Ухвала суду № 29021839, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К-24098/10

№ К-24098/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010

у справі № 2а-46379/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Полтавський ливарно-механчіний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

за участю прокурора Полтавської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 20.07.2009 № 0000712305.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР), ст.ст.7, 9 та 159 КАС України.

Позивач не скористався наданим йому Кодексом адміністративного судочинства України правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за вересень 2008 року на 118800,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.07.2009 № 0000712305 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.07.2009 № 1464/23-2/31495420. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком завищення суми бюджетного відшкодування на 118800,00 грн. за вересень 2008 року за наслідками господарських операцій з ПП «Виробнича компанія «Олімп»». При цьому контролюючий орган послався на неможливість підтвердити факт надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України контрагентами по всьому ланцюгу поставки товару (токарний гвинторізний станок, гільйотинні ножиці і т.д.) постачальнику позивача - ПП «Виробнича компанія «Олімп»», який у свою чергу придбав їх у ТОВ «Фірма «Інтерном ЛТД»».

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У судовому процесі встановлено, що на виконання договору поставки від 31.07.2008 № 2008/51 позивач придбав у ПП «Виробнича компанія «Олімп»»товар згідно специфікації продукції № 1 (токарний гвинторізний станок, кран консольно-поворотній і т.д.) на загальну суму 712800,00 грн. (у т.ч. ПДВ -118800,00 грн.). За наслідками поставки ПП «Виробнича компанія «Олімп»»виписав позивачу податкові накладні, ПДВ у вартості яких позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2008 року та у подальшому до бюджетного відшкодування за вересень 2008 року.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.;.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме: копій видаткової та податкової накладних (а.с. 33-34), інвентарних карток обліку основних засобів, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 62-82), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем товарів (об'єктів основних засобів) за договором від 31.07.2008 № 2008/51 та подальше використання ним цих товарів у господарській діяльності. Застосувавши вищенаведені норми, зробили юридично правильний висновок, що вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак