Постанова № 29019844, 30.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 5017/1655/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Донецька залізниця"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2012у справігосподарського суду Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"додержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська залізницяпростягнення 29 645 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Дьомін В.М. - дов. № в.о. Н-01/155 від 24.01.2013;від відповідача:не з'явились;від третьої особи:не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 20.08.2012 господарського суду Одеської області (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги задоволено. Стягнено з ДП "Морський торговельний порт "Южний" на користь ДП „Донецька залізниця" штраф у розмірі 29645,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами, на підставі ст. 118 цього Статуту.

Постановою від 06.11.2012 Одеського апеляційного господарського суду (судді: Ярош А.І. - головуючий, Михайлова М.В., Журавльова О.О.) рішення від 20.08.2012 господарського суду Одеської області скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог не підтверджені належними та допустимими доказами та є необґрунтованими.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ДП "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України та ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2011 ДП "Морський торговельний порт "Южний" за залізничною накладною №40685166 у вагоні №63002901 зі станції Берегова Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці, на адресу ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" відвантажило вугілля кам'яне (ІМПОРТ: високо-летюче коксуюче вугілля Carter Roag, держава походження США). Маса вантажу: вага брутто - 92700 кг, вага нетто - 69400 кг, вага тари - 23300 кг. Вантаж завантажено вантажовідправником, масу визначено на електронних вагах.

Заповнення вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №863/5048 від 24.11.2000 та ст. 23 Статуту залізниць України.

На станції призначення Авдіївка, на вимогу вантажоодержувача, проведено контрольну перевірку маси вантажу на 100-тонних електронних вагах вантажоодержувача та виявлено, що у вагоні № 63002901 вага брутто - 90370 кг, вага тари - 23 300 кг, вага нетто - 67070 кг, що менше проти даних залізничної накладної на 2330 кг.

За фактом неправильного зазначення маси вантажу на станції Авдіївка складено комерційний акт БН № 689757/66 від 18.12.2011, в якому зазначено, що вагон прибув в технічному відношенні справний, люки та двері зачинені, течі вантажу немає. Поверхня вантажу спланована, ущільнена, на рівні бортів. Захисне маркування не порушене. При повторному переважуванні недостача вантажу підтвердилась.

Станцією Берегова на підставі накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів №22120526 від 22.12.2011 з відповідача стягнено плату за участь представника залізниці при перевантаженні вантажів у розмірі 6870,70 грн.

Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Нормами ст.24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 863/5084 від 24.11.2000, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 861/5082 від 24.11.2000, встановлено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом, тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від №279 від 05.04.2004 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 за № 527/9126.

Пунктом 10 зазначених вище Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення, зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. З зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Відповідно п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 862/5083 від 24.11.2000, перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зважування вантажу відправником проводилося на ст. Берегова Одеської залізниці під час руху, а на ст. Авдіївка Донецької залізниці контрольне зважування вагонів здійснювалося напівавтоматично, з розчепленням та зупинкою вагонів. Отже, ДП "Донецька залізниця" обрала відмінний спосіб зважування, ніж був обраний відправником на ст. Берегова Одеської залізниці.

Як встановлено апеляційним господарським судом Одеської області, організація навантаження вагонів у ДП "Морський торговельний порт "Южний" визначена Єдиним технологічним процесом роботи між портом та станцією Берегова ДП "Одеська залізниця".

Згідно п. 3.5 Єдиного технологічного процесу роботи ДП "Морський торговельний порт "Южний" та ст. Берегова ДП "Одеська залізниця" зважування вагонів і дозування вантажів порт виконує на своїх вагах, локомотивом порту або залізниці за участю представників залізниці.

Маса вантажу у спірному вагоні ДП "Морський торговельний порт "Южний" визначена на електромеханічних 100-т вагонних вагах, які є справному стані, що підтверджується технічним паспортом вагів ПАТ „Авдіївський коксохімічний завод" та витягом з журналу повірки даних вагів, з яких вбачається, що дані ваги систематично перевірялись на придатність до зважування і є придатними до зважування залізничних вантажів.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що доказом вірного зазначення відправником ваги відправленого вантажу, є відомість по зважуванню вагонів (Отвес) №20815 від 14/15.12.2011, яка підписана уповноваженими особами, в тому числі і представником залізниці -ДП "Одеська залізниця" у графі прийомоздавача.

Про участь залізниці у переважуванні вагонів зазначено в листі ДП "Одеська залізниця" №132 від 22.06.2012, в якому вказано, що переважування вагону № 63002901 проводилось за участю представників залізниці.

У даному випадку штраф нараховано за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, однак судом апеляційної інстанції встановлено, що дані зазначені у накладній № 40685166 щодо вагону № 63002901 збігаються з даними, які містить відомість зважування № 20815.

Також апеляційний господарський суд Одеської області обґрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку, комерційний акт БН № 689757/66 від 18.12.2011, не доводить факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 40685166 від 15.12.2011, оскільки комерційний акт при наявності контрольного переважування та визначення маси вантажу портом спільно з залізницею не доводить вину порту.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 06.11.2012 Одеського апеляційного господарського суду зі справи №5017/1655/2012 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга