Рішення № 2901991, 29.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09 Справа№ 17/9

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ “БаДМ”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м. Львів

про: стягнення 8 297,44 грн.

Представники:

Від позивача: Пелех А.О. –представник (Довіреність № 29/2009 від 27.01.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “БаДМ”, м. Дніпропетровськ до ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м. Львів про стягнення 8 297,44 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і Ухвалою від 16.01.2009 р. призначив розгляд справи на 29.01.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача подав Заяву № 31/2009 від 27.01.2009р. про зменшення суми позову, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 4 194,64 грн. В частині стягнення штрафних санкцій позивач позов підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30.12.2004р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 1486/664, на виконання умов якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 24 890,73 грн.

Факт передачі товару підтверджується Накладними № L112306 від 16.06.2006р. та № L112433 від 19.06.2006р. із підписами повноважних представників сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджуються Довіреністю серії ЯМЗ № 854610 від 16.06.2006р.

Відповідно до п. 6.1. Договору строк оплати вартості поставленого товару визначається у накладній на кожну партію товару, яка являється невід’ємною частиною Договору. У Накладній № L112306 від 16.06.2006р. як дату оплати товару визначено 07.07.2008р., у Накладній № L112433 від 19.06.2006р. –09.07.2006р.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач отриманий товар оплатив лише частково – в сумі 20 696,09 грн. Станом на 15.12.2008р. заборгованість ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм” перед позивачем становила 4 194,64 грн.

Як вказав представник ТзОВ “БаДМ” після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі.

За порушення строку оплати товару на підставі п. 9.1. Договору позивачем нараховано штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару, що становить 419,46 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 509,40 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 9.2. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача 2 160,24 грн. інфляційних втрат та 1 013,70 грн. 10 % річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 4 102,80 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених норм позовні вимоги в частині стягнення 419,46 грн. штрафу, 2 160,24 грн. інфляційних втрат та 1 013,70 грн. 10 % річних є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами та підлягають до задоволення.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог, позивачем здійснено нарахування пені за період 15.06.2008р. по 15.12.2008р.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності із п. 6.1. Договору останнім днем оплати отриманого товару визначено 09.07.2006р.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 509,40 грн. пені до задоволення не підлягають.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм” (79052, м. Львів, вул. Рудненська, 12. Код ЄДРПОУ 32053158) на користь ТзОВ “БаДМ” (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2. Код ЄДРПОУ 31816235, п/р № 26002146146001 у КБ “Приватбанк”, МФО 305299) 419,46 грн. штрафу, 2 160,24 грн. інфляційних втрат та 1 013,70 грн. 10 % річних, всього –3 593,40 грн.; 89,31 грн. державного мита та 103,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 509,40 грн. пені у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.