Постанова № 29013051, 30.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 січня 2013 року 11:20 № 2а-17024/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Боронило К.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп»

до

державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2012 №0000082270,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2012 №0000082270.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.07.2012 №1801/22-721/34646887 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та приватним підприємством «Салон-Юкрейн», прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 №0000082270, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 268 021,25 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 17.07.2012 №1801/22-721/34646887 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 01.08.2012 №0000082270. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» та приватним підприємством «Салон-Юкрейн» як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з приватним підприємством «Салон-Юкрейн» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на 214 416,66 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС складено акт від 17.07.2012 №1801/22-721/34646887 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 №0000082270, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у сумі 268 021,25 грн., у тому числі: 214 417,00 грн. – основний платіж, 53 604,25 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 17.07.2012 №1801/22-721/34646887 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» та приватним підприємством «Салон-Юкрейн» за договорами про надання послуг від 02.03.2012 №0203/2012К, від 04.01.2012 №0401/2012, від 02.02.2012 №2701/2012-2К, від 02.02.2012 №0202/2012-К як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» та приватним підприємством «Салон-Юкрейн» укладені договори про надання послуг від 02.03.2012 №0203/2012К, від 04.01.2012 №0401/2012, від 02.02.2012 №2701/2012-2К, від 02.02.2012 №0202/2012-К, відповідного до яких виконавець зобов’язується виконати для замовника інформаційно-консультаційні послуги з впровадження, експлуатації, модифікації програмного забезпечення SAP.

Як вбачається з матеріалів справи, інформаційно-консультаційні послуги, отримані товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» від приватного підприємства «Салон-Юкрейн», були використані в подальшій господарській діяльності позивача.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів про надання послуг від 02.03.2012 №0203/2012К, від 04.01.2012 №0401/2012, від 02.02.2012 №2701/2012-2К, від 02.02.2012 №0202/2012-К; копії податкових накладних за березень 2012 року; копії актів здачі-прийняття робіт (акти надання послуг); витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; копії платіжних доручень; проект розробки та введення інтегрованої системи управління на базі системи SAP, технічну специфікацію та концептуальний проект.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС вказано на завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» податкового кредиту порівняно із податковими зобов’язаннями приватного підприємства «Салон-Юкрейн».

Разом з тим, із детальної інформації по декларації приватного підприємства «Салон-Юкрейн», що надана представником відповідача в судовому засіданні 30.01.2013, вбачається, що приватним підприємством «Салон-Юкрейн» декларувались грошові зобов’язання із податку на додану вартість по взаємовідносинам із позивачем.

Позивачем надано до суду копії судових рішень за наслідками оскарження приватним підприємством «Салон-Юкрейн» дій державної податкової інспекції у місті Херсон Херсонської області ДПС щодо відмови у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Так, за наслідками оскарження приватним підприємством «Салон-Юкрейн» дій державної податкової інспекції у місті Херсон Херсонської області ДПС, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 в адміністративній справі №2-а-2646/12/2170 адміністративний позов приватного підприємства «Салон-Юкрейн» був задоволений повністю.

Зокрема, були визнані протиправними дії державної податкової інспекції у місті Херсон Херсонської області ДПС щодо відмови у прийняті та невизнанні податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року поданою 10.04.2012, зобов’язано відповідача внести показники податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року до електронних баз податкової звітності та до картки особового рахунку приватного підприємства «Салон-Юкрейн».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 в адміністративній справі №2-а-2646/12/21702 залишена без змін.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Натомість, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС під час судового розгляду справи жодним чином не було доведено наявність завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» податкового кредиту порівняно із податковими зобов’язаннями приватного підприємства «Салон-Юкрейн».

Слід зазначити, що під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Салон-Юкрейн», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено на підставі висновку акту про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Салон-Юкрейн» від 01.06.2012 №85/15-3, якими встановлено нікчемність угод, укладених підприємство за лютий, березень та квітень 2012 року.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» та приватним підприємством «Салон-Юкрейн» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов’язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Суд також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 № К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» вимог податкового законодавства; доказу того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.08.2012 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2012 №0000082270 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 01.08.2012 №0000082270.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 31.01.2013