Ухвала суду № 29013060, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2013 р. м. Київ К-31750/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегія суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Назарко О. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької областіна постанову та ухвалуХмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 рокуу справі№ 2-а-7537/08/2270/4за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької областіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року у справі № 2-а-7537/08/2270/4, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області від 09.02.2008 року № 0000101711/0, № 0000142341/0 та від 09.05.2008 року № 0000101711/2.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 3.4 ст. 3, п. п. 4.2, 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч. ч. 1, 2 п. п. 3.5, 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 1 ч. 3 ст. 49, ч. 2 ст. 189, ч. ч. 1, 2 ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта від 28.01.2008 року № 0128/23/33177611 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.09.2006 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.02.2008 року № 0000101711/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за основним платежем в сумі 96 042,48 грн. та штрафними санкціями в сумі 116 452,22 грн., № 0000142341/0, яким застосовані штрафні санкції в сумі 861 796,00 грн. за порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2008 року № 0000101711/2, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників за штрафними санкціями в сумі 151 844,92 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що висновки відповідача щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача за період з 01.07.2005 року по 30.09.2006 року базуються на акті виїзної планової перевірки від 24.01.2007 року та поясненнях заготовачів молока, відібраних працівниками податкової міліції, які не є первинними документами в розумінні ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначено ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених Законом.

Оскільки штрафні санкції за порушення позивачем вимог Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовані відповідачем із значним перевищенням строків, встановлених Господарським кодексом України, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2008 року № 0000142341/0.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що використані під час позапланової виїзної перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку, за результатами якої складено акт від 28.01.2008 року та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не стосуються операцій з придбання молока від сільгоспвиробників та готівкового обліку в касі підприємства. Відсутність під час перевірки первинних документів щодо взаємовідносин позивача з сільськогосподарськими виробниками щодо закупівлі молока та обігу готівки в касі підтверджується дослідженими в судовому засіданні поясненнями представників позивача та відповідача; актом виїзної позапланової перевірки; копією постанови господарського суду Хмельницької області від 02.04.2008 року у справі № 21/098-А за позовом ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області до ТОВ «Городокконсервмолоко», якою суд зобов'язав відповідача надати податковому органу ряд документів, зокрема: наказ «Про облікову політику підприємства»на 2005-2006 роки, розрахунки ліміту, книги наказів, угоди із здавачами молока, накладні, податкові накладні про приймання молока, квитанції про прийом молока від постачальників, касові книги, оборотні відомості по розрахункам з підзвітними особами на інші. Водночас акт позапланової виїзної перевірки містить суперечливі твердження, зокрема, в той час, коли на сторінках 7-8 акта та ін. перевіряючі вказують на відсутність документів, витребуваних листом від позивача, на сторінках акта 39-42 висновки щодо правильності обчислення та своєчасного внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб викладені з посиланням на відомості заготівлі та оплати молока.

Висновки відповідача щодо заниження податку з доходів фізичних осіб за здане громадянами - сільськогосподарськими виробниками молоко ґрунтуються на відповідях сільських рад, які повідомили про те, що в період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року ними не видавались довідки форми № 3-ДФ. Відповідач в акті зазначає, що відомості по заготівлі та оплати молока не відповідають вимогам Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини, що не дає можливість ідентифікувати громадян, які здавали молоко, та встановити правомірність дій позивача як податкового агента.

Колегія суддів вважає такі доводи податкового органу необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в редакції Закону України № 2505 від 25.03.2005 року до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (не підлягають відображенню в податковій декларації): доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Законом України № 3424 від 09.02.2006 року, який набрав чинності з 02.03.2006 року, вказану норму доповнений абзацами третім та четвертим, відповідно до яких отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на тримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.

Форма довідки, термін її дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»Кабінет Міністрів України постановою від 01.08.2006 року № 1063 затвердив «Порядок видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку».

Отже, до 02.03.2006 року відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, не включались до складу оподатковуваного доходу незалежно від наявності чи відсутності будь-якого документа (відомості, довідки та ін.).

Форма довідки 3-ДФ, яку повинен подавати отримувач доходів податковому агенту, відповідно до пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»після 02.03.2006 року, була затверджена лише 01.08.2006 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про неправомірність посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у позивача довідок форми 3-ДФ за період з 01.07.2005 року по 30.07.2006 року, оскільки у вказаний період їх видача не була передбачена діючим законодавством.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено: що фізичні особи, які реалізовували молоко позивачеві, не є власниками цієї сільськогосподарської продукції та не мали права на отримання доходу від податкового агента без утримання податку; що акт невиїзної позапланової перевірки, ґрунтується на первинних документах, наявних на час проведення перевірки, а не на результатах попередньої перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про скасування спірних податкових-рішень підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 року у справі № 2-а-7537/08/2270/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак