Рішення № 2901301, 28.01.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "28" січня 2009 р. по справі № 01/145/16-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Імідж Ресурс”, м. Луцьк

до державного підприємства “Цуманське лісове господарство”, с. Цумань Ківерцівського району

про стягнення 62885,13 грн.

суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Маркулич О.П. (довір. від 1.01.2009р.)

від відповідача: Боровицька Н.С. (довір. №14 від 9.01.2009р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 56 964,97 грн., з них: 52765,89 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 25/01-мо від 25.01.2008р. товар, 1849,07 грн. пені за період з 30.10.2008р. по 23.12.2008р., 809,12 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 30.10.2008р. по 30.11.2008р., 1540,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 30.10.2008р. по 23.12.2008р.

27.01.2009р. позивачем подано до суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача 62885,13 грн., з них: 52765,89 грн. основного боргу, 3063,41 грн. пені за період з 30.10.2008р. по 27.01.2009р., 1864,70 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 30.10.2008р. по 31.12.2008р., 2552,84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 30.10.2008р. по 27.01.2009р., 2638,29 грн. штрафу.

Відповідач позов в частині стягнення 52765,89 грн. заборгованості визнав. Вважає недоцільним стягнення 20% річних, втрат, внаслідок інфляції та пені, пояснюючи тим, що витрати, понесені ТзОВ «Імідж Ресурс» компенсуються збільшенням ціни на ПМП на загальну суму 2500 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

25.01.2008р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 25/01-мо, згідно з п.п.1.1. якого продавець постачає, а покупець приймає і оплачує продукцію згідно умов договору.

Згідно п.4.1., 4.2. договору розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання товарної партії покупцем. Датою поставки товару рахується дата вказана в товарно-транспортних накладних, факт відвантаження товару підтверджується видатковою накладною.

Пунктом 2.6. договору №25/01-мо від 25.01.2008р. передбачено, що у випадку недотримання покупцем умов п. 4.1. договору продавець має право збільшувати ціну отриманих нафтопродуктів в разі збільшення їх ринкової вартості.

На виконання умов договору №25/01-мо від 25.01.2008р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 49339,34 грн., що підтверджується видатковими накладними № 768 від 10.10.2008р. на суму 26745,44 грн., № 798 від 16.10.2008р. на суму 22593,90 грн.

Згідно з додатком №1 до договору від 4.12.2008р. в зв’язку з невиконанням умов п. 4.1 договору та на підставі п. 2.6. договору №25/01-мо від 25.01.2008р. сторони домовились збільшити ціну на ПММ, відпущені за накладними № 768 від 10.10.2008р., № 798 від 16.10.2008р. на загальну суму 2500 грн.

Також згідно з актом звірки станом на 31.12.2008р. за відповідачем рахувалась заборгованість на суму 926,55 грн., яку підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, загальна заборгованість відповідача складає 52765,89 грн., не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 52765,89 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Відповідно до п. 6.3. договору відповідач за прострочку оплати продукції повинен сплатити позивачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НбУ.

Згідно із п.3 ст. 692 Цивільного Кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на викладене, зважаючи на допущене відповідачем порушення строків оплати отриманого товару, з нього відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України слід стягнути 3063,41 грн. пені за період з 30.10.2008р. по 27.01.2009р., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - 1864,70 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 30.10.2008р. по 31.12.2008р., відповідно до п.3 ст. 692 Цивільного кодексу України - 2552,84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 30.10.2008р. по 27.01.2009р.

Позовна вимога про стягнення 2638,26 грн. штрафу до задоволення не підлягає.

У відповідності із п.1 ст. 546, п. 1 ст. 549 Цивільного Кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як визначено п. 1 ст. 547 Цивільного Кодексу України правочин щодо забезпечення виконання забезпечення вчиняється у письмовій формі.

Договором № 25/01-мо від 25.01.2008р. стягнення штрафу за ухилення від сплати товару не передбачено.

Та обставина, що сторони домовились про збільшення вартості товару не може бути підставою для відмови в позові про стягнення збитків, завданих інфляцією та пені, оскільки ці суми стягуються за прострочення платежу.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 547, 549, 599, 625, п.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Цуманське лісове господарство” (с. Цумань Ківерцівського району Волинської області, ЗКПО 00991491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Імідж Ресурс” (м. Луцьк, вул. Набережна,4, р/р 26003149808200 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005 м. Харків, ЄДРПОУ 20134984) 52765 грн. 89 коп. заборгованості, 3063 грн. 41 коп. пені, 1864 грн. 70 коп. збитків, завданих інфляцією, 2552 грн. 84 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, а всього 60246 грн. 84 коп.; 602 грн. 47 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 113 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У позові про стягнення 2638 грн. 29 коп. штрафу відмовити.

Суддя І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 30.01.2009р.

Суддя Якушева І. О.