Рішення № 29007961, 28.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.13р. Справа № 15/5005/11307/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічне Акціонерне Товариство "Українська Страхова Компанія "ГАРАНТ-АВТО", м. Київ

до Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ

про стягнення 5 645 грн. 88 коп.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Чіп Я.М., представник за довіреністю № 51-1-4/5-Ю від 20.12.12р.

від відповідача: Миколайчук С.В., представник за довіреністю № 181 від 03.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічне акціонерне товариство "Українська страхова Компанія "ГАРАНТ-АВТО" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (далі-відповідач), про стягнення 5 645,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.12.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 28.01.13р.

28.01.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.01.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.11 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-1" було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0365784 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язується, у разі настання страхового випадку, здійснити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим Договором, а відповідач зобов'язується вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови Договору.

У відповідності з Договором було застраховано напівпричіп "Бодекс", реєстраційний номерний знак ВС1893ХХ. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів КАСКО № 119.

Як зазначає позивач, 15.12.11р. Жульов В.Ю., керуючи автомобілем "Форд Транзит", д/н 18105АЕ, здійснив наїзд на нерухомий напівпричіп "Бодекс", д/н ВС1893ХХ, який рухався у составі з вантажним автомобілем "МАН", д/н ВС5078ВМ, під керуванням водія Твердохліб М.П.

Про те, що ДТП сталося з вини водія Жульова В.Ю., засвідчує постанова Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27.02.12р. № 3/0417/383/2012.

Внаслідок ДТП був пошкоджений напівпричіп "Бодекс", реєстраційний номерний знак ВС1893ХХ, через що було проведено автотоварознавче дослідження.

Згідно висновку спеціаліста № 40/12 від 22.02.12р. вартість матеріального збитку, нанесеного власнику напівпричепа "Бодекс", в результаті його пошкодження при ДТП, становить 9 989,76 грн.

Як зазначає позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, виплатив страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 5 645,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2231 від 05.03.12р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Форд", реєстраційний номерний знак 18105АЕ, на момент ДТП була застрахована у відповідача, що підтверджує поліс № АА/4244955.

Таким чином, сума витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 5 645,88 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією, але на даний час відповіді та грошей на розрахунковий рахунок позивача не надходило.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 5 645,88 грн.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, виходячи з наступного.

По-перше, страхувальник взагалі не повідомив страховика про настання страхового випадку. Згідно з чинним законодавством та постановою Верховного Суду України від 24.12.10р. це є самодостатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

По-друге, ні страхувальник, ні позивач в порушення п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.03р. № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", п. 33.2 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не надав страховику відповідача до огляду пошкоджений транспортний засіб, чим безумовно створив йому перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, що за законом є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на зміст ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи розрахованої за правилами цього пункту. Оскільки, згідно розділу 2 полісу №АА/4244955 ліміт відповідальності страховика встановлено у сумі 50 000,00 грн., а франзизу у сумі 1 000, 00 грн., то відповідач вважає, що позов заявлено не у відповідності до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та ліміту відповідальності страховика за полісом.

Як вважає відповідач вищевикладені факти є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.

Отже, при викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 Цивільного кодексу України).

Статтею 990 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому законі, до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування срахувальнику, до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані срахувальнику збитки, тобто до відповідача, який виступав страховиком цивільно-правової відповідальності, винної у скоєнні ДТП особи, у межах виплаченого і не погашеного страховою компанією страхового відшкодування.

Згідно п. 1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

На час розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.

Викладене є підставою для задоволення позову частково, а саме у розмірі 4 645,88 грн., оскільки позивачем не було враховано, що згідно полісу № АА/4244955 франшиза складає 1000 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 979, 990, 993, 11166, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 25, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 4, 32-34, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

.ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд. 8, офіс 405 код ЄДРПОУ 21870998) на користь Публічного акціонерного товариства Української страхової компанії "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Українська Страхова Компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, Ново-Печерський пров., 19/3, код ЄДРПОУ 25965081, р/р 26508532 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 300335) матеріальну шкоду в сумі 4 645,88 грн. (чотири тисячі шістсот сорок п'ять грн. 88 коп.) та витрати по сплаті судового збору в суму 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 01.02.13р.