Ухвала суду № 29018928, 31.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р.Справа № 2а-9581/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-9581/12/2070

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державна податкова служба

до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державна податкова служба (далі по справі -позивач) звернулась до суду з позовом до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (далі по справі -відповідач) в якому просила суд:

- стягнути з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства суму податкового боргу в розмірі 82440,37грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року зазначений позов задоволено .

Стягнуто з рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11, код ЄДРПОУ 24673063, р/р №№ 37124007003237, 35448008003237, 35447010003237, 35447009003237, 37128003003237, 35440006003237, 35433002003237, відкриті відповідачем в ГУДКУ у Харківський області, МФО 851011; р/р №№ 26054060351764, 26004060384996, відкриті відповідачем в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Харків, МФО 351533; р/р №№ 26046010082419, 26002010082419, відкриті відповідачем в АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", МФО 351931; р/р № 260273011487, відкритий відповідачем в Філії Харківського обласного АТ ОЩАДБАНК М.ХАРКІВ, МФО 351823) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 82440,37грн. (вісімдесят дві тисячі чотириста сорок грн. 37 коп.), з яких:

- з р/р № 33116366700012, код платежу 13030100, одержувач платежу - Ізюмське УДКСУ, код одержувача - 37283992, найменування установи банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму боргу із сплати плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення в розмірі 49330,35 грн. (сорок дев'ять тисяч триста тридцять грн. 35 коп.);

- з р/р № 33112359700012, код платежу 13020401, одержувач платежу - Ізюмське УДКСУ, код одержувача - 37283992, найменування установи банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму боргу із сплати збору за спеціальне використання води в розмірі 18094,43 грн. (вісімнадцять тисяч дев'яносто чотири грн. 43 коп.);

- з р/р № 33118764700012, код платежу 19010301, одержувач платежу - Ізюмське УДКСУ, код одержувача - 37283992, найменування установи банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму боргу із сплати надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в розмірі 223,65 грн. (двісті двадцять три грн. 65 коп.);

- з р/р № 33110362700012, код платежу 19010101, одержувач платежу - Ізюмське УДКСУ, код одержувача - 37283992, найменування установи банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму боргу із сплати надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в розмірі 4488,43 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 43 коп.);

- з р/р № 33119363700012, код платежу 190 0201, одержувач платежу - Ізюмське УДКСУ, код одержувача - 37283992, найменування установи банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 суму боргу із сплати надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в розмірі 10303,51 грн. (десять тисяч триста три грн. 51 коп.)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - ІКВ ВКП) пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване ВК Ізюмської міської ради Харківської області 16.04.1997 року, знаходиться за адресою: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Калініна, буд.11. Перебуває на податковому обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області з 07.05.1997 року як платник податків.

Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством надано до Ізюмської ОДПІ Харківської області податкові декларації, а саме: декларація (податковий розрахунок) №9016901721 від 05.04.2012р., в який відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання за 1 кв. 2012р. в розмірі 49330,35 грн. - плата за користування надрами для видобування корисних копалин; декларація № 9016901558 від 05.04.2012р. - 16685,36 грн. - збір за спеціальне використання води; декларація екологічного податку №9024774299 від 08.05.2012р. в який відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання за 1 кв. 2012р. в розмірі: 4488,43 грн. - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 10303,51 грн. - надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; 223,65 грн. - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; та нарахована пеня по платежу збір за спеціальне використання води на рахована за період з 20.03.2012р. по 15.06.12р. в сумі - 1444,51грн.;

Усього сума податкового боргу складає згідно розрахунків податкового боргу та облікових карток платника податків 82440,37 грн., яке підприємством не сплачено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 54.1 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами п.57.1 ст.57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 4.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Ізюмською ОДПІ Харківської області сформовано та направлено на адресу відповідача податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001року, які відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи від 25.10.2001р. та 27.11.2001р. відповідно.

18.03.2002 року Ізюмською ОДПІ Харківської області прийнято рішення № 16/24-24673063/2448 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. На все майно та майнові права зареєстровано податкову заставу.

Згідно витягу № 31496488 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.05.2011 року, всі активи Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства згідно акту опису № 1/24673063 від 20.05.2011 року знаходяться у податковій заставі.

18.05.2011р. Ізюмському міському голові надіслане подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплачу податкового боргу ІКВ ВКП.

26.05.2011р. на адресу Ізюмської ОДПІ надійшла відповідь від виконавчого комітету Ізюмської міської ради про відсутність коштів на погашення податкового боргу.

25.07.2011р. Ізюмському міському голові надіслано лист щодо виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу ІКВ ВКП. Отримано відповідь, що питання щодо виділення коштів буде розглянуто на найближчій сесії.

07.02.2012р. голові Ізюмської міської ради направлено лист щодо вирішення питання по виділенню коштів на погашення податкового борг). Отримано відповідь, що питання щодо виділення коштів буде розглянуто на найближчій сесії.

27.03.2012р. голові Ізюмської міської ради направлено подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу ІКВ ВКП.

20.04.2012р. голові Ізюмської міської ради направлено лист про термінове вирішення питання по виділенню коштів на погашення податкового боргу підприємства.

Листом від 22.02.12р. Заступник Голови Ізюмського міського голови повідомив, що 24.02.12р. відбудеться засідання сесії Ізюмської міськради, на якому планується розглянути питання щодо виділення фінансування на потреби ІКВВКП.

З матеріалів справи вбачається, що згідно зворотного боку облікових карток Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства та розрахунків податкового боргу, та враховуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду по справам № 2а-8529/11/2070, № 2а-14488/11/2070, 2а-1892/12/2070, №2ф-5341/12/2070, відповідно до яких стягнуто податковий борг попередніх періодів, несплачена сума податкового боргу становить:

- по платі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення 49330,35 грн.,

- по збору за спеціальне використання води 16649,92 грн. та пеня в сумі 1444,51грн. нарахована за період з 20.03.2012р. по 15.06.12р.;

- по збору - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах 223,65 грн.

- з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами декларація 4488,43 грн.

- з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти 10303,51 грн.

У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 203.2.ст. 203 Податкового кодексу України визначено, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Підпунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Приписами п. 88.1. ст. 88 зазначеного Кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до п.п. 89.1.1. п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Отже, податковим органом було додержано процедуру визначення суми податкового зобов'язання, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку та надано достатніх переконливих доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, але вони не призвели до погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Сума податкової заборгованості Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства у розмірі 82440,37 грн. до бюджету не сплачена та визначена відповідно до податкових розрахунків та декларацій.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи подають до судів позови до підприємств, організацій, установ та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стосовно заперечень відповідача про те, що податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року не мають відношення до податкового боргу, який є предметом розгляду по справі, суд зазначає, що підпунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Відповідач вказує, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство не є належним відповідачем по справі з огляду на те, що воно є комунальним підприємством, яке знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади, від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області

Колегія суддів зазначає, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство є належним відповідачем по справі з огляду на те, що воно є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку та є платником податків у розумінні ст. 15 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим зобов'язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем було дотримано вимоги ст. 96 Податкового кодексу України та було направлено Голові Ізюмської міської ради подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу.

Згідно з п.20.1.28 п.п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-9581/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.