Постанова № 29013197, 16.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14912/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: Конєвої С.О. Троценко О.О. Вовк К.А., Воронько М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_5 про стягнення 77 822 грн. 65 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2012р. Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_5 та просить стягнути з відповідача переплату пенсії на користь позивача в сумі 77 822, 65грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебував на обліку у позивача та з 23.05.2008р. отримував пенсію на пільгових умовах з 26.02.2008р. по 31.08.2010р., яка була призначена відповідачеві відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За результатами перевірки законності отримання пенсії 09.11.2010р. було порушено кримінальну справу по факту заволодіння коштами Пенсійного фонду шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. У судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи встановлено факт вчинення відповідачем злочину, однак 14.11.2011р. було прийнято постанову про звільнення відповідача від кримінальної відповідальності по амністії згідно Закону України «Про амністію в 2011році»,кримінальну справу припинено. Позивач зазначає, що оскільки відповідач подав до Пенсійного фонду завідомо неправдиві дані, що призвело до безпідставного призначення йому пільгової пенсії, то відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відповідач повинен повернути надміру виплачені кошти у сумі 77 822грн.65коп.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с.18).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, які брали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебув на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з 23.05.2008р. та отримував пенсію на пільгових умовах згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.02.2008р. по 31.08.2010р., що підтверджується копією довідки.(а.с. 9-10).

В жовтні 2010р. УДСБЕЗ ГУМВС було проведено виїмку пенсійної справи по ОСОБА_5. За результатами перевірки законності отримання пенсії 09.11.2010р. відносно відповідача була порушена кримінальна справа по факту заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Під час судового розгляду кримінальної справи Самарським районним судом м.Дніпропетровська було встановлено факт вчинення злочину ОСОБА_5, щодо підробки документів на підставі яких йому була призначена пільгова пенсія.

14.11.2011р. за постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 1-219/11 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р., кримінальну справу - припинено. (а.с. 11-12).

Зі змісту постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі №1219/11 вбачається, що зазначена постанова суду набрала законної сили 22.11.2011р. (а.с.11-12).

Згідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин з урахуванням норм ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України факт вчинення відповідачем злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України встановлений постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2011р. у справі № 1-219/11, а тому не потребує доказування і обставини, встановлені зазначеною постановою є обов'язковими для адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів відсутності його вини не надав, не надано також і доказів сплати боргу у розмірі 77 822,65грн., що були виплачені відповідачеві на підставі поданих відповідачем недостовірних даних.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області до ОСОБА_5 про стягнення 77 822 грн. 65 коп. - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (49023, м.Дніпропетровськ, вул. Маріупольська, 3, р/р 25604303013175 ДОУД Ощадбанку України м. Дніпропетровська, код ОКПО 21928462, МФО 305482) - суму переплати пенсії у розмірі 77 822 грн. 65 коп. (сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 65 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.01.2013р.

Суддя С.О. Конєва