Рішення № 2900695, 22.01.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2009 р.

Справа № 14/5445

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край” м. Вінниця

до Відкритого акціонерного товариства „Нетішинхарчопром” м. Нетішин

про стягнення 29099,40 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники:

Позивача : Вальчук А.В. - за довіреністю від 15.12.2008р.

Відповідача : не з'явився

Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 29099,40 грн. заборгованості, з яких: 25720 грн. основного боргу, 3% річних –264,32 грн., штраф –1000 грн. та 2115,08 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №90-М1 від 21.07.2008р., укладеного між сторонами, щодо розрахунку за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача повідомив про сплату відповідачем частини суми основного боргу в розмірі 1000 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.12.2008р., а тому на час розгляду справи судом, сума основного боргу становить 24720 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, свого повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини невиконання вимог суду не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

21.07.2008 року між ТОВ „Подільський край” та ВАТ „Нетішинхарчопром” укладено договір №90-М1, згідно якого позивач зобов’язується передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити товар.

На виконання договірних зобов’язань позивач передав відповідачу товар на загальну суму 112220 грн.: згідно накладної на реалізацію № 07/0148 від 24.07.2008 р., податкової накладної № 07/0148 від 24.07.2008 р, довіреності серії НБК № 549246 від 24.07.2008 р. борошно в/г в п/п мішках по 50 кг в кількості 22 тонни на загальну суму 49500,00 грн.; згідно накладної на реалізацію № 09/0039 від 08.09.2008 р., податкової накладної № 09/0039 від 08.09.2008 р., довіреності серії НБК № 973180 від 08.09.2008 року борошно в/г в п/п мішках по 50 кг в кількості 19 тонн на загальну суму 42560,00 грн.; згідно накладної на реалізацію № 9/0110 від 24.09.2008 р., податкової накладної № 9/0110 від 24.09.2008 р., довіреності серії НБК № 973199 від 24.09.2008 р. борошно в/г в п/п мішках по 50 кг в кількості 9 тонн на загальну суму 20160,00 грн.

Відповідно до умов договору (п.3.1.), оплата та повинна здійснюватись протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково.

Позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №506 від 16.10.2008р. в якій поставив вимогу про сплату суми заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 34596,55 грн. до 21.10.2008р. Проте, вона була залишена без відповіді та задоволення.

Умовами договору (п. 5.2.) передбачено, що у разі порушення умов оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати та штраф у розмірі 1000 грн.

Отже позивач нарахував 2115,08 грн. пені та 1000 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував 264,32 грн. - 3% річних.

На момент прийняття рішення сума основного боргу складає 24720 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені передбачено умовами договору, її розрахунок здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, а тому вимоги в цій частині є правомірними.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позивачем правомірно нараховано річні, а заявлений розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком.

До звернення позивача до суду, відповідно до банківської виписки від 18.12.2008р. та довідки ТОВ „Подільський край” №10 від 20.01.2009р., відповідачем погашено 1000 грн. основного боргу.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в частині стягнення 24720 грн. основного боргу, 3% річних –264,32 грн., 1000 грн. штрафу та 2115,08 грн. пені. В решті позовних вимог ( на суму 1000 грн.) необхідно відмовити за безпідставністю.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Нетішинхарчопром” м. Нетішин (вул. Лісова, 38, код 04270601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський край” м. Вінниця (вул. Тарногродського, 44, код 31189358) –24720 грн. основного боргу, 3% річних –264,32 грн., 1000 грн. штрафу та 2115,08 грн. пені, 282,26 грн. витрат по оплаті державного мита та 114,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк