Рішення № 2900809, 04.02.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 лютого 2009 р. Справа 2/23-09

за позовом: Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"( 02160, м.Київ, пр-тВозз'єднання, 15)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (24110, Вінницька область, Чернівецький район, с.Біляни, вул.Леніна, 25)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (65026, м.Одеса, вул.Канатна, 41/16)

про стягнення 90 638,18 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Гоц Н.О., за дорученням

1-го відповідача : не з'явився

2-го відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" про солідарне стягнення 90 638,18 грн. , з яких 63899,40 грн. сума основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань згідно договору поставки № Х2-0200175 від 17.04.2008 року; 7 582,21 грн. курсова різниця; 12 188,46 грн. штраф; 3 403,30 грн. пеня; 2 127,06 грн. 15 % річних; 1 437,75 грн. інфляційних втрат, - що нараховані внаслідок порушення договірних зобов'язань.

Ухвалою суду від 24.12.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 04.02.2009 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, який подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з невірно визначеним періодом нарахування штрафних санкцій у попередньому розрахунку ціни позові. Тому останній просив суд стягнути з відповідачів 79 436,01 грн., з яких 63899,40 грн. сума основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань згідно договору поставки № Х2-0200175 від 17.04.2008 року;7 582,21 грн. курсова різниця; 12 188,46 грн. штрафу; 1 470,56 грн. пені; 919,10 грн. 15 % річних; 958,49 грн. інфляційних втрат.

Дана заява прийнята судом та задоволена.

Відповідачі в судове засідання уповноважених представників не направили, відзиву та витребуваних судом документів не надали, про час і місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду, про що свідчать поштові повідомлення № 1695546 від 15.01.2009 року та № 1694647 від 16.01.2009 року.

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З наданих матеріалів суд вбачає таке:

17.04.2008 року між Приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай" було укладено договір поставки засобів захисту рослин № Х2-02-0175.

Згідно умов договору на підставі видаткових накладних позивач поставив Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Урожай" товари ( засоби захисту рослин) на загальну суму 81 256,40 грн.

Відповідно до умов договору СТОВ "Урожай" мав оплатити одержаний ним товар не пізніше 15.09.2008 року.

Згідно накладної на повернення товару № Х2-02-0016 від 18.06.2008 року СТОВ "Урожай" повернуло позивачу товар на суму 17 357 грн.

Таким чином сума боргу становить 63 899,40 грн.

У зв'язку з тим, що боржник не міг вчасно провести розрахунки за одержаний товар, в забезпечення основного договору був укладений договір поруки від 09.09.2008 року, згідно з яким поручитель зобов'язувався відповідати перед позивачем у повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, як і боржник за основним договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним договором. Поручителем за договором поруки є ТОВ" Інагро-Гайсин".

Відповідно до умов договору поруки боржнику був наданий термін для проведення остаточного розрахунку з позивачем за основним договором до 01.11.2008 року. Але боржник своїх зобов'язань у наданий термін не виконав.

Згідно умов договору поруки позивач звернувся до поручителя з письмовою вимогою про виконання ним обов'язку сплатити борг позивачу, яка залишена без задоволення.

Станом на 05.12.2008 року сума боргу в розмірі 63899,40 грн. не сплачена.

У відповідності до умов договору боржнику було нараховано курсову різницю в розмірі 7 582,21 грн.

В зв'язку з невиконання зобов'язань передбачених основним договором боржнику було нараховано 12188,46 грн. штрафу; 3403,30 грн. пені; 2127,06 грн. 15 % річних; 1437,75 грн. інфляційних втрат.

Тобто загальна сума заборгованості на момент подання позову до суду становила 90 638,18 грн.

Але враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з невірно визначеним періодом нарахування штрафних санкцій у попередньому розрахунку ціни позові. Сума заборгованості становить 79 436,01 грн., з яких 63899,40 грн. сума основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань згідно договору поставки № Х2-0200175 від 17.04.2008 року;7 582,21 грн. курсова різниця; 12188,46 грн. штраф; 1470,56 грн. пеня; 919,10 грн. 15 % річних; 958,49 грн. інфляційні втрати, - що нараховані як наслідок порушення договірних зобов'язань.

Наведене стверджується:

- копією договору поставки № Х2-0200175 від 17.04.2008 року;

- копією видаткових накладних та довіреностями;

- копією договору поруки від 09.09.2008 року;

- розрахунком ціни позову;

- заявою про зменшення позовних вимог від 04.02.2009 року;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

- іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України), який є спеціальним законом з регулювання господарських правовідносин, встановлено, що цей кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення його застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і положення Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р. (далі - ЦК України) стосовно цивільних правовідносин.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.1.1. умов договору поставки № Х2-02-0175 від 17.04.2008 року продавець ПП "Хімагромаркетинг 2000" зобов'язувалось передати, а покупець СТОВ " Урожай" прийняти та оплатити товар - засоби захисту рослин (сарацин).

У п. 1.2. договору поставки - ціна товару обумовлена договором.

До основного договору поставки було заключено ряд додаткових угод від 12.05.2008 року, 20.05.2008 року,27.05.2008 року; 17.06.2008 року,18.06.2008 року на поставку товару.

На підставі основного договору поставки № Х2-02-0175 від 17.04.2008 року та додаткових угод, та згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 81 256,40 грн.

Відповідно до умов договору поставки та додаткових угод СТОВ "Урожай" мав оплатити одержаний товар не пізніше 15.09.2008 року.

Згідно накладної на повернення товару № Х2-02-0016 від 18.06.2008 року СТОВ "Урожай" повернуло позивачу товар на суму 17 357 грн.

Таким чином сума заборгованості становить 63 899,40 грн., яка СТОВ "Урожай" не сплачена.

У зв'язку з тим, що боржник не міг вчасно провести розрахунки за одержаний товар, в забезпечення основного договору був укладений договір поруки від 09.09.2008 року, між ТОВ "Інагро-Гайсин", ПП "Хімагромаркетинг", СТОВ "Уражай". Поручителем за договором поруки є ТОВ" Інагро-Гайсин".

Згідно з договором поруки поручитель зобов'язувався відповідати перед позивачем у повному обсязі, тобто у тому ж обсязі, як і боржник за основним договором, включаючи сплату основного боргу та штрафних санкцій, передбачених основним договором.

Згідно п. 2.2. договору поруки сторони дійшли згоди надати боржнику СТОВ "Урожай" термін для проведення остаточних розрахунків з кредитором ПП "Хімагромаркетинг - 2000" за основним договором до 01.11.2008 року, що СТОВ "Урожай" не зроблено.

Згідно п.3.2. договору поруки при неперерахуванні боржником суми основного боргу у строк, передбачений у п.2.2. цього договору кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання ним такого обов'язку за цим договором.

Відповідно до даного пункту договору поруки позивач звернувся до поручителя з письмовою вимогою № 6-06/118 - Г від 07.11.2008 року про виконання ним обов'язку сплатити борг позивачу, яка була отримана поручителем 21.11.2008 року.

Згідно п.3.3. договору поруки - поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму основного боргу, у 10-ти денний строк з дня отримання письмової вимоги від кредитора шляхом перерахування несплаченої суми на поточний рахунок кредитора, тобто до 01.12.2008 року.

Проте, поручителем на даний час також не виконані зобов'язання за договором поруки щодо оплати позивачу суму боргу у розмірі 63 899,40 грн.

Тобто заборгованість в розмірі 63 899,40 грн., яка на момент розгляду справи в суді не сплачена, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ст. 632 ЦК України - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. При цьому згідно ч.2 цієї статті - зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом".

Відповідно до п. 1.3. договору основного договору поставки - продавець у випадку зміни законодавства, і коливання ( у бік збільшення) на ринку валют курсу долара США відносно національної валюти (гривні) залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відвантажувальної ( видаткової) накладної змінити ціну товару, зазначену у п. 1.2. договору.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено розрахунки покупцем за придбаний товар частинами та відповідно можливість оформлення рахунків на кожну частину, що в свою чергу передбачає можливість зміни ціни договору до моменту його виконання, тобто поставки товару та повної його сплати.

Враховуючи збільшення офіційного курсу долара США відносно національної валюти (гривні) позивач, керуючись п. 1.3. основного договору, до виконання договору, в односторонньому порядку змінив ціну товару виставивши боржнику рахунок від 30.10.2008 року № Х2-1.3.-0001 на суму 7 582,21 грн.

Враховуючи норми закону та умови договору курсова різниця 7582,21 грн. підлягає задоволенню.

Згідно п. 5.2. договору поставки № Х2-0200175 від 17.04.2008 року - за несвоєчасну оплату товару боржник сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період нарахування за кожен день прострочення, що складає згідно уточненого розрахунку 1470,56 грн.

Наведений позивачем уточнений розрахунок пені є обґрунтованим та відповідає умовам договору та законодавства, а тому позов в частині стягнення 1470,56 грн. пені підлягає задоволенню.

Згідно п. 5.4. договору поставки - за прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасного розрахунку боржник додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 15% від ціни договору, що складає згідно розрахунку 12 188, 46 грн.

Наведений позивачем розрахунок штрафу є обґрунтованим та відповідає умовам договору та законодавства, а тому позов в частині стягнення 12 188, 46 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5. договору поставки сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки передбаченою ст. 625 ЦК України і встановлюють її в розмірі п'ятнадцяти відсотків, що складає згідно уточненого розрахунку 919,10 грн.

Наведений позивачем розрахунок процентної ставки є обґрунтованим та відповідає умовам договору та законодавства, а тому позов в частині стягнення 919,10 грн. 15% підлягає задоволенню.

Нарахування встановленого індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦКУкраїни, за прострочення виконання грошового зобов'язання складає згідно уточненого розрахунку 958,49 грн.

Наведений позивачем розрахунок індексу інфляції є обґрунтованим та відповідає умовам договору та законодавства, а тому позов в частині стягнення 958,49 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1,2 ст. 553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п.1,2 ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, заяву про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з солідарним стягненням заборгованості з боржника та поручителя.

Віднести на відповідачів понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 43,44, 49,78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525,526, 625, ЦК України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (24110, Вінницька область, Чернівецький район, с.Біляни, вул.Леніна, 25, п/р 260043019921 у ФВ "Промінвестбанк" м. Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 03731391) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"( 02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454, п/р 26008233 у філії ЗАТ "ПУМБ" м. Севастополь, МФО 308092) 31 949,70 грн. заборгованості; 6094,23 грн. штрафу; 735,28 грн. пені; 459,55 грн. 15% річних; 479,25 грн. інфляційних втрат; 453,19 грн. витрат на сплату державного мита; 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагро-Гайсин" (65026, м.Одеса, вул.Канатна, 41/16, код ЄДРПОУ 35019916, п/р 26007134498900 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Одеса, МФО 351005) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"( 02160, м.Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369454, п/р 26008233 у філії ЗАТ "ПУМБ" м. Севастополь, МФО 308092) 31 949,70 грн. заборгованості; 6094,23 грн. штрафу; 735,28 грн. пені; 459,55 грн. 15% річних; 479,24 грн. інфляційних втрат; 453,19 грн. витрат на сплату державного мита; 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набранням рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачам