Постанова № 29005100, 16.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4161/2012

16 січня 2013 року 10год. 28хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Никонець Д.А., представник Павлюк О.П.,

відповідача: представник Величко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Торгово-роздрібного підприємства Млинівського районного споживчого товариства

до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Торгово-роздрібне підприємство Млинівського районного споживчого товариства (далі - ТРП Млинівського РСТ) звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Млинівська МДПІ) №0000272320/0 від 30.06.2009, №0000272320/1 від 28.09.2009, №0000282320/1 від 28.09.2009, №0000272320/2 від 14.10.2009, №0000434320/2 від 14.10.2009.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.11.12 ТРП Млинівського РСТ просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2009 №0000272320/0, від 28.09.2009№000272320/1 від 14.10.2009 №0000272320/2 та 0000432320/2, від 08.12.2009 № 0000272320/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що не допускав порушення вимог п.51, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закрну України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження належних до сплати і ненадходження до бюджету податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2007 року в сумі 2074,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 2241,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 4741,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 4091,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 1841,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 680,00 грн., а всього у сумі 15 668,00 грн. Позивач вважає, що правомірно відносив до складу валових витрат витрати зі сплати земельного податку оскільки він є землекористувачем, а факти користування земельними ділянками підтверджуються всіма необхідними документами, які надавалися під час перевірки. Позивач зазначає також про безпідставність висновків Млинівської МДПІ щодо неправомірності включення до валових витрат консультативних послуг та суми безповоротної фінансової допомоги. Вказує, що правомірність валових витрат по придбаних консультативних послугах підтверджуються первинними документами, що оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV. Таким чином валові витрати сформовані згідно п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Позивач вказує, що згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР валові витрати повинні підтверджуватися відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, проте податковий орган розширює коло вказаних документів, що призвело до створення додаткових обмежень щодо формування позивачем валових витрат. Вказані дії податкового органу суперечать п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, згідно якого забороняється створення додаткових обмежень щодо формування підприємством валових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у адміністративному позові та заяві про зменшення позовних вимог. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2009 №0000272320/0, від 28.09.2009№000272320/1 від 14.10.2009 №0000272320/2 та 0000432320/2, від 08.12.2009 № 0000272320/3.

Млинівська МДПІ адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила суду, що за наслідками перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства при визначені належних до сплати сум податку на прибуток. Проведеною перевіркою було встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати зі сплати земельного податку, оскільки підприємство не мало у власності та не орендувало об'єктів з нарахування даного виду податку. Надані для перевірки в підтвердження підстав для сплати земельного податку акти на право користування земельною ділянкою свідчать про надання таких підстав не позивачу, а іншим суб'єктам господарювання. Податковому органу під час перевірки не було надано документів, які б свідчили про наявність у володінні, постійному користуванні чи в оренді земельних ділянок, які і були б підставою для нарахування та сплати земельного податку. Абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР містить пряму заборону відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, ТРП Млинівського РСТ порушено вимоги пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 вказаного Закону та завищено валові витрати шляхом неправомірного віднесення до складу валових витрат коштів зі сплати земельного податку. Крім того, під час перевірки було встановлено безпідставне включення позивачем до складу валових витрат вартості отриманих консультаційних витрат. Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. З вищевикладеного вбачається, що необхідною умовою для включення витрат до валових витрат, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є належне документальне підтвердження та безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку, тобто отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності. В актах про надання консультаційних послуг з питань консультативно-правового характеру відсутні такі обов'язкові реквізити як зміст господарської операції її обсяг, вимірники господарської операції, одиниця виміру господарської операції, чи мають дані послуги зв'язок з господарською діяльністю платника. Під час перевірки підприємством не надано підтверджуючих документів як надані послуги вплинули на господарську діяльність підприємства. Також, в ході перевірки встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати з надання безповоротної фінансової допомоги. Підприємством не надано для перевірки будь яких підтверджуючих документів про те, що отримана безповоротна допомога є витратами платника податку у грошовій формі є компенсацією вартості товарів (робіт, послуг) даним платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Навпаки бухгалтерська проводка свідчит про те, що грошові кошти було спрямовано на розрахунки з іншими кредиторами. Таким чином, позивачем неправомірно в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України « Про оприбуткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, що призвело до завищення валових витрат. Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що Млинівською МДПІ була проведена планова виїна документальна перевірка ТРП Млинівського РСТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009. За результатами перевірки складено акт від 19 червня 2009 року №244/23/30032031. На підставі даного акта 30 червня 2009 року Млинівською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №000272320/0 про визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21 592,00 грн., в тому числі: основного платежу 15 668,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції 5 717,00 грн. та №000282320/0 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 908,00 грн. Не погодившись із правомірністю таких податкових зобов'язань ТРП Млинівського РСТ оскаржило податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку. Рішенням Млинівської МДПІ від 27.07.2009 скарга ТРП Млинівського РСТ залишена без задоволення. Рішенням ДПА у Рівненській області від 01.10.2009 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 №000282320/0 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 908,00 грн., залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 №000272320/0 про визначення зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21 592,00 грн. та збільшено зобов'язання з податку на прибуток в частині застосованих штрафних9фінансових) санкцій на суму 207,00 грн. Млинівською МДПІ 14жовтня 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432320\2 про сплату застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток на суму 207,00 грн.

