Рішення № 2900651, 19.01.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09 Справа № 16/288

За позовом Акціонерного банку «Український комунальний банк», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валекс», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 167249 грн. 26 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Селівьорстова Ю.А., дов. від 02.10.08. №753,

Від відповідача –Сєлєдков В.О., дов. від 10.10.08.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по основному боргу по кредиту у сумі 167249,26грн., у тому числі: заборгованості по позиці 150000грн., борг по процентам у сумі 17249,26грн. відповідно до кредитного договору від 24.07.07. № 100/07-Ю.

Відповідач листом від 19.01.09., зданим до суду, визнав позовні вимоги у повному обсязі і просить суд розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані докази вимог до суті спору, суд дійшов висновку про задоволення позову частково і прийняття визнання позову відповідачем з наступних підстав.

Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову у повному обсязі, пред’явленого заявником на підставі кредитного договору від 24.07.07. № 100/07-Ю не суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Між позивачем (позикодавцем) та позичальником (відповідачем) укладено кредитний договір від 24.07.07. № 100/07-Ю з додатковими угодами, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 150000грн. з відсотковою ставкою у розмірі 26% річних зі строком повернення до 27.11.08. Додатковою угодою від 10.10.08. (а.с.10) сторони встановили порядок сплати кредиту у відповідності до цієї угоди (графіку, а.с.11).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит на суму 150000грн.

В порушення прийнятих на себе обов’язків позичальник не сплачував повністю у встановлений кредитним договором строк позику та проценти, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд стягнути боргу по кредиту у сумі 150000грн., заборгованості по процентам у сумі 17249,26грн.

Відповідач визнав позов повністю.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладених з позивачем кредитного договору від 24.07.07. № 100/07-Ю, на підставі якого відповідач зобов’язаний відповідати перед позивачем за невиконання умов кредитного договору від 24.07.07. № 100/07-Ю.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Умови договору є обов’язковими і відповідач повинен відповідати перед позивачем в обсязі боргу позичальника у відповідності до вимог закону і кредитного договору від 24.07.07. № 100/07-Ю.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання відповідачу кредиту за вказаним договором на суму 150000грн. і заборгованості у розмірі 167249,26грн.

При розгляді справи суд встановив, що позичальник (відповідач) не виконував свої обов’язки перед позивачем по поверненню позики частинами, сплаті відсотків по кредиту, чим порушив умови укладеного з позивачем договору і вимоги закону, адже ст.1054 Цивільного кодексу України і умовами договору встановлено обов’язок виконувати обов’язок по поверненню позики належним чином і відповідати перед кредитором (позивачем) у тому ж обсязі, що і надано кредит, включаючи сплату основного боргу, процентів, тобто, обов’язок сплатити позику і проценти закон покладає на відповідача.

Таким чином, позов в частині стягнення боргу по кредиту у сумі 150000грн., заборгованості по процентам у сумі 17249,26грн. слід задовольнити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід віднести на відповідача повністю.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.ст.526, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,44-49,п.5ст.78,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валекс», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул.. «Заводська», 37, ід. код 32082220 на користь Акціонерного банку “Укркомунбанк”, м. Луганськ, вул. ім. Шевченка, 18 «а», ід код 24191588 в особі Северодонецької філії борг по кредиту в сумі 150000грн., заборгованості по процентам у сумі 17249,26грн., державне мито в сумі 1672,49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 21.01.09.

Суддя Р. Шеліхіна