Ухвала суду № 29010884, 01.02.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Запоріжжя

01.02.13 Справа № 908/462/13-г

Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі», (юридична адреса: 07600, смт. Згурівка Київської області, вул. Чкалова, буд. 135-А; поштова адреса: 02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, буд. 6-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬЮЧЕ ЛТД», (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10)

про стягнення 1 258,20 грн. заборгованості за поставлений товар та 19,50 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 31.01.2013 р. (вх. № 478/09-05/13 від 31.01.2013 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі», смт. Згурівка Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬЮЧЕ ЛТД», м. Запоріжжя про стягнення 1 258,20 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ЗП-0001282 від 22.08.2011 р. та 19,50 грн. 3 % річних.

У відповідності до п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; а також не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 54 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.

Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прохальна частина позовної заяви б/н від 31.01.2013 р. (вх. № 478/09-05/13 від 31.01.2013 р.) містить вимогу майнового характеру про стягнення 1 277,70 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VІ від 06.12.2012 р. на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1 147,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820,00 грн.).

До позовної заяви б/н від 31.01.2013 р. (вх. № 478/09-05/13 від 31.01.2013 р.) позивачем додано оригінал платіжного доручення № 922 від 20.03.2012 р. про сплату 1 609,25 грн. судового збору.

Отже, недоплата судового збору становить 111,25 грн.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" був офіційно оприлюднений в газетах "Голос України" від 19.12.2012 р. № 241 і "Урядовий кур'єр" від 18.12.2012 р. № 233 і в Офіційному віснику України від 28.12.2012 р. № 97 та, у відповідності до п. 1 його Прикінцевих положень, набув чинності з 01.01.2013 р.

Позовна заява б/н від 31.01.2013 р. здана нарочним до канцелярії господарського суду Запорізької області 31.01.2013 р. та зареєстрована за вхідним № 478/09-05/13, про що свідчить відбиток вхідного штампу канцелярії господарського суду Запорізької області на першому аркуші позовної заяви. Отже на час подання позовної заяви до суду позивач повинен був знати про чинний розмір оплати судового збору і повинен був здійснити оплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Таким чином, платіжне доручення № 922 від 20.03.2012 р., яке позивач додав до позовної заяви в якості доказу оплати судового збору (в сумі 1 609,25 грн.), не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки судовий збір сплачений не в установленому розмірі.

У відповідності до пункту 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".

Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).

У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.

Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.

З аналізу вище наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.

Згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (з наступними змінами і доповненнями), у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

До позовної заяви позовної заяви б/н від 31.01.2013 р. (вх. № 478/09-05/13 від 31.01.2013 р.) на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано оригіналу кур'єрської накладної № 40344867 та опису внутрішнього вкладення до поштового відправлення № 4034867 6, які не можуть вважатися належними доказом направлення відповідачеві позовної заяви з додатком, оскільки позовна заява, що надійшла на адресу господарського суду Запорізької області 31.01.2013 р. за вх. № 478/09-05/13 на її першому аркуші датована 31.01.2013 р., а у вказаних кур'єрській накладній № 40344867 та описі внутрішнього вкладення до поштового відправлення № 4034867 6 зазначено, що вони направлялися на адресу відповідача 22.03.2012 р. Тобто, направлення кореспонденції на адресу відповідача відбулося раніше ніж складена позовна заява, що надійшла на адресу господарського суду Запорізької області 31.01.2013 р. за вх. № 478/09-05/13.

В пункті 1 опису внутрішнього вкладення до поштового відправлення № 4034867 6 зазначено лише про направлення на адресу відповідача позовної заяви без зазначення її вихідних реквізитів.

Отже, з наданих позивачем документів суду неможливо зробити висновок про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів саме в редакції, яку надано до господарського суду Запорізької області.

За таких обставин, з огляду на вище наведені норми чинного законодавства, кур'єрська накладна № 40344867 та опис внутрішнього вкладення до поштового відправлення № 4034867 6 не можуть бути прийняті судом як належні докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Інших доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не додано.

Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.

У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прушиньскі», смт. Згурівка Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬЮЧЕ ЛТД», м. Запоріжжя про стягнення 1 258,20 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № ЗП-0001282 від 22.08.2011 р. та 19,50 грн. 3 % річних та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Позовну заяву та додані до неї документи повернути на юридичну адресу ТОВ «Прушиньскі», (юридична адреса: 07600, смт. Згурівка Київської області, вул. Чкалова, буд. 135-А).

Додаток: на 16-и аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 922 від 20.03.2012 р. (про сплату 1 609,25 грн. судового збору) та оригінали кур'єрської накладної № 40344867 від 22.03.2012 р. і опису внутрішнього вкладення до поштового відправлення № 4034867 6 від 22.03.2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко