Рішення № 29010637, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17452-2012 23.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Центральної філії

до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 23 880,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Поліщук О.О. (дов. № 2597 від 03.09.2012)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Центральної філії (надалі - ПрАТ «Українська страхова група») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (надалі - ВАТ НАСК «ОРАНТА») про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 23 880,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АЗ 0136408 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н. АІ 1217 ВІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Renault», д.н. ВХ 3157 АТ, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ НАСК «ОРАНТА» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1991339), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17452-2012, розгляд справи призначено на 08.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 08.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.01.2013 не з'явився, у зв»язку з чим розгляд справи було відкладено на 23.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 23.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 23.01.2013 повторно не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2010 між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі позивач) та Закусиловим О.П. був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АЗ 0136408 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н. АІ 1217 ВІ (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

08.01.2011 в н/п Петрівське Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вул. Київська та Індустріальна мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Плахота В.П., керуючи транспортним засобом «Renault », д.н. ВХ 3157 АТ, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем «Daewoo Lanos», д.н. АІ 1217 ВІ, що призвело до механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу.

Із довідки ВДАІ України в Київській області про дорожньо-транспортну пригоду від 11.01.2011 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Renault », д.н. ВХ 3157 АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Daewoo Lanos», д.н. АІ 1217 ВІ, знаходився під керуванням громадянина Плахоти В.П.

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 17.01.2011 (справа №3-375/11) Плахоту В.П. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Daewoo Lanos», д.н. АІ 1217 ВІ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно із Звітом № 253 від 26.01.2011 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 42 240 (сорок дві тисячі двісті сорок) грн., 80 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 25.02.2011, страхового акту № 7/11 від 27.04.2011, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у 23 880 (двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 567 від 27.04.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Плахоти В.П. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Renault», д.н. ВХ 3157 АТ ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність Плахоти В.П. як власника даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована ВАТ НАСК «ОРАНТА» згідно із полісом № ВЕ/1991339 (копія в матеріалах справи), відповідно до якого франшиза становить 510 грн.

Оскільки відповідно до п.2 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи, то заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 23 880,00 грн. - 510 грн. = 23 370,00 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 23 370,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач звернувся з претензією від 03.06.2012 щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 23 880,00 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 34 грн.45 коп., на відповідача - 1 575 грн. 05коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства « Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м.Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) суму страхового відшкодування у розмірі 23 370 (двадцять три тисячі триста сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 05 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Дата підписання повного тексту рішення - 29.01.2013

Суддя Л.Д. Головатюк