Рішення № 29007575, 31.01.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/588/13- ц

Провадження №2/751/263/2013

Рішення

Іменем України

31 січня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.

при секретарі Мельникова Н. С.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 14.10.2010 року. Спільне життя з відповідачем не склалось, проживають окремо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. На даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дитина часто хворіє і тому необхідно витрачати значні кошти на її лікування. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною трьох років.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Додатково пояснила, що з відповідачем прожили 5 років разом, на даний момент перебувають у шлюбі, але разом не проживають.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема, він згоден на сплату аліментів в розмірі ј частини заробітку на утримання їх спільної дитини, але не згоден утримувати позивачку, оскільки вона проживає в селі у батьків, котрі мають підсобне господарство, а тому не потребує коштів на своє утримання.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.ІХ.1991року та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

За умов частини першої та третьої ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Судом встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, яка приймає безпосередню участь в утриманні та вихованні дитини.

Відповідно довідки № 1255 від 28.12.2012 року відповідач з липня 2012 року по грудень 2012 року працював в ПАТ «Чернігівський автозавод», відповідно до довідок № 45 від 10.01.2013 року, № 46 від 10.01.2013 року, № 47 від 10.01.2013 року, № 48 від 10.01.2013 року відповідач з липня 2012 року по листопад 2012 року працював в ПрАТ «Бориспільський автозавод». З вищевикладеного вбачається, що у відповідача є постійний дохід.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Добровільно відповідач матеріальну допомогу не надає.

Таким чином, відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Позивач відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною трьох років.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Виходячи з того, що дитина подружжя проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, враховуючи вік дитини, враховуючи спільний обов'язок батьків щодо матеріального утримання дитини, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд, відповідно до ст.ст. 84, 182, 183 Сімейного кодексу України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково. З відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною 3 років, починаючи з 16.01.2013 року в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10-11, 56, 60, 79, 88, 209, 213, 215, 218, 292, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 75, 79, 80, 84, 180, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Чернігова на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2013 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Чернігова на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 січня 2013 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до 04.03.2014 року включно.

У іншій частині позову - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.. 40 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Цибенко