Як вбачається з акта перевірки від 19.06.2009 перевіркою встановлено, що ТРП Млинівського РСТ в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на загальну суму 62 673 грн. в тому числі за 4 квартал 2007 року на 8 296 грн., за 1 квартал 2008 року на 8 964 грн., за 2 квартал 2008 року на 18 964 грн., за 3 квартал 2008 року на 16 364 грн., за 4 квартал 2008 року на 7 364 грн., за 1 квартал 2009 року на 2 721 грн.. Розбіжності між даними платника та даними перевірки виникли внаслідок того, що за перевіряємий період останнім віднесено до складу валових витрат сплачений земельний податок в сумі 14 473 грн., вартість консультативних послуг в сумі 38 000 грн. та суми наданої безповоротної фінансової допомоги 10 200 грн.

Що стосується висновку Млинівської МДПІ про завищення ТРП Млинівського РСТ валових витрат за 4 квартал 2007 року в сумі 2 296 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 2 364 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 2 364 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 2 364 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 2 364 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 2 721 грн. у зв'язку з неправомірним включенням до їх складу земельного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених пп.5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених пп.5.3.5 цієї статті.

Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. N1251-XII, (чинного на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі ст.5 Закону України "Про плату за землю" від 03.06.1992р. №2535-XII, чинного на момент існування спірних правовідносин, (далі - Закон №2535-XII) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.14 Закону №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови правління Млинівського РСТ від 31.12.2003р. №72, довідок Управління Держкомзему у Млинівському районі від 30.01.2009 ТРП Млинівського РСТ на праві повного господарського відання використовує наступні об'єкти: магазин в с.Смордва із земельною ділянкою 0,24га; магазин в с.Війниця із земельною ділянкою 0,24га; магазин в с.Баболки із земельною ділянкою 0,15 га; магазин в с.Бокійма із земельною ділянкою 0,5га; магазин в с.Козирщина із земельною ділянкою 0,15га; магазин в с.Хорупань із земельною ділянкою 0,32га; магазин в с.Аршичин із земельною ділянкою 0,06га; магазин в с.Вовничі із земельною ділянкою 0,34га; магазин в с.Красне із земельною ділянкою 0,05га; магазин в с.Береги із земельною ділянкою 0,2га; магазин в с.Перевередів із земельною ділянкою 0,09га; магазин у Муравиці (присілок смт.Млинів) із земельною ділянкою 0,09 га; земельна ділянка під магазин "Продмаг" (відгодівельний) із земельною ділянкою 0,0722га. (т. І а.с.203-208, т. ІІ а.с. 72). Державні акти на право постійного користування землею на вказані земельні ділянки видані Млинівському КГХ, Млинівському ССТ, Млинівському коопторгу (т.1 - а.с.126-142), тобто юридичним особам, які припинили своє існування до виникнення спірних правовідносин. Державні акти, що посвідчують право власності чи право постійного користування вказаними земельними ділянками позивача, відсутні.

Вказані обставини визнаються також податковим органом у акті перевірки та не заперечувалися представниками сторін у судовому засіданні.

Поряд з цим, ТРП Млинівського РСТ на постійній основі подає до Млинівської МДПІ податкові розрахунки земельного податку та сплачує такий податок у встановленому порядку до бюджету. Зокрема, вказані розрахунки були подані позивачем й у період, що перевірявся (т.1 - а.с.209-229). Земельний податок у встановленому порядку сплачено ТРП Млинівського РСТ до місцевого бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (т.І - а.с.144-202).

Відповідно до пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених пп.5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених пп.5.3.5 цієї статті.

Таким чином, твердження податкового органу про порушення ТРП Млинівського РСТ пп.5.2.5 п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим, оскільки позивачем доведено правомірність віднесення до складу валових витрат сплаченого земельного податку. А тому, збільшення позивачу Млинівською МДПІ грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 3 618 грн. та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Що стосується висновку податкового органу про безпідставне віднесення до складу валових витрат в 4 кварталі 2007, 1 кварталі 2008, 2 кварталі 2008, 3 кварталі 2008, 4 кварталі 2008 витрат понесених на оплату за отримання інформаційних (консультаційних) послуг з питань консультативно-правового характеру згідно, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТРП Млинівського РСТ та Млинівським районним споживним товариством укладено договір від 01.11.2007 про надання послуг консультаційно-господарського характеру (т. 1 а.с. 230-231).

На виконання вказаного договору позивачем з Млинівським районним споживним товариством було оформлено акти прийому здачі виконаних послуг.(т. І а.с. 232-239). Також, відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера консультативні послуги було оплачено (т. І а.с. 240-249).

В ході судового засідання представником позивача було долучено до матеріалів справи ряд письмових доказів, які вказують на реальність виконання вищевказаних договорів, а саме листи, довідки, телефонограми, письмові інформування та ін. Дані документи були предметом дослідження судом (т. ІІ а.с. 18-99).

Судом встановлено, що загальна сума витрат, понесених позивачем у перевіряємому періоді, пов'язаних із придбанням послуг консультативно-господарського характеру складає 38000 грн. В ході перевірки податковим органом вказано на завищення валових витрат за 4 квартал 2007 в сумі 6000 грн., за 1 квартал 2008 в сумі 6600 грн., за 2 квартал 2008 в сумі 11400 грн., за 3 квартал 2008 в сумі 9000 грн., за 4 квартал 2008 в сумі 5000 грн.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Факт надання послуг консультативно-господарського характеру оформлявся актами прийняття-передачі виконаних робіт (послуг). На підставі таких актів ТРП Млинівського РСТ перераховувало Рівненській облспоживспілці та Рівненській райспоживспілці вартість наданих виконавцем послуг. При цьому такі суми витрат відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включалась позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р., передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

В ході дослідження судом встановлено, що акти прийому-здачі виконаних робіт (послуг) містять усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що витрати позивача з оплати консультаційних послуг консультативно-господарського характеру, підтверджені належними первинними документами (актами приймання-здачі виконаних робіт) та правомірно віднесені до складу валових витрат відповідають фактичним обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Крім того, долучені представником позивача та досліджені судом письмові докази (довідки, листи, телефонограми, письмові роз'яснення), що надавалися позивачу виконавцями зазначених послуг, вказують на реальність виконання укладених договорів.

Наведеним спростовуються доводи викладені у акті перевірки стосовно порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення валових витрат в сумі 38000 грн. А тому, збільшення позивачу Млинівською МДПІ грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 9 500 грн. та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Щодо вказаного податковим органом порушення п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про завищення позивачем валових витрат з надання безповоротної фінансової допомоги у 2 кварталі 2008 в сумі 5200 грн., та у 3 кварталі 2008 в сумі 5000 грн. то суд погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Як встановлено судом, між ТРП Млинівського РСТ та ПСК Млинівське укладено договори безповоротної фінансової від 25.04.2008 сума позики 4700грн., від 29.08.2008 сума позики 1500 грн., від 30.07.2008 сума позики 3500грн., від 30.05.2008 сума позики 500 грн. (т. ІІ а.с. 113-116). У пункті 2.1 договору зазначається, що мета позики позичальнику для покращення фінансового становища.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під час розгляду справи позивачем не доведено та не надано будь яких підтверджуючих документів про те, що отримана безповоротна фінансова допомога є витратами позивача податку у грошовій формі є компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), які придбалися платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Навпаки, з пояснень представника відповідача та з акта перевірки від 19 червня 2009 року №244/23/30032031 вбачається, що відповідно до бухгалтерської проводки грошові кошти було спрямовано на розрахунки з іншими кредиторами.

Таким чином, ТРП Млинівського РСТ неправомірно в порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат витрати на потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності, що призвело до завищення валових витрат у 2 кварталі 2008 в сумі 5200 грн., та у 3 кварталі 2008 в сумі 5000 грн. А тому збільшення позивачу Млинівською МДПІ грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 2550 грн. та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій правомірним.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 жовтня 2009 року № 0000432320/2 повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30 червня 2009 року № 0000272320/0, від 28 вересня 2009 року № 0000272320/1, від 14 жовтня 2009 року № 0000272320/2 , від 08 грудня 2009 року №0000272320/3 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 13 118, 00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Торгово-роздрібного підприємства Млинівського районного споживчого товариства із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1, 70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.