Рішення № 2900966, 04.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.09 р. Справа № 23/212

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Промексім” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДиАД” м. Донецьк

про стягнення 156 591,83 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Сідак-Жарова Н.О. - за довіреністю

Від відповідача: Кнутарев С.О. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 29.01.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 04.02.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Промексім” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “ДіАД” м. Донецьк, 150 419, 88 грн. заборгованості, 5 387, 83 грн. інфляційних та 784, 12 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- поставку відповідачу на підставі рахунку-фактури № ЭК-0004239 від 07.10.2008р. за видатковими накладними № ЭК-0002983 від 08.10.2008р. та № ЭК-0003054 від 15.10.2008р. металопрокату на загальну суму 239 619, 88 грн.;

- довіреність серії ЯМС № 237714 від 06.10.2008р., за якою відповідач отримав металопрокат на суму 239 619, 88 грн. за вищевказаними накладними;

- часткову оплату відповідачем отриманого металопрокату в сумі 89 200 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 150 419, 88 грн.;

- нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 08.10.2008р. по 19.12.2008р. 784, 12 грн. 3% річних та за жовтень-листопад 2008р. 5 387, 83 грн. інфляційних;

- ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

До винесення рішення по справі позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою № 3 від 05.01.2009р. уточнив назву відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю “ДиАД”, та заявою № 106 від 27.01.2009р. уточнив розмір позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних - він просить суд стягнути з відповідача 4 501, 32 грн. інфляційних та 960, 78 грн. 3% річних за період з 09.10.2008р. по 19.12.2008р.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що ним частково здійснена оплата металопрокату в сумі 89 200 грн., а нарахування інфляційних та річних повинно здійснюватись з моменту пред’явлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № ЭК-0004239 від 07.10.2008р. на оплату металопрокату (труба 40*40*2,0, труба 100*100*3,0, арматура 14м/д, балка 18 м/д, балка 20н/д, лист 4*1250*5000 рифлений) на загальну суму 239 619, 88 грн.

За видатковими накладними № ЭК-0002983 від 08.10.2008р. та № ЭК-0003054 від 15.10.2008р. відповідач через свого представника п. Нефьодова І.Ю. отримав від позивача металопрокат на загальну суму 239 619, 88 грн., що підтверджується довіреністю серії ЯМС № 237714 від 06.10.2008р. та відповідним підписом в накладних в графі ”Отримав”. Найменування, кількість та ціна металопрокату, отриманого відповідачем за вищевказаними накладними, повністю співпадають з аналогічними показниками металопрокату, зазначеними в рахунку-фактурі № ЭК-0004239 від 07.10.2008р.

У формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, договір на купівлю-продаж металопрокату на суму 239 619, 88 грн. між сторонами не укладався.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 2 ст.205 ЦК України закріплено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджено, що дії позивача та відповідача свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину купівлі-продажу металопрокату на суму 239 619, 88 грн.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково розрахувався з ним за отриманий металопрокат в сумі 89 200 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 150 419, 88 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В порушення вимог ч.1 ст.692 ЦК України відповідач не оплатив позивачу залишок вартості отриманого ним металопрокату в сумі 150 419, 88 грн.

На момент розгляду справи доказів оплати суми боргу в розмірі 150 419, 88 грн. відповідачем не подано, тому суд стягує з відповідача на користь позивача цю суму.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної статті позивач нарахував відповідачу згідно уточненого розрахунку, наданого суду 29.01.2009р., 4 501, 32 грн. інфляційних за 22 дні жовтня 2008р. та листопад 2008р. та 960, 78 грн. 3% річних за період з 09.10.2008р. по 19.12.2008р. Враховуючи, що при арифметичному розрахунку інфляційних та річних позивач дещо завищив їх розмір, суд стягує з відповідача лише 4 501, 31 грн. інфляційних та 960, 3 грн. 3% річних.В решті вимог щодо стягнення інфляційних та річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та поточний рахунок відповідача № 26005198014881 в ДФ ВАТ ”Кредитромбанк” в м. Донецьку, МФО 335593 в сумі 156 591, 83 грн. судом розглянуто і відхилено, оскільки не доведено, що невжиття такого запобіжного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На підставі ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 205, 509, 625, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”ДиАД” (юридична адреса: м. Донецьк, вул. Артема, 142; поштова адреса: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 46, р/р 26005198014881 в ДФ ВАТ ”Кредитпромбанк” в м. Донецьку, МФО 335593, ЄДРПОУ 30701488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Промексім” (вул. Куйбишева, 31б, р/р 26002301749391 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 30375820) - 150 419 грн. 88 коп. боргу, 4 501 грн. 31 коп. інфляційних та 960 грн. 30 коп. 3% річних, 1 558 грн. 82 коп. витрат на сплату держмита та 117 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя