Постанова № 29010149, 11.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 р.

Справа №2а-6796/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим

до Комунального підприємства "Щолкіно-Азов"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

02.07.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати фінансових санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумою 26 575,09 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на приписи ст. 4 Закон України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких відповідач, будучи платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, за приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, у передбачений законом строк, не сплатив узгоджений розмір єдиного внеску, внаслідок чого до нього застосовано фінансові санкції та нарахована пеня, загальна заборгованість з яких є підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення.

За поданим позовом, ухвалою суду від 03.07.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.

Позивач, подавши до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника, просив суд розглядати справу за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що розмір заборгованості на час розгляду справи не погашено.

Відповідач, подавши письмові заперечення до канцелярії суду, просив суд здійснити розгляд справи без участі представника. Заперечуючи проти заявлених вимог, не визнаючи адміністративний позов, відповідач послався на порушення позивачем, при нарахуванні штрафних санкцій за несвоєчасність сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за змістом частини четвертої статті 12 якого, на протязі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань відносно сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно до частини сьомої статті 12 названого Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження про банкрутство. Провадження по справі про банкрутство Комунального підприємства "Щолкіно-Азов" не припинено, введено по справі процедуру санації, план якої затверджено ухвалою господарського суду АР Крим від 17.11.2011р.

Роз'яснення щодо неможливості нарахування неустойки (штрафу, пені), неможливості застосування інших грошових зобов'язань та зобов'язань з оплати податків та зборів (обов'язкових платежів) які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, оскільки вказана норма визначає певний проміжок часу, який відповідає строку дії мараторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язано з його суттю, викладено також у Рекомендаціях Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.04р. № 04-5/1193 та в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.09р. № 154.

Також, відповідачем наголошено на тому, що позивачем надано рішення, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення, оформлено неналежним чином - без підпису повноважної особи підприємства, а також до позову додану довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради, яке ніякого відношення до КП "Щолкіно-Азов" не має.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

З огляду на звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в зазначеній сумі, сформованої на підставі статей 12, 13, 25, 26 Закону України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості, у тому числі якщо страхувальник порушив порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного соціального внеску чи подання звітності, цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що Комунальне підприємство "Щолкіно-Азов", ідентифікаційний код юридичної особи 33490313, є суб'єктом господарювання, що використовує найману працю, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим (а.с. 8, 9-10, 12).

Положеннями Закону України від 08.07.10р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За приписами статей 4, 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Обов'язки платників єдиного внеску відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" виникають з дня їх державної реєстрації, з початку провадження відповідної діяльності, з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору.

Зокрема на вимогу частини другої статті 6 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

З положень частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Порядок нарахування єдиного внеску визначається "Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010р. № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010р. за № 1014/18309.

Частина дванадцята статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимагає сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану платника.

Внаслідок несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску за період з 20.01.12р. по 14.03.12р., рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим від 19.04.2012р. № 242 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені Комунальному підприємству "Щолкіно-Азов", на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", застосовано штраф у розмірі 6 668,16 грн., нарахована пеня розміром 19 906,93 грн. (а.с.4). Вказане рішення направлено відповідачу поштовим відправленням, яке отримано ним 25 квітня 2012 року, про що свідчить підпис повноважної особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.4).

Доказів оскарження рішення від 19.04.2012р. № 242 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску чи доказів на підтвердження сплати суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, матеріали справи не містять. Як убачається із вказаного рішення воно набрало чинності 14.05.2012р., за перебігом 10 денного строку, передбаченого приписами частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для його оскарження.

За вказаних обставин, самостійно нарахований, обчислений, але своєчасно та в повному обсязі не сплачений (не перерахований) розмір єдиного внеску, а також штрафні санкції, застосовані територіальним органом Пенсійного фонду України, внаслідок несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, не оскаржені у порядку та строки визначені Законом, є недоїмкою, узгодженою платником єдиного внеску з територіальним органом Пенсійного фонду.

Доводи відповідача щодо неправомірності нарахування пені та штрафних санкцій в період дії мораторію є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 названого Закону, зокрема встановлює заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у ст. 1 Закону.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, використовувати найману працю, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в т. ч. і штрафних санкцій, нарахованих на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 28 вересня 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з вимогами частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, задовольняючи вимоги позивача про стягнення заборгованості, що рахується за відповідачем, внаслідок застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд виходив з того, що зупинення нарахування штрафних санкцій та пені на час дії мораторію стосується лише тих зобов'язань, прострочення виконання яких розпочалось до його введення. Оскільки зобов'язання позивача перед територіальним органом Пенсійного фонду України зі сплати страхових внесків є поточним, а його прострочення розпочалось вже після введення мораторію, суд вважає доводи відповідача безпідставними.

Доводи відповідача щодо неналежності форми рішення про застосування фінансових санкцій є неспроможними, з огляду на те, що, отримавши 25 квітня 2012 року, повноважною особою вказане рішення, з положень статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" мав право оскаржити отримане рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку, проте цього не зробив. Внаслідок спливу строку оскарження рішення про застосування фінансових санкцій, рішення набрало чинності 14.05.12р. та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши повідомлені сторонами обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову, а заявлена до відшкодування сума підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Щолкіно-Азов", ідентифікаційний код юридичної особи 33490313, на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим заборгованість зі сплати фінансових санкцій за несплату єдиного внеску загальною сумою 26 575,09 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша