Постанова № 29013729, 02.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 р. Справа №2а-9005/11/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Компаніі "Nostra Terra (Overseas) Ltd" в особі Представництва "Nostra Terra (Overseas) Ltd"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 22.07.2011 року надійшов адміністративний позов Компанії "Nostra Terra (Overseas) Ltd" в особі Представництва "Nostra Terra (Overseas) Ltd" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082200 від 01.02.2011 року про донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 213 894,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 53 423,50 грн., № 0000092200 від 01.02.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 3 019 558, 00 грн., № 0000102200 від 01.02.2011 року про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11 000,00 грн. за листопад 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято за необґрунтованих та безпідставних висновків акту перевірки, які не відповідають дійсним обставинам, зроблені за довільним тлумаченням положень податкового законодавства, з огляду на що, доводи відповідача щодо порушення позивачем норм та положень податкового законодавства при визначенні розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток є голослівними, такими, що спростовуються наданими позивачем доказами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки.

Подані платником податків відповідачу скарги на прийняті ним податкові повідомлення-рішення в порядку процедури адміністративного оскарження частково задоволені. Відповідно до прийнятого Державною податковою адміністрацією України рішення, відповідачем донараховано платнику податків податку на прибуток іноземних підприємств у сумі 267 117,50 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 53 423,50 грн., а також зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 3 019 558,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на 11 000,00 грн.

Висновки податкового органу не відповідають дійсності, з підстав того, що платником податків отримано поворотну фінансову допомогу відповідно до угоди, строк дії якої складає 10 років. Отримана допомога відображена у бухгалтерському обліку на 506 рахунку "Інші довгострокові кредити в іноземній валюті". У той же час, факт не нарахування відсотків за користування фінансовим кредитом, не може розцінюватись як факт отримання цих коштів як поворотної фінансової допомоги. Не підлягає включенню до складу валових витрат доходів платником податків грошових коштів, отриманих ним як фінансовий кредит. Отримані представництвом фінансові кошти не можуть розцінюватись як поворотна фінансова допомога, оскільки є саме фінансовим кредитом.

Окрім цього, віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, отриманих внаслідок придбання обладнання та устаткування, для його подальшого використання у сумісній діяльності, на підставі відповідної правової угоди - контракту, відповідає вимогам податкового законодавства та безпосередньо зобов'язує платника податків на вчинення таких дій.

За поданим позовом, ухвалою суду від 25.07.11 р., відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, пославшись на заперечення відповідача, які, за викладених у них підставах, підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти адміністративного позову та не визнаючи його вимоги, зазначено, що позивачем не дотримано вимог податкового законодавства, сформовано свій податковий кредит у тому числі за рахунок придбання товарів, які не використовуються у господарський діяльності, що є порушенням вимог пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В бухгалтерському обліку отримані кошти, які залишаються не неповернутими на кінець звітного періоду у перевіреному періоді, загальним розміром 2 093 522,00 грн. віднесено на рахунок 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті". При цьому, Представництво "Nostra Terra (Overseas) Ltd" не маючи статусу юридичної або фізичної особи, не врахувало процентів за користування коштами від нерезидента - поворотної фінансової допомоги. Вказані кошти не підпадають під визначення фінансового кредиту, а тому це є порушенням пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 13.8 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження показників у рядку 01.6 "Інші доходи" всього на загальну суму 2 093 522,00 грн. За таких підстав платником податків завищено значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 3 019 558,00 грн. та занижено податку на прибуток сумою 854 777,00 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 213 694,00 грн.

При проведенні перевірки не встановлено доказів на підтвердження реального доводів правомірності визначення у бухгалтерському та податковому обліку відповідних показників. Виявлені в ході перевірки обставини свідчать про наявність у представництва "Nostra Terra (Overseas) Ltd" мети ухилення від оподаткування, що є протиправними діями, такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, а саме дохідної частини бюджету.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що у період з 29.11.2010р. по 11.01.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведено планову виїзну перевірку Представництва "Ностра Терра (Оверсиз) Лімітед", код ЄДРПОУ 25881533, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р по 30.09.10р., за результатами якої складено акт від 18.01.2011р. № 192/22-012/25881533 (т. 1 а.с. 12-24). Відповідно до висновків, перевіркою встановлено: порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток загальною сумою 3 019 558 грн.; порушення пп. 7.4.7 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2009 року в сумі 11 000,00 грн. в результаті чого зменшено показник у р. 26 Декларації "залишок від'ємного значення попереднього періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" всього на суму 11 000 грн.; порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 285 грн.; порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993р. № 56-93 та рішення сесії міської ради від 29.102002р. № 44 "Про Положення "Про механізм справляння та порядок сплати комунального податку", в результаті чого донараховано податкове зобов'язання по комунальному податку всього в сумі 10,20 грн.

Листом від 20 січня 2011 року № 1462/10/22-0 на ім'я керівника Представництва компанії "Ностра Терра (Оверсіз) Лімітед" повідомлено про допущені в акті документальної перевірки від 18.01.2011р. № 192/22-012/25881533 описку, у зв'язку із чим у Розділі 4 Висновки. Абзац 3 необхідно читати в наступній редакції: - пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту у листопаді 2009 року в сумі 11 000,00 грн. в результаті чого зменшено показник у р. 26 Декларації "залишок від'ємного значення попереднього періоду, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" всього на суму 11 000 грн. (т.1 а.с.25).

На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2011 року: № 000008220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, код податку 3011020500, на суму 267 170,50 грн, з яких 53 423,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000092200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток на загальну суму 3 019 558 грн., з яких 754 889,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0000102200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 000 грн. нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) сумою 2 750,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, винесених на підставі таких висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, вирішуючи спір, що виник між позивачем - Компаніі "Nostra Terra (Overseas) Ltd" в особі Представництва "Nostra Terra (Overseas) Ltd", що діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію, виданого Міністерством економіки України 07 листопада 2000 року, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 25881533 (т.1 а.с.42,195,199; т. 2 а.с.1-22), узятий на облік платником податків з 22.11.2000р., з 21.03.2001р. є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 258815301286, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, суд виходить з того, що право на нарахування податку на додану вартість, формування податкового кредиту, зі змісту пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного до 31.12.10р., надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, а також при формуванні бази оподаткування податком на прибуток постійним представництвом, що здійснює господарську діяльність, на вимогу пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, отримані у зв'язку із отриманням платником податку фінансового кредиту.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що 27.12.2001р. між Державним геологічним підприємством "Кримгеологія" та Постійним представництвом компанії "Nostra Terra (Overseas) Limited" укладено контракт про спільну діяльність, відповідно до пункту 1.1 його предметом є здійснення спільної діяльності, що включає в себе розвідку та експлуатацію родовищ вуглеводню, включаючи промислово-геофізичні дослідження свердловин та пластів, комплекс робіт з буріння розвідувальних та експлуатаційних свердловин, освоєння свердловин, експлуатації об'єктів, видобутку вуглеводню, транспортування, передпродажної підготовки та реалізації продукції. Зокрема, пунктом 7.5 названого договору визначено, що сплата усіх податків проводиться у відповідності до діючого законодавства України (т.1 а.с.128-133).

Відповідно до частини 1 статті 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

З положень пункту 7.7.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

За договором постачання товарів від 01.11.2009р. № 12/11/09, укладеного між Приватним підприємством ВКФ "Тетра" та Представництвом "Ностра Терра (Оверсиз) Лімітед", останнім придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 66 000,00 грн., у зв'язку із чим продавцем видано, а покупцем отримано податкову накладну від 11.11.09р. № 11 з ПДВ розміром 11 000,00 грн., яка відповідно до встановлених обставин позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року(т.1 а.с. 134-137).

Відповідно до взаємовідносин, що виникли між позивачем та його контрагентом у 2009 році, під час чинності норм Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", суд зазначає.

Податковий кредит, відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податковий кредит, зі значення терміну, розкритого п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно положення пп. 7.4.5 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпункту 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки досліджувалась наявна у позивача податкова накладна, що підтверджує його право на формування податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом. Своєчасність відображення сум податку на додану вартість за отриманою податковою накладною встановлено під час перевірки і не спростовано в ході розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пункті 1.32 статті 1 названого Закону, зазначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом, наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають, як підставу для не включення до валових витрат, лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

З огляду на приписи податкового законодавства, зважаючи на контракт про спільну діяльність, суд зазначає, що платником податків відповідно до отриманої податкової накладної правомірно сформовано свої зобов'язання, включено суму ПДВ до складу податкового кредиту, що відповідає вимогам податкового законодавства, на час виникнення спірних правовідносин, а тому підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, прийняття податкового повідомлення рішення від 01 лютого 2011 року № 0000102200 податковий орган не мав, тому, за таких підстав, суд приходить до висновку, що протиправно прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності висновків податкового органу щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, підстав податкового органу для такого висновку, суд зазначає.

Посилання відповідача на необхідність включення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги, отриманої для здійснення господарської діяльності, що призвело до заниження показників податкових зобов'язань платника податків не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки поворотна фінансова допомоги та фінансовий кредит не є тотожними поняттями.

З досліджених судом угод про надання фінансового кредиту, укладених між Компанією "Nostra Terra Oil + Gas Company", що є кредитором, та компанією "Nostra Terra (Overseas) Limited", що є позичальником, предметом яких є отримання грошових коштів для забезпечення господарської діяльності структурного підрозділу - Представництва "Nostra Terra (Overseas) Limited", розташованого на території України, м. Сімферополь, визначено взаємовідносин щодо отримання фінансового кредиту. Зокрема пунктами 2.1, 4.1 та 4.2 угод, визначено строк повернення договору - 10 років, обов'язку із сплати за користування фінансовим кредитом сумою у 50% відсотків річної облікової ставки Центрального банку Кіпру, що підлягають перерахуванню одночасно з поверненням основної суми боргу (т. 1 а.с. 144-182). Усі досліджені угоди мають цільових характер - надання фінансового кредиту для забезпечення господарської діяльності структурного підрозділу компанії - Представництва "Nostra Terra (Overseas) Limited"

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно підпункту 1.11 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Підпунктом 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 названого Закону надано визначення фінансового кредиту, яким є кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Так, з положень пп. 7.9.1. п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам, отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу;

З огляду на викладене, формування платником податків сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що впливає на грошові зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, відповідно до вказаної норми Закону, приписи якої імперативно визначають неможливість оподаткування коштів та майна, залучених платником податків у зв'язку із отриманням фінансового кредиту, про що свідчать досліджені судом угоди, спростовують доводи відповідача щодо порушень податкового законодавства платником податків, та визначають правомірність його дій з не включення сум отриманих фінансових кредитів, процентів за його користування, строк сплати яких ще не настав, до складу валових витрат, що у свою чергу свідчить про правомірність відображення отриманих сум у бухгалтерському обліку на 506 рахунку "Інші довгострокові кредити в іноземній валюті".

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, вчинені без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів платника податків, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дії), без дотримання вимог податкового законодавства, дотримання яких, на вимогу положень статті 19 Конституції України, є безумовним обов'язком відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За вказаних обставин, збільшення суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість, зменшення сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та збільшення сум грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, про що визначено у податкових повідомленнях рішеннях від 01.02.2011 року № 0000082200, № 0000092200, № № 0000102200, прийняті на підставі висновків акту перевірки та встановлених податковим органом обставин, які не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем доказами, оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню, як прийняті протиправно, без достатніх на то правових підстав, а позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 30.06.11 р. № 53, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 01 лютого 2011 року № 0000082200, № 0000092200, № 0000102200

Стягнути з Державного бюджету України на користь Представництва "Nostra Terra (Overseas) Ltd" Компанії "Nostra Terra (Overseas) Ltd" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 10,20 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша