Рішення № 2900744, 29.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09 Справа№ 21/286

За позовом: МПП “Любава”, м.Трускавець

до відповідача: ТзОВ “Трускавецьінвест”, м.Трускавець

про стягнення 9224,91 грн.

Cуддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Корпан В.В. - директор

від відповідача - н/з

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено МПП “Любава”, м.Трускавець до ТзОВ “Трускавецьінвест”, м.Трускавець про стягнення 9224,91 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.01.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав клопотання від 28.01.2009 року про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання. Дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки не підтверджено жодними доказами.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

01 листопада 2007р. між ТзОВ “Трускавецьінвест” та МПП “Любава” укладено договір підряду № 14/ЗМ-10/02-08.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1.1. договору підрядник на свій ризик за завданням замовника зобов’язався виконати земляні роботи бульдозером ДТ-75 на об’єкті замовника, а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач на виконання умов договору в листопаді 2007 року виконав земляні роботи на загальну суму 3780 грн., в грудні 2007 року було виконано земляні роботи на загальну суму 3150 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, котрі були належним чином оформлені та прийняті замовником.

Згідно п.ст 693 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити, товар після його прийняття чи прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Згідно п.4.2. даного договору замовник оплачує виконані земельні роботи на протязі п'яти днів після підписання акту приймання-передачі робіт.

Відповідач належним чином не виконав договірні зобов’язання, сплатив лише частково за надані послуги, внаслідок чого заборгував позивачу станом на 01.12.2008 6930 грн.

Згідно п.6.4. договору за порушення грошових зобов’язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт) замовник сплачує підряднику пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення. Позивач нарахував відповідачу пеню за 1 рік в сумі 743,58 грн.

Однак, суд зазначає, що у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договром, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, отже стягненню підлягає пеня в сумі 371,79 грн.

Крім того, відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 1347,57 грн. інфляційних втрат та 203,76 грн. 3% річних, у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог і підлягають стягненню.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно до задоволених вимог у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ «Трускавецьінвест», Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля,50 (п/р 2600801017496 в ІФФ ВАТ «Кредобанк», МФО 336161, ЄДРПОУ 30439207) на користь МПП «Любава», Львівська обл., м.Трускавець, вул.Шевченка,5 (п/р 260001840 в «Райффайзен-Банк-Аваль»м.Трускавець, МФО 325570, ЄДРПОУ 20817080) –6930 грн. основного боргу, 371,79 грн. пені, 1347,57 грн. інфляційних втрат, 203,76 грн. 3% річних, 98 грн. державного мита та 107 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя