Рішення № 29010685, 31.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.13 року Справа№ 5015/4908/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Ділай М.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

до відповідача: Шевченківського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, м. Львів,

про: стягнення 160 392 грн. 01 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Горбунова О.Л. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився;

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Шевченківського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області про стягнення 160 392 грн. 01 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.12.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 23.11.2012 року рекомендованою поштою №79052 0610375 0, відповідач - 23.11.2012 року рекомендованою поштою №79007 1676770 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 20.12.2012 року відкладено на 17.01.2013 року.

Розгляд справи 17.01.2013 року відкладено на 31.01.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 31.01.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року №64.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву, справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00131587, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ серії АА №537163 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної осби серії А01 №777369 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Шевченківський районний відділ Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 08673945, знаходиться за адресою: 79007, Львівська область, м. Львів, вул. Академіка Кучера, буд. 5, що підтверджується Довідкою Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справу України з ЄДРЮО та ФОП №8112 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №207962 (докази в матеріалах справи).

Як вбачається із пункту 1.1. Статуту ПАТ «Львівтеплоенерго», затвердженого Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівобленерго» від 20.04.2012 року №9, зареєстрованого 27.04.2012 року за №14151050019000338, Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» перейменоване з відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго», заснованої відповідно до наказу міністерства енергетики та електрифікації України від 17.08.1995 року №156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання «Львівобленерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго», згідно з Указом Президента України від 04.04.1995 року « 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» (належним чином завірена копія Статуту ПАТ «Львівобленерго» долучена до матеріалів справи).

30.03.2012 року представниками енергонагляду міських електромереж ПАТ «Львівобленерго» на підставі пункту 6.40 та пункту 6.41 ПКЕЕ складено Акт № 025999 про порушення ПКЕЕ по вул. Донецькій, буд. 3 у місті Львові, а саме: встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки живлення ліфта до електричної мережі енергопостачальника.

Представники відповідача були присутні при складанні вказаного акту, від його підписання відмовились, про що зроблено відповідну відмітку в акті, зауважень на акт не подано.

Відповідно до вищевказаного акту електроустановки відповідача було відключено від електропостачання в день перевірки, а відповідачу рекомендовано звернутись до позивача для оформлення договору про постачання електричної енергії.

Позивач, у зв'язку з відмовою повноважного представника відповідача від підписання акту про порушення ПКЕЕ, листом від 02.04.2012 року вих. №30-01342 надіслав на адресу відповідача акт про порушення ПКЕЕ від 30.03.2012 року №025999 та схему-додаток до вказаного акту про порушення (належним чином завірена копія листа та доказів його відправки на адресу відповідача в матеріалах справи).

Рішенням комісії ПАТ «Львівобленерго», оформленим протоколом №692 засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 06.04.2012 року на підставі акту № 025999 від 30.03.2012 року у відповідності до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 із змінами та доповненнями, відповідачу за підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі позивача проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за 12 місяців по 30.03.2012 року в обсягах 156282 кВт*год. на суму 160 392 грн. 01 коп., виписано Рахунок на оплату вказаної заборгованості (від 10.04.2012 року №025999) та встановлено термін для добровільної сплати заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунка (докази в матеріалах справи).

У зв'язку з відмовою повноважного представника відповідача від підпису Протоколу засідання комісії ЛМЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕЕ від 06.04.2012 року №692, примірник вказаного протоколу та рахунку на оплату недоврахованої електричної енергії направлено позивачем листом від 11.04.2012 року вих. №30-01467 на адресу відповідача (належним чином завірена копія вказаного листа та докази його відправки на адресу відповідача знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач від підпису Протоколу засідання комісії ЛМЕМ від 06.04.2012 року №692 відмовився, вказане рішення комісії у встановленому чинним законодавством України порядку не оскаржив.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за недораховану електричну енергію становить 160 392 грн. 01 коп., станом на момент розгляду справи в судовому засіданні сторонами доказів погашення вказаної заборгованості суду не заявлено та не подано.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно статті 26 Закону України від 16.10.1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів пункту 6.41. ПКЕЕ (у редакції постанови ПКЕЕ від 17.10.2005 року № 910), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Згідно пункту 7.6 ПКЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пунктом 7.7. ПКЕЕ встановлено, що відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки. У разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил, та/або на виконання вимоги постачальника електричної енергії чи на виконання припису відповідного центрального органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України. Відключення здійснюється в зазначений у вимозі або приписі термін із дотриманням процедури, передбаченої цими Правилами.

Факт самовільного приєднання відповідачем електроустановок, струмоприймачів, електропроводок до електричної мережі, яка не є власністю споживача підтверджується актами складеними представниками позивача Актом від 30.03.2012 року № 025999 (належним чином завірена копія акту долучена до матеріалів справи).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Шевченківського районного відділу Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області (79007, Львівська область, м.Львів, вул. Академіка Кучера, буд. 5; код ЄДРПОУ 08673945) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3; код ЄДРПОУ 00131587) 160 392 грн. 01 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та 3 207 грн. 85 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

31.01.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 01.02.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.