Постанова № 29020959, 01.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7027/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення від 28.03.2012 року №0000172200, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 14.02.2012 року по 20.02.2012 року Роздільнянською МДПІ Одеської області (далі ДПІ) була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань правових взаємовідносин з ПП «Кастакс Юг» за період з 01.01.2008 року по 30.08.2010 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №101-8/23-00/31892908 від 27.02.2012 року, яким встановлено порушення ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.74 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося в завищені ТОВ податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Кастакс Юг» на загальну суму 423335 грн., в тому числі: за грудень 2009 року - на 333334 грн., за січень 2010 року - на 90001 грн., у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість, належну до сплати у бюджет всього на 416011 грн., в тому числі за грудень 2009 року - на суму 316044 грн., за січень 2010 року - на 99967 грн., та завищено від'ємне значення з ПДВ за січень 2010 року на 7324 грн.. На підставі цього акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року №0000172200, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 520013,75 грн., в тому числі 416011,00 грн. за основним платежем та 104002,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. За наслідками оскарження зазначеного рішення ДПІ, ДПС в Одеській області прийнято рішення від 14.05.2012 року №11451/10/10-2007, яким скаргу ТОВ залишено без задоволення, а спірне рішення без змін. Позивач вважає вказане спірне рішення протиправним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправним спірне податкове повідомлення-рішення та скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях до нього (а.с. 3-5, 172-173).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с.174-181).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 11.02.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків на додану вартість.

В період з 14.02.2012 року по 20.02.2012 року Роздільнянською МДПІ Одеської області (далі ДПІ) була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ з питань правових взаємовідносин з ПП «Кастакс Юг» за період з 01.01.2008 року по 30.08.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №101-8/23-00/31892908 від 27.02.2012 року, яким встановлено порушення ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.74 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося в завищені ТОВ податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Кастакс Юг» на загальну суму 423335 грн., в тому числі: за грудень 2009 року - на 333334 грн., за січень 2010 року - на 90001 грн., у зв'язку з чим було занижено суму податку на додану вартість, належну до сплати у бюджет всього на 416011 грн., в тому числі за грудень 2009 року - на суму 316044 грн., за січень 2010 року - на 99967 грн., та завищено від'ємне значення з ПДВ за січень 2010 року на 7324 грн. (а.с. 220-231).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем було включено у грудні 2009 року та січні 2010 року у податковий кредит ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Кастакс Юг» на загальну суму 423335 грн.. Разом з тим, в постанові про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ зазначено, що в ході досудового слідства встановлено, що після реєстрації і прийняття на облік в якості платника податків директор ПП «Кастакс Юг» ОСОБА_2 фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював, встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, відсутність власних або орендованих складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, загальна чисельність працюючих у ПП «Кастакс Юг» за ІV квартал 2009 року та І квартал 2010 року становить 0 осіб, що свідчить про відсутність у підприємства достатніх трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим ТОВ не мало права відносити ПДВ по вказаним операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі цього акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року №0000172200, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 520013,75 грн., в тому числі 416011,00 грн. за основним платежем та 104002,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 8, 202).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ПП «Кастакс Юг» були укладені договори купівлі-продажу, відповідно до яких останнє прийняло на себе обов'язок продати позивачу товар, а ТОВ зобов'язалося здійснити оплату за цей товар, що підтвердив у судовому засіданні представник позивача.

На виконання цих договорів вказаний контрагент у перевіряємому періоді поставив ТОВ товар, видав податкові накладні, а позивач здійснив оплату цього товару.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були на момент вказаних правовідносин позивач та його контрагент ПП «Кастакс Юг», що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ та підтверджується актом перевірки №101-8/23-00/31892908 від 27.02.2012 року.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання ТОВ податкових накладних від ПП «Кастакс Юг» у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту, що він правомірно і зробив у податкових деклараціях за грудень 2009 року та січень 2010 року.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення вказаного ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються на тому, що угоди між ПП «Кастакс Юг» купівлі-продажу товару, були укладені без наміру настання реальних наслідків і відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України є такими, що укладались виключно з метою набуття податкової вимоги, а не для фактичного здійснення господарської діяльності, їх зміст суперечить моральним засадам суспільства, а тому такі договори є нікчемними.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ та ПП «Кастакс Юг»» у встановленому законом порядку недійсними.

Також не було надано відповідачем будь-яких пояснень щодо того, які положення угод між ТОВ та ПП «Кастакс Юг»» суперечили моральним засадам суспільства.

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про протиправне включення ТОВ ПДВ по операціям з ПП «Кастакс Юг»» до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді ґрунтуються в тому числі на отриманих ДПІ матеріалах кримінальної справи, порушеної відносно директора цього підприємства ОСОБА_2 за ознаками ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Разом з тим надані суду вказані матеріали не містять в собі будь яких посилань, відомостей чи встановлених фактів щодо правовідносин ПП «Кастакс Юг»» з позивачем, в тому числі і таких пояснень самого ОСОБА_2 (а.с. 206-215).

Крім цього, викладені в спірному акті перевірки висновки ДПІ спростовуються також і актом про результати перевірки ТОВ від 29.07.2010 року, яка проводилась цією ж ДПІ, і в ході якої відповідачем не було встановлено будь-яких порушень податкового законодавства в частині правовідносин ТОВ з ПП «Кастакс Юг»» у 2009-2010 роках (а.с. 51-72).

Більш того, як вбачається зі спірного акту перевірки та матеріалів справи, вона була призначена та проведена на виконання постанови слідчого СОГ СО НМ СГНИ по роботі ВПП у м.Одесі від 08.06.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки (а.с. 191-200, 206-207, 220).

Разом з тим, відповідно до п.86.9. ст.86 Податкового Кодексу України (ПК) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті ДПІ у порушення вимог п.86.9 ст.86 ПК, у зв'язку з чим і з цих підстав ці рішення не можуть вважатися законними.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року №0000172200, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 520013,75 грн., в тому числі 416011,00 грн. за основним платежем та 104002,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування спірного рішення підлягають задоволенню.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування висновків акту спірної перевірки на те, що при проведені перевірки ТОВ не були надані жодні первинні документи по взаємовідносинам з ПП «Кастакс Юг», оскільки ці документи були втрачені, що не заперечувалося представником позивача та підтверджується довідкою ст.о/у Біляївського РВ Пащенко С.В. від 21.10.2010 року, і на думку суду ця обставина не є безумовною підставою для донарахування ТОВ податкових зобовязань (а.с.170).

При цьому суд враховує, що вказані документи були в наявності та були предметом дослідження підчас проведення відповідачем перевірки ТОВ у липні 2010 року, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідача та підтверджується актом цієї перевірки, і в ході аналізу цих первинних документів ДПІ не було встановлено будь-яких порушень податкового законодавства (а.с. 51-72).

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 28.03.2012 року №0000172200, яким Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 520013,75 грн., в тому числі 416011,00 грн. за основним платежем та 104002,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

01 лютого 2013 року

.