Постанова № 29013896, 21.12.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/8265/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Спайк-плюс"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області

про визнання дій протиправними та стягнення 5108,69 грн.

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції щодо зарахування на сплату поточних нарахувань грошових коштів у сумі 5108,69грн., яка була заявлена до повернення як сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації за серпень 2011 року та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Спайк-Плюс" заборгованість по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за серпень 2011 року в розмірі 5108,69грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно зараховано різницю між заявленою та відшкодованою сумою бюджетного відшкодування у розмірі 5108,69грн. у зменшення податкових зобов"язань, що суперечить положенням п.200.6 та п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Бердичівської ОДПІ проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що формування висновків та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість за податковою звітністю, поданою платниками податків в у мовах дії Податкового кодексу України проводиться на підставі даних карток особових рахунків. Зазначив, що декларація №9008004151 від 20.09.2011 року подана в умовах дії Податкового кодексу України. Підтвердження суми поданої декларації було проведено 17.09.2012 року, станом на дату формування висновку 18.09.2012 року переплата поданої декларації складала 11447,31грн., на яку і було виписано висновок, який поданий разом з реєстром до Бердичівського УДКСУ. Крім того вказав. що 18.09.2012 року було відшкодовано 11447,31грн. на розрахунковий рахунок позивача, а різниця між заявленою та відшкодованою сумами склала 5108,69грн. за рахунок поточного нарахування.

Представник ГУДКСУ у Житомирській області, в судовому засідання проти позову заперечував, вказавши на те, що казначейською службою ніяким чином не порушені права позивача, а отже в цій частині позов є безпідставним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивачем на електронну адресу Бердичівської ОДПІ було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року та заяву про повернення бюджетного відшкодування у сумі 16556,00грн.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем було відмовлено у здійснені автоматичного бюджетного відшкодування та проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт №4069/2301/31191428 від 25.10.2011 року. За результатами проведеної перевірки, відповідачем було відмовлено у здійснені бюджетного відшкодування, встановлено завищення від'ємного значення ПДП, донараховано суму податку, який підлягає сплаті, нараховано штрафні санкції, про що було відображено у податкових повідомленнях-рішеннях від 14.11.2011 року №0001282301 форми "В1", №0001292301 форми "В4", №0001302301 форми "Р".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року по справі №0670/11436/11 зазначені податкові повідомлення-рішення були визнані протиправними та скасовані. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

18.09.2012 року на поточний рахунок позивача були перераховані грошові кошти - відшкодоване ПДВ за декларацією за серпень 2012 року у сумі 11447,31грн. із заявлених до відшкодування 16556,00грн.

На звернення позивача (лист за вих.№129 від 05.10.2012 року) відповідачем надано роз'яснення, що різниця між заявленою та відшкодованою сумою склала 5108,69грн. за рахунок поточного нарахування.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі - ПКУ).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.6, 200.7 ст.200 ПКУ, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.11 ПКУ передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За правилами частиною 2 п. 200.15 статті 200 ПК України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.17 ст.200 ПКУ, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Тобто, дана норма є імперативною і зобов`язує орган державної податкової служби в межах п'яти робочих днів подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно матеріалів справи вбачається, що судове рішення, яким скасовані податкові повідомлення-рішення набрало законної сили 04 липня 2012 року.

Однак, орган державної податкової служби в повному обсязі не виконав свого обов'язку та подав до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 11447,31, що є порушенням положень Податкового кодексу України.

Листом Вищого адміністративного суду України "Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20 липня 2010 року встановлено, що підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом слід розуміти як узгодження платником податку суми такого відшкодування з податковим органом шляхом підтвердження заявленої до відшкодування платником суми податку на додану вартість актом проведеної перевірки.

Разом з тим, у даному Листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Крім того, згідно п.200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про протиправність дії Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції щодо зарахування на сплату поточних нарахувань грошових коштів у сумі 5108,69 грн., яка була заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, оскільки відповідні суми були фактично узгодженні у встановленому законом порядку.

Відтак, права позивача потребують судового захисту шляхом стягнення з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Спайк-плюс" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 5108,69 грн.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та які доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати у вигляді 139,49 грн. судового збору підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби щодо зарахування на сплату поточних нарахувань грошових коштів у сумі 5108,69 грн., яка була заявлена до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Спайк-плюс" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 5108,69 грн.

Присудити Приватному підприємству "Спайк-плюс" понесені ним судові витрати у розмірі 139,49 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 26 грудня 2012 р.