Ухвала суду № 29005360, 30.01.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславського О. Г.

суддів: Половінкіної Н.Ю., Савчук М.В.

секретаря: Хром'янчук І.Ю.

з участю сторін: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.

Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. на місяць до повноліття дитини, та на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн. на місяць до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., починаючи з 20 листопада 2012 і до досягнення ОСОБА_5 повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн., починаючи з 20 листопада 2012 року і до досягнення ОСОБА_5 3-х років.

Звернуто до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання щодо судових витрат.

22ц-192/13 Головуючий в І інстанції Скуляк І.А.

Категорія 46/48 Доповідач Бреславський О.Г.

На дане рішення ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2012 року в частині стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, змінити і постановити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

Рішення оскаржується в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини. У решті рішення не оскаржується.

Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

З таким висновком суду повністю погоджується і колегія суддів.

За змістом ст.ст.180-184,191СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються від дня пред'явлення позову, у частці від заробітку, з урахуванням обставин, що мають істотне значення, проте не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Відповідач працює підприємцем, займається торгівельною діяльністю, однак добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання сина та дружини.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання дитини та дружини, судом першої інстанції було правильно враховано обставини справи, вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, майновий стан сторін, стан здоров'я дитини, розмір доходів сторін, те що відповідач фактично здоровий, стягнення по виконавчих листах з нього не проводиться.

З огляду на вищезазначені норми закону та встановлені обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн.

Доводи апеляційної скарги про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно та постановлення рішення про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини всіх

видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 не надав суду в підтвердження цього належні докази, а в апеляційній скарзі вказує, що має нерегулярний та мінливий дохід від заняття підприємницькою (торгівельною) діяльністю.

Не обґрунтованими є посилання апелянта на те, що він по матеріальному стану не має можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі визначеному судом, оскільки він є працездатного віку і таку можливість має.

Ст. ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального права і без таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи. А оскільки, за змістом ст. 308 ч.2 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: