Ухвала суду № 29010025, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. справа № 2а/0470/7173/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломка М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справ

за адміністративним позовом ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина» до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина» звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «р»від 27.05.2011 року, а саме: податкового повідомлення № 71 про нарахування податкових зобов'язань про сплату ввізного мита на суму 294 940,06 гр ., штрафних санкцій на су му 69 031,44 гр.; та податкового повідомлення № 72 про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 58 988 гр., штрафних санкцій на суму 13 807,08 гр.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані видані Дніпропетровською митницею податкові повідомлення форми «р»від 27.05.2011 року №71 та №72 щодо нарахування податкових зобов'язань про сплату ввізного мита на суму 363 971,50 гр. та ПДВ на суму 72 795,08гр

Не погодившись з постановою суду, відповідач Дніпропетровська митниця звернувся з апеля ційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції , та відмовити в задоволе нні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністра тивних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина»з травня 2008 року по січень 2011 року здійснював поставку на територію України товару, який був розмитнений за ВМД як"Ацетонаніл ТМQ -гранули (2,2,4 триметил -1,2 -дигидрохілонін) з масовою долею головної речовини 82,9-83,9%, у якості антіоксиданта для виготовлення гумотехніч них виробів, полімеризований, являє собою окрему сполуку визначеного хімічного складу -ароматична гетероциклічна сполука інша ТУ 6-00-04691277-202-97 зі зімн.1-5. Торгова марка "Химпром" . та віднесені за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТЗЕД) 2934999099 зі ставкою мита 0 %, та зі сплатою податку на додану вартість.

За результатами проведеної відповідачем в травні 2011 року невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина»податкового законодавства України з митної справи встановлено, що вищезазначений товар Ацетонаніл ТМQ -гранули, що ввозився позивачем на митну територію України за вказаними ВМД, згідно лабораторних досліджень у Дніпропетровській службі з експертного забезпечення митних органів повинен класифікуватись за кодом 3911909900 згідно УКТЗЕД із застосуванням ставки ввізного мита 5% та сплатою податку на додану вартість, про що складений акт Н23/11/110000000/35268930 від 13.05.2011 року.

На підставі акту перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення форми "р" № 71,72 від 27.05.2011 року, якими позивачу донараховані митні платежі за поставлений ними товар через його невірну класифікацію та донараховано штрафні санкції за порушення вимог митного законодавства .

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України (в редакції на час здійснення перевірки), та наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005 року, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом , якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відо мості і до неї додано всі необхідні документи, при митному контролі здійснюється перевірка правиль ності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

За змістом ст.313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" № 2097-ХП від 05.02.1992р. мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації.

Матеріалами справи підтверджено, шо позивач з травня 2008 року по січень 2011 року ВМД на товар оформляв у відповідності до чинного митного законодавства, а відповідачем під час здійснення процедури розмитнення товару здійснювався митний контроль наданих ВМД, який включав в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) .

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платни ків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III (далі Закону України №2181-III) , чинного на момент митного оформлення позивачем товарів у 2008-2010 роках, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічні положення містяться у п. 54.5 ст.54 Податкового кодексу України, чинного на момент митного оформлення товарів у 2011 році, де зазначено , що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У відповідності до положень ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення опера цій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи .

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, але таких обставин у цій адміністративній справі не встановлено.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, приймаючи ВМД від позивача, та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст.4 Закону України №2181-III та п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України в подальшому не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки .

Відповідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова