Рішення № 29006035, 01.02.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/12424/12

(2/199/911/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

„31" січня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Астра Банк до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та пені за прострочення виконання зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 27 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №330000033292021, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 13 000,00 грн. терміном користування до 27 грудня 2014 року включно на споживчі потреби. Факт отримання Відповідачем кредиту підтверджується заявою на видачу готівки від 27.12.2011 року.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач повинен щомісячно сплачувати процентну винагороду за користування кредитом в розмірі 16,9% річних. Також відповідач повинен щомісячно сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,83% від суми кредиту.

Згідно з п. 3.5. кредитного договору відповідач зобов'язаний погашати кредит та сплачувати нараховані проценти і комісії щомісяця, в термін до 27 числа кожного місяця протягом строку дії договору, починаючи з місяця наступного за місяцем підписання договору, в сумі 705,00 гривень.

Статтею 530 ЦК передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 527 ЦК боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 2 ст. 1050 ЦК передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 4.2.3. кредитного договору у разі несплати або не повної сплати відповідачем чергового платежу протягом встановленого кредитним договором строку позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування ним, комісій, штрафів та пені.

За період дії кредитного договору відповідач здійснював платежі не в повному обсязі та з простроченням їх сплати.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 3.5. кредитного договору, керуючись п. 4.2.3. кредитного договору, позивач направляв відповідачу лист №5867-В від 12.09.2012 року з вимогою достроково повернути залишок кредиту в повному обсязі, сплатити проценти за користування ним, комісії та пеню за прострочення виконання зобов'язання по Кредитному договору. Даний лист було направлено відповідачу за адресою реєстрації, яка вказана в кредитному договорі та в паспорті відповідача на дату укладання кредитного договору. Однак лист-вимога №5867-В від 12.09.2012 року повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про зміну свого місця реєстрації відповідач позивача не повідомляв. Отже лист направлявся позивачем за останньою відомою адресою реєстрації відповідача.

Таким чином, станом на 07.11.2012 року відповідач має заборгованість по виплаті кредиту 11 243,22 гривень, заборгованість по процентній винагороді 690,37 гривень, заборгованість по виплаті комісійної винагороди 1 189,50 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.1. Кредитного договору за прострочення строків сплати платежу передбачена пеня у розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення зобов'язання. Станом на 07.11.2012 року пеня за прострочення виконання зобов'язання складає 809,62 гривень.

Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної вище суми; підставу позову становлять приписи ст. ст. 11, 16, 525, 526, 527, 530, 550, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055 Цивільного кодексу України.

Позивач 31.01.2013 р. надав заяву про зменшення розмір позовних вимог, в якій повідомив, що станом на 31.01.2013 року заборгованість складає 9 740,16 грн. та складається з наступного: основний борг -9 314,99 грн., відсотки -138,98 грн.. комісія -276,27 грн., пеня -9,92 грн.

Про стягнення даної суми позивач в окремо наданій суду заяві просив суд, не заперечуючи проти заочного розгляду справи, та здійснення судового розгляду у відсутності позивача.

За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач не з'явився, причини неявки не повідомив, не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених суду вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

27 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір №330000033292021, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 13 000,00 грн. терміном користування до 27 грудня 2014 року включно на споживчі потреби. Факт отримання Відповідачем кредиту підтверджується заявою на видачу готівки від 27.12.2011 року.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач повинен щомісячно сплачувати процентну винагороду за користування кредитом в розмірі 16,9% річних. Також відповідач повинен щомісячно сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,83% від суми кредиту.

Згідно з п. 3.5. кредитного договору відповідач зобов'язаний погашати кредит та сплачувати нараховані проценти і комісії щомісяця, в термін до 27 числа кожного місяця протягом строку дії договору, починаючи з місяця наступного за місяцем підписання договору, в сумі 705,00 гривень.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що (п. 4.2.3 кредитного договору) у разі несплати або не повної сплати відповідачем чергового платежу протягом встановленого кредитним договором строку позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування ним, комісій, штрафів та пені.

За період дії кредитного договору відповідач здійснював платежі не в повному обсязі та з простроченням їх сплати.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 3.5. кредитного договору позивач направив відповідачу лист №5867-В від 12.09.2012 року з вимогою про дострокове повернення залишку кредиту в повному обсязі, сплатити проценти за користування ним, комісії та пеню за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором. Даний лист було направлено відповідачу за адресою реєстрації, яка вказана в кредитному договорі та в паспорті відповідача на дату укладання кредитного договору. Однак лист-вимога №5867-В від 12.09.2012 року була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про зміну свого місця реєстрації відповідач позивача не повідомляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Як було встановлено судом, укладаючи кредитний договір, сторони за ним погодили, що банк має право у разі несплати або не повної сплати відповідачем чергового платежу протягом встановленого кредитним договором строку позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування ним, комісій, штрафів та пені.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю та про наявність правових підстав для ухвалення рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК заборгованості за кредитним договором №330000033292021 від 27.12.2011 р. в розмірі 9 740,16 грн., яка склалася станом на 31.01.2013 р., та складається з наступного: основний борг -9 314,99 грн., відсотки -138,98 грн.. комісія -276,27 грн., пеня -9,92 грн.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11,15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК (ідентифікаційний код юридичної особи 35590956) заборгованість за кредитним договором №330000033292021 від 27.12.2011 р. в розмірі 9 740,16 грн., яка склалася станом на 31.01.2013 р., та складається з наступного: основний борг -9 314,99 грн., відсотки -138,98 грн.. комісія -276,27 грн., пеня -9,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК (ідентифікаційний код юридичної особи 35590956) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 214,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя