Постанова № 29010294, 22.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2013 року № 2а-16429/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Болунар"

про

стягнення 92169,40 грн.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Болунар" податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в розмірі 92169,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за 2011– 2012 роки, визначену самостійно платником податків у відповідних податкових деклараціях та нараховану контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача в судовому засіданні, 03 січня 2013 року, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових уточненнях до позову.

Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 03 січня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 03 січня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК-Болунар" зареєстровано як юридична особа 18.04.2011 р., присвоєно ідентифікаційний код 37652694, місцезнаходження: 02152, м. Київ, просп. Тичини, 20, місцезнаходження реєстраційної справи – Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація. Як платника податків, відповідача взято на облік в органах державної податкової служби з 20.04.2011 р. за №27402, що убачається з довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 20.04.2011 р. №18289/14/29-27402.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року №9025225522 на суму 5857,00 грн., за березень 2012 року №9019858440 на суму 572,00 грн., за квітень 2012 року №9027578390 на суму 237,00 грн., та з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року на суму 147,00 грн., за ІІ-IV квартали 2012 року на суму 9323,00 грн.

Крім того, позивачем неодноразово проводились перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти від 16.02.2012 р. №660-15/37652694, від 20.03.2012 р. №367-15/37652694, від 08.06.2012 р. №2036-15/37652694, за результатами яких винесено, відповідно, податкові повідомлення-рішення, від 13.03.2012 р. №0009011520 на суму 424,40 грн. за платежем податок на додану вартість, від 04.04.2012 р. №0014081520 на суму 170,00 грн. за платежем податок на додану вартість, від 05.07.2012 р. №0026061520 на суму 75929,00 грн. за платежем з податку на додану вартість, у тому числі 60743, 00 грн. – за основним платежем, 15816,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Податкові повідомлення-рішення від 13.03.2012 р. №0009011520 та від 04.04.2012 р. №0014081520 отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Податкове повідомлення-рішення від 05.07.2012 р. №0026061520 надсилалось на адресу відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового відправлення з відміткою поштового відділення про неможливість його вручення.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання, йому вручено податкову вимогу від 24.02.2012 р. №558 на суму 9237,00 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток становить – 9384,00 грн., з податку на додану вартість – 82785,40 грн., що підтверджується повідомленням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про заборгованість відповідача перед бюджетом від 27 грудня 2012 року №17760/10/19-111 та зворотнім боком облікових карток платника податків – ТОВ "ТБК-Болунар" по вказаним податкам.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, березень, квітень 2012 року та з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року та за ІІ-IV квартали 2012 року. Також частину грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 76523,00 грн. було нараховано відповідачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.03.2012 р. №0009011520, від 04.04.2012 р., від 05.07.2012 р. №0026061520, які отримані та надсилались відповідачу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, йому вручено податкову вимогу від 24.02.2012 р. №558.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як убачається зі змісту зворотного боку облікової картки платника податків – ТОВ "ТБК-Болунар" з податку на прибуток підприємств, з часу вручення йому податкової вимоги податковий борг відповідача збільшувався, відповідно, з урахуванням положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України стягненню підлягає вся сума.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 9384,00 грн., з податку на додану вартість в розмірі 82785,40 грн., а всього – 92169,40 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Болунар" (ідентифікаційний код 37652694) на користь Державного бюджету України (р/р 34122999700005, в УДК у Дніпровському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувача: ГУ УДКСУ у місті Києві, МФО 820019) податковий борг у розмірі 92169,40 грн. (дев’яносто дві тисячі сто шістдесят дев'ять грн. 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець