такими, що спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності стягнення з держбюджету на користь позивача бюджетної заборгованості за спірні періоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим вона не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко