Постанова № 29019831, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5011-32/6923-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Н.Г., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р.у справігосподарського суду м. Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агроком"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель"про стягнення 532 625, 50 грн. за участю представників:

позивача: Мерзлов А.П.( представник за дов. від 13.03.2012р. б/н)

відповідача: Ткаченко І.В.( представник за дов. від 06.09.2012р. б/н)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Панель" про стягнення, з урахуванням уточнень позивачем позовних вимог, 532 625, 50 грн. заборгованості з орендної плати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012р. у справі № 5011-32/6923-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. позов задоволено.

Вказані судові акти мотивовані наявністю заборгованості у відповідача щодо сплати орендних платежів.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Арсенал-Панель" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи скаргу тим, що судові акти прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ст. 762, 776 Цивільного кодексу України.

У відзиві ТОВ "Агроком" просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010р. ТОВ "Агроком" та ТОВ "Арсенал-Панель" укладено Договір №ДО-01/04/10 оренди крана мостового електричного, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння "Кран мостовий електричний" (в/п 10т) №375.

Відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.04.2010р., позивач передав, а відповідач прийняв кран у технічно справному стані, що узгоджується з приписами п.п.3.1, 6.1 Договору.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили термін оренди, а саме з 01.04.2010р. по 31.12.2010р.

Розділом 5 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 20 000,00 грн. в місяць, а термін її сплати встановлений не пізніше 5 банківських днів після виставлення рахунку Орендодавцем.

Строк дії договору визначений у п.11.2 Договору з моменту підписання до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

12.09.2011р. між сторонами в особі директорів укладено Додаткову угоду до Договору оренди №ДО-01/04/10, відповідно до якої продовжено термін оренди крана з 12.09.2011р. до 31.12.2012р.

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується з положеннями ст.283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено господарським судом попередніх інстанції, відповідно рахунку-фактури №0-00000010 від 03.04.2012р. та акту №0-00000010 від 09.04.2012р. за відповідачем рахується заборгованість по орендним платежам в сумі 542 312, 50 грн., доказів погашення якої останнім матеріали справи не містять.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що, а також враховуючи положення ст.ст. 33, 34 ГПК України, висновок господарського суду попередньої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги залишає рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. у справі №5011-32/6923-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко