Ухвала суду № 29019890, 31.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"31" січня 2013 р. Справа № 17/34/2012/5003 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І.,розглянувши касаційну скаргуСтрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької областіна постановувід 06.11.2012Рівненського апеляційного господарського судуу справі господарського суду Вінницької області № 17/34/2012/5003за позовомСтрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької областідоПриватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Батьківщина"про стягнення 13340,48 грн. заборгованості по орендній платі та штрафних санкцій,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Стрижавської селищної ради не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до положень частини 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Колегія суддів зазначає, що доданий до касаційної скарги доказ перерахування коштів в доход державного бюджету за подання касаційної не може свідчити про сплату судового збору у встановленому порядку.

Так, згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 07.02.2012 № 06-08/512-1512, на момент звернення скаржником із касаційною скаргою, встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України:

N рахунку - 31211254700007

банк - ГУДКСУ у м. Києві

одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва

код банку - 820019

код за ЄДРПОУ - 38004897

код бюджетної класифікації 22030004, символ звітності банку 254

Втім, з доданої до касаційної скарги квитанції №19 від 30.11.2012 вбачається, що грошові кошти в сумі 804,50 грн., перераховані за реквізитами, які повністю не відповідають вищезазначеним, отже, судовий збір сплачено всупереч встановленому порядку.

Крім того, в додатку до касаційної скарги скаржник вказує про додання квитанції яка свідчить про надсилання копії касаційної скарги відповідачеві у справі - Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Батьківщина", втім, фактично до касаційної зазначений доказ не додано взагалі, про що свідчить акт Вищого господарського суду України №08.03-10/8 від 30.01.2013. Відносно доданого скаржником до касаційної скарги опису вкладення від 30.11.2012, колегія суддів зазначає, що він також не може свідчити про направлення копії скарги Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Батьківщина", адже, отримувачем поштового відправлення зазначено Беспалько В.Д., а не підприємство відповідача.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до положень статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

При цьому, касаційна скарга Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі №17/34/2012/5003 надіслана на адресу апеляційного господарського суду 01.12.2012, про що свідчить відтиск поштового штемпеля на конверті від касаційної скарги.

Отже, касаційну скаргу подано після закінчення процесуального строку без відповідного клопотання про його відновлення, в тексті касаційної скарги прохання відновити пропущений процесуальний строк з зазначенням поважних причин його пропуску також відсутнє.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Втім, скаржник в поданій касаційній скарзі взагалі не зазначає порушення яких саме норм матеріального чи процесуального права припустився суд апеляційної інстанції, а її зміст зводиться виключно до посилання на неправильно надану судом апеляційної інстанцій оцінку фактичних обставини справи, однак, відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України переоцінка встановлених судом обставин не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

У відповідності до пунктів 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, документів що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, скаргу подано після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання, без клопотання про його відновлення або таке клопотання відхилено, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений скаржником судовий збір в сумі 804,50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі господарського суду Вінницької області № 17/34/2012/5003 повернути скаржнику, а справу - до господарського суду Вінницької області.

Повернути Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області судовий збір у сумі 804,50 грн., сплачений за квитанцією № 19 від 30.11.2012.

Судді К.В.Грейц

С.В.Бакуліна

О.І.Поляк