Постанова № 29008137, 01.02.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2013 р. справа №17пн/5014/1409/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Шевчук Д.Б., представник за дов. від 25.12.12р. № 123від відповідача:Ілляшов О.І., директор розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" м. Кременчук Полтавської області на рішення господарського судуЛуганської областівід06.12.2012 рокуу справі№ 17пн/5014/1409/2012 (суддя Фонова О.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" м. Кременчук Полтавської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" м. Сєвєродонецьк Луганської областіпроподіл майнаВСТАНОВИВ:

08.06.2012 року Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" м. Кременчук Полтавської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД" м. Сєвєродонецьк Луганської області про поділ майна, яке набуте в результаті спільної діяльності з відповідачем по договору про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001р. відповідно до часток в праві спільної часткової власності: позивач -100%, відповідач -0% та зобов»язання відповідача надати відомості про майно, набуте в результаті спільної діяльності на вартість внеску позивача, а саме 1 533 415,72 грн. (т.1, а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.12.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати покладено на позивача. ( т. 3, а.с.65-67).

В обґрунтування прийнятого рішення господарський суд дійшов висновку про пропущення позивачем строку позовної давності.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" м. Кременчук Полтавської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, викладені в заяві позивача від 06.12.2012р., оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права (т.3, а.с. 75-79).

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції питання застосування строку позовної давності та поважність причин його пропуску не досліджувалось та невірно визначений початок строку. На думку позивача, оскільки договором про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001р. строк виконання зобов»язання по розподілу майна не встановлений, тому перебіг позовної давності починається від дня отримання вимоги ПАТ «Укртранснафта» від 15.03.2012р. № 1юр-2292, яка була направлена та отримана відповідачем згідно поштового повідомлення 20.03.2012р.

На думку апелянта, судом першої інстанції винесено оскаржуване рішення без розгляду справи по суті, оскільки подана позивачем заява в порядку ст. 22 ГПК України від 06.12.2012р. ухвалою суду від 10.12.2012р. не була прийнята до розгляду з огляду на порушення приписів ч. 4 ст.22 ГПК України.

22.01.2013 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2012 року по справі №17пн/5014/1409/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (т.3, а.с.86-113).

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав надісланий до суду апеляційної інстанції відзив.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» є юридичною особою (ідентифікаційний код 31570412), що підтверджено копією Статуту та випискою з ЄДРПОУ ( т.1, а.с.37-52).

Згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта», товариство утворено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 року №256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта» та рішення спостережної ради Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України» від 28 липня 2001 року (протокол №7) внаслідок реорганізації шляхом злиття ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба» та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи».

Відповідно до п. 1.5 Статуту Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків державного акціонерного товариства «Придніпровські магістральні нафтопроводи».

Філія "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (ідентифікаційний код 26113233) не є юридичною особою, що підтверджено копією довідки з ЄДРПОУ та копією положення про Філію "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (т.2 а.с.27-39, 42).

Відповідно до п.2.2 Положення Філія "Придніпровські магістральні нафтопроводи" як відокремлений структурний підрозділ Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» діє від імені ПАТ «Укртранснафта» та в його інтересах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛД" м. Сєвєродонецьк Луганської області є юридичною особою (ідентифікаційний код 21796641), що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідкою з ЄДРПОУ (т. 1, а.с. 57-60,70-71).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „АЛД" (відповідач у справі) та Державним акціонерним товариством „Придніпровські магістральні нафтопроводи" 15.11.2001 було укладено договір про сумісну інвестиційну діяльність (т. 1 а.с.7-13).

Згідно пункту 1.1 Договору сторони визначили його предмет: учасники цього договору для реалізації цілей та завдань сумісної діяльності з пошуку родовищ нафти та газу і їх промислової розробки в кам'яновугільних відкладеннях Сєвєродонецької площі Луганської області зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль сумісно діяти для досягнення загальної господарської цілі як: буріння, ремонт нафтових, газових, водяних свердловин; сейсморозвідувальні роботи на всій території площі з метою вивчення її глибинної геологічної будови; пошуково-розвідувального буріння з метою оцінки нафтогазоносності на перспективних структурах; облаштування відкритих родовищ з метою проведення дослідно-промислової розробки; дослідно-промислова розробка родовищ; підрахунок запасів вуглеводнів з метою підготовки родовищ для промислової розробки. Якщо інше не буде встановлено учасниками, подальша промислова розробка родовищ здійснюється на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що його учасники керуються в процесі ведення спільної діяльності діючим законодавством України та даним договором.

Розділом 3 договору передбачені зобов»язання сторін.

Відповідно до пункту 3.1 договору позивач зобов'язався вносити свій вклад в сумісну інвестиційну діяльність, в порядку, строки та способами обумовленими в цьому договорі; видати відповідачу уповноваженому на ведення спільних справ довіреність на представлення інтересів перед третіми особами з питань реалізації завдань сумісної інвестиційної діяльності.

Згідно пункту 3.2 договору відповідач зобов'язався вносити свій вклад в сумісну інвестиційну діяльність в порядку, строки та способами обумовленими в цьому договорі; забезпечувати загальне керівництво, координацію та належний контроль по здійсненню сумісної інвестиційної діяльності; своєчасно здійснювати розрахунки та платежі, необхідні для здійснення сумісної інвестиційної діяльності; здійснювати проведення робіт згідно п.1.1 договору власними силами або з залученням підрядних організацій та інше.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що частки кожного учасника, які фактично внесені в сумісну інвестиційну діяльність визначаються шляхом відсоткового співвідношення їх внеску (вкладу) до загальної суми внесків (вкладів), внесених іншим учасником, які в кінцевому підсумку будуть складати наступне співвідношення: відповідач - 30%; позивач - 70%.

Відповідно до пункту 4.5 договору факт внесення конкретного внеску (вкладу) або складової частини внеску (вкладу) кожного учасника (повністю або в частині) оформлюється та підтверджується актом, який підписується повноважними представниками учасників.

Даний договір укладено на 7 років з моменту його підписання і продовжується на черговий строк, якщо жодний з учасників не заявив про припинення договору за 3 місяці до закінчення його дії (п. 11.1 договору).

Згідно пункту 11.3 Договору, у разі розірвання договору або сплинення строку його дії, сумісна часткова власність, що виникла в результаті спільної інвестиційної діяльності учасників договору, розподіляється пропорційної їх часткам, якщо учасники не домовляться про інше.

Додатком № 1 до договору визначені етапи виконання робіт: найменування етапу робіт, строки виконання та вартість етапу ( т. 1 а.с.14).

З акту про виконання робіт етапу № 1 по договору про сумісну інвестиційну діяльність від 01.07.2004р., який підписаний обома сторонами вбачається, що роботи виконані у повному обсязі, претензії відсутні. (т.1 а.с.21).

Іншими додатками до договору вносилися зміни у розділ 1У договору щодо вкладів учасників (Додаток № 1, 3,7); щодо етапів виконання робіт ( Додаток № 4,6,8,9).

Листом від 01.08.2008р. №30 ТОВ «АЛД» повідомило філію «ПДМН» про припинення дії договору з 15.11.2008р. (т. 1 а.с.30).

Позивач 15.03.2012р. звернувся до відповідача із листом № 1юр-2292, в якому просив розподілити результати спільної діяльності за даним договором та вимогою повернути позивачу суму у розмірі 47 860,48 грн., як вартість майна, яке обліковується на балансі спільної діяльності та немає відношення до виконання 1 та 2 етапів робіт (т.1 а.с.31-32).

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на виконання умов договору, вклав внески на загальну суму 1533415,72 грн., договір було розірвано 15.11.2008, а згідно пункту 11.3 Договору, позивач має право на поділ майна, що набуте в результаті спільної інвестиційної діяльності учасників договору, відповідно до їх часток позивач - 100%, відповідач - 0%.

06.12.2012р. позивач звернувся до господарського суду із заявою в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просив здійснити поділ майна, майнових прав, результатів робіт, послуг, які набуті в результаті спільної діяльності з відповідачем по договору про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001р. відповідно до часток в праві спільної часткової власності, а саме: позивач - 100%, відповідач -0% на суму 1253 400 грн. ( 1 232200 грн. вартість етапу № 1 та 21200 грн. - оформлення спеціального дозволу на користування надрами та стягнути з відповідача на користь позивача 280 000 грн. - вартість етапу № 2 «Пошуково-розвідувальне буріння та оцінка нафтогазоносності на перспективних структурах (т. 3 а.с.52-53).

Ухвалою від 10.12.2012 року господарський суд Луганської області виправив описку в описовій частині рішенні господарського суду Луганської області від 06.12.12 року, а саме доповнивши описову частину рішення абзацом першим, який містить обґрунтування щодо залишення без розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, яка була подана в порушення приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України (т.3, а.с. 70).

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо розподілу спільної часткової власності внаслідок припинення дії договору про спільну інвестиційну діяльність.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Відповідно до абзацу другого п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб»єктами інвестиційної діяльності є договір (угода).

Відповідно до статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов»язуються спільно діяти без створення юридичної особо для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2012 відповідач надав суду заяву №38 від 21.06.2012 про застосування позовної давності з посиланням на ст. 257 ЦК України, в якій зазначив, що позивач пропустив позовну давність з огляду на те, що з 15.11.2008р. дія договору про спільну діяльність була припинена, тобто починаючи з 16.11.2008, у позивача виникло право вимоги на поділ майна, що є у спільній власності учасників.

Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Пунктом 11.3 договору про сумісну інвестиційну діяльність від 15.11.2001р. передбачено, що у разі розірвання договору, спільна часткова власність, що виникла в результаті спільної інвестиційної діяльності учасників договору, розподіляється пропорційно їх часткам, якщо учасники не домовляються про інше.

Рішенням господарського суду від 15.06.2011р. у справі № 26/76/2011(18/261) між тими ж сторонами, яке було залишено без змін постановою ДАГС від 16.08.2011р. та постановою ВГСУ від 31.10.2011р., встановлено, що договір розірвано 15.11.2008, про що не заперечує і сам позивач, таким чином, право на вимогу про поділ майна у передбачених договором частках, позивач набув з 16.11.2008 (т.1 а.с.72-80).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що позов подано до суду 30.05.2012, що підтверджується календарним штемпелем на поштовому конверті, а загальна позовна давність складає три роки, то за вищевказаними вимогами вона сплинула 16.11.2011р.

Згідно частин 3-4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо пропущення позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені позову, правильним.

Доводи апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє, оскільки, строк виконання зобов»язання по розподілу майна встановлений п.11.3 договору; а відтак лист позивача від 15.03.2012р. № 1юр-2292 не може бути розцінений як вимога щодо виконання зобов»язання по розподілу результату спільної діяльності. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази його направлення відповідачу.

Доводи скаржника про те, що судом не було розглянуто питання застосування строку позовної давності та поважності причин пропуску цього строку, спростовуються матеріалами справи.

Згідно протоколу судового засідання від 25.06.2012 року та ухвали господарського суду Луганської області від 25.06.2012 року (т.1, а.с. 89,90)., заява про застосування позовної давності подавалась відповідачем в судовому засіданні 25.06.2012 року в присутності представника позивача Шармай В.В.( довіреність №133 від 19.08.2011 року).

Стосовно доводів апелянта щодо заяви позивача від 06.12.2012 року про зміну предмету позову, колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

28.06.2012 року позивачем було подано позовну заяву, в якій останній просив суд:

- здійснити поділ майна, яке набуте в результаті спільної діяльності з відповідачем по договору про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001, відповідно до часток в праві спільної часткової власності, а саме: позивач - 100%, відповідач - 0%.

- зобов'язати відповідача надати відомості про майно, яке набуте в результаті спільної діяльності на вартість внеску позивача, а саме 1533415,72 грн. ( т.1 а.с. 2-4)

12.07.2012 року позивачем до господарського суду Луганської області були надані уточнення позовних вимог №1юр-5283 від 04.07.2012, в яких позивач просив наступне:

- зобов'язати відповідача надати відомості про майно, майнові права, результатів робіт, послуг, які набуті в результаті спільної діяльності на вартість внеску позивача, а саме 1533415,72 грн.

- здійснити поділ майна, майнових прав, результатів робіт, послуг, які набуті в результаті спільної діяльності з відповідачем по договору про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001, відповідно до часток в праві спільної часткової власності, а саме: позивач - 100%, відповідач - 0% (т.2 а.с.2-4).

З ухвали господарського суду від 12.07.2012р. вбачається, що суд розцінив подані уточнення як зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України та прийняв до розгляду (т. 2 а.с.45).

26.07.2012 року у зв'язку зі складністю справи, розпорядженням голови суду призначено колегію суддів (т.2 а.с.146), склад якої змінювався двічі: 13.09.2012 року та 13.11.2012 року відповідно до розпоряджень голови суду (т.3 а.с.24,40).

06.12.2012 року позивачем у судовому засіданні надано заяву, відповідно до ст. 22 ГПК України, в якій останній просив:

- здійснити поділ майна, майнових прав, результатів робіт, послуг, які набуті в результаті спільної діяльності з відповідачем по договору про спільну інвестиційну діяльність від 15.11.2001, відповідно до часток в праві спільної часткової власності, а саме: позивач - 100%, відповідач - 0%, на суму 1253400 грн.;

- стягнути з ТОВ "АЛД" на користь ПАТ "Укртранснафта" 280000 грн. - вартість етапу №2 "Пошуково-розвідувальне буріння та оцінка нафтогазоносності на перспективних структурах».

Суд першої інстанції дану заяву не прийняв до розгляду, оскільки ця заява є заявою про зміну предмету позову, яка подана після початку розгляду справи по суті в порушення приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Апелянт наполягає на тому, що у зв»язку із зміною колегії суддів, розгляд справи починається заново, а відтак заява про зміну предмету позову повинна бути прийнята судом.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення» зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 08.06.2012р.порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 25.06.2012р., який неодноразово відкладався.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування необхідності уточнення позовних вимог.

З огляду на вищенаведене колегія суддів встановила, що розгляд справи по суті розпочатий господарським судом 25.06.2012 року.

Заява про зміну предмету позову була подана позивачем 06.12.2012р. у судовому засіданні та обґрунтовано відхилена судом з посиланням на приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України

Відповідно до п. 3.8 Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново, заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку.

Отже, наслідком зміни колегії суддів є перебіг строку, в межах якого повинно бути вирішено спір.

Прохання апелянта про прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову колегією суддів відхиляється, оскільки відповідно до ч. 3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення першої інстанції та задоволення апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" м. Кременчук Полтавської області на рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2012 року у справі №17пн/5014/1409/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 06.12.2012 року у справі №17пн/5014/1409/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В. Зубченко

О.А. Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Луг. обл.