Постанова № 29004670, 28.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.01.2013 р. справа №5009/2090/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

(доповідача): Азарової З.П.

Суддів Кододової О.В. , Мартюхіної Н.О.

При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від скаржника не з'явився від кредитора: не з'явився від боржника: Маслов С.С. - представник за довіреністю арбітражний керуючий: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київна ухвалу господарського суду Запорізької області від10 вересня 2012р. у справі№ 5009/2090/2012 (суддя Кричмаржевський В.А.)за заявою кредитора:Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" м.Полтавадо боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД" м.Запоріжжяпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. зупинено провадження по справі № 5009/2090/2012 (суддя Кричмаржевський В.А.) Визнано у справі конкурсними кредиторами:

- Приватне акціонерне товариство "Балтик Майстер" у розмірі - 937 509,47грн. із четвертою чергою задоволення та 1.073грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" у сумі -1 076.025,86грн. із четвертою чергою задоволення, 12 604,53грн. із шостою чергою задоволення.

- ОСОБА_5 у розмірі - 2 685 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 3 219грн. судових витрат, не пов'язаних з провадженням справи про банкрутство, із шостою чергою задоволення.

- Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у сумі - 109 965,87грн. з другою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" у розмірі - 30 000 000 грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Восток" у розмірі - 1 602 286,74грн. із четвертою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 675грн. із четвертою чергою задоволення та 1 113грн. судових витрат із першою чергою задоволення.

- Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" у розмірі - 27 319 675 грн. 31 коп. з першою чергою задоволення.

- Працівників підприємства-боржника - 48 902,44грн. з другою чергою задоволення вимог по заборгованості із заробітної плати.

Затверджено реєстр вимог кредиторів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київ, звернулось з апеляційною скаргою про скасування спірної ухвали суду першої інстанції, оскільки вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі заявник просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", оскільки на думку банку, строк виконання боржником зобов'язань за договорами безвідсоткової позики та поруки не настав, тому заява ОСОБА_5 з кредиторськими вимогами є необґрунтованою. Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", то до нього не перейшло право вимоги до боржника з огляду на відсутність необхідних доказів, що мають підтвердити факт переходу до нового кредитора права вимоги за договором відступлення права вимоги. Крім того, заявник посилається на те, що суд першої інстанції помилково залишив без розгляду скаргу банку на неправомірні дії розпорядника майна боржника, оскільки ним перевищено службові повноваження та одноособово розглянуто заяви з кредиторськими вимогами, а також залишив без задоволення заяву банку про витребування доказів, чим порушив норми процесуального права та не здійснив повного та об'єктивного розгляду вимог всіх кредиторів.

До канцелярії суду від заявника надійшло доповнення до апеляційної скарги, у якому він змінив резолютивну частину апеляційної скарги та просив судову колегію апеляційної інстанції: скасувати ухвалу господарського суду від 10.09.2012р.; відмовити у повному обсязі у задоволенні вимог кредиторів ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі"; задовольнити скаргу банку на дії арбітражного керуючого Куліченка М.В.; усунути арбітражного керуючого Куліченка М.В. від виконання повноважень розпорядника майна боржника; призначити розпорядником майна боржника Забродіна О.М.

Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно", надав суду пояснення, у яких зазначив, що господарським судом в ухвалі помилково віднесено зобов'язання боржника по сплаті пені та штрафу банку у сумі 5 099 065 грн. 35 коп. до першої черги задоволення, оскільки вимоги банку в цій частині повинні бути віднесені до шостої черги задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" надало відзив на апеляційну скаргу, де зазначив, що вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, а тому такою, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16.01.2013р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 28.01.2013р.

У зв'язку з перебуванням у черговій відпустці головуючого судді по справі Богатиря К.В. справу № 5009/2090/12 направлено на повторний автоматичний розподіл та передано на розгляд судді Азаровій З.П. Згідно розпорядження голови суду від 25.01.2012р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Азарова З.П., судді: Кододова Н.О. та Мартюхіна Н.О.

Боржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД", відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак його представник у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.01.2013р. зазначив, що вважає апеляційну скаргу банку безпідставною. Також, представник вказав на те, що підтримує позицію Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" та вважає за необхідне віднести штраф та пеню до шостої черги задоволення вимог.

Від кредитора, ОСОБА_5, надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначив про відповідність спірної ухвали нормам діючого законодавства та необґрунтованість апеляційної скарги.

Від банку 28.01.2013р. до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення, в яких він посилається на недійсність договорів безвідсоткової позики та просить суд розглядати справу без участі свого уповноваженого представника.

Розглянувши вказане клопотання банку, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про його задоволення та можливість розглядати справу за відсутності представника скаржника, оскільки апеляційна інстанція відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги. Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши обставини справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" м.Полтава звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД" м.Запоріжжя.

В обґрунтування своєї заяви ініціюючий кредитор посилався на те, що сума підтверджених вимог кредитора до боржника перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати, і вони не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.2012р. порушено провадження по вказаній заяві за загальною процедурою відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.

За наслідками підготовчого засідання, яке відбулося 18.06.2012р., визнані вимоги ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" у розмірі - 1 073 664,34грн. основної заборгованості з подальшим включенням до четвертої черги задоволення та 23 703,22грн. пені - до шостої черги.

З метою виявлення кредиторів у справі в офіційному друкованому органі "Урядовий кур'єр" № 114 від 27 червня 2012 року ініціюючим кредитором здійснена публікація оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД".

До господарського суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від наступних кредиторів: УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, ТОВ. НВП "Восток", м. Дніпропетровськ, ПрАТ "Балтик Майстер", м. Київ, ФСС з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення, фізичної особи ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ, ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі", м. Київ, ПуАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ, Запорізького міського центру зайнятості.

Розпорядником майна подано до господарського суду реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою від 10.09.2012р. господарський суд за результатами попереднього засідання визнав конкурсних кредиторів у справі та затвердив реєстр вимог кредиторів.

З вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київ не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

У відповідності з п.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на час винесення ухвали) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписом ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 статті 15 Закону про банкрутство (у редакції чинній на час винесення ухвали) встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Зі змісту статей 1, 14 і 15 Закону про банкрутство вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника, самостійно визначає розмір кредиторських вимог, а також надає документи в підтвердження вказаних вимог .

З матеріалів справи про банкрутство ТОВ "АПК, ЛТД" вбачається, що 24.07.2012р. до господарського суду звернувся громадянин ОСОБА_5 із заявою про визнання його кредитором у справі на загальну суму 37 688 219 грн.00 коп. (а.с.60-61 т.2) вимог за укладеним ним з боржником договором поруки від 10.10.2009р.

При розгляді вказаної заяви господарським судом було встановлено, що 10.09.2009р. між фізичною особою ОСОБА_5 (кредитор) та фізичною особою ОСОБА_10 (позичальник) було укладено договір безвідсоткової позики №б/н, відповідно до умов якого кредитор передав позичальнику грошові кошти у сумі 7 685 000,00 грн., а позичальник зобов'язався (а.с.62 т.2) повернути таку ж суму грошових коштів у визначеному договором порядку до 10.10.2010р. У визначений строк позика не була повернута у повному обсязі, тому борг склав 2 685 000 грн. 00 коп.

У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 10.10.2009р. між кредитором ОСОБА_5 та ТОВ "АПК, ЛТД" (боржник у справі про банкрутство) укладено договір поруки № б/н, у зав'язку з чим у поручителя виник обов'язок сплатити борг за договором позики. Отже, вказані кредиторські вимоги, з врахування судових витрат, були правомірно визнані судом першої інстанції з четвертою та шостою чергою задоволення відповідно.

Крім того, 09.07.2009р. між фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було укладено договір безвідсоткової позики №б/н, відповідно до умов якого кредитор передав позичальнику грошові кошти у сумі 30 000 000 грн., які позичальник зобов'язався повернути до 09.07.2010р.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 09.07.2009р. між ОСОБА_5 та ТОВ "АПК, ЛТД" було укладено договір поруки № б/н.

У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем своїх зобов'язань за вказаними договорами рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2012р. у справі № 2-5750/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ТОВ "АПК, ЛТД" 30 000 000грн. заборгованості за договором позики від 09.07.2009р. та 3 219грн. судових витрат. (а.с.67-69 т. 2)

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Таким чином, сума боргу за договором позики від 09.07.2009р. становить 30 000 000 грн.

05.07.2012р. фізична особа ОСОБА_5 відступив своє право на стягнення вказаного боргу, а також усі права щодо виконання зобов'язання поручителем (ТОВ "АПК, ЛТД") товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі".

26.07.2012р. вказане товариство звернулось до господарського суду з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство ТОВ "АПК, ЛТД" з вимогами на суму 30 001 113 грн. (а.с.77-79 т.2). Висновок місцевого суду щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" у сумі 30 000 000грн. з четвертою чергою погашення та 1 113,00 грн. судових витрат з першою чергою задоволення є правомірним.

При цьому не приймаються до уваги посилання банку на помилкове визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" у зв'язку з тим, що строк виконання зобов'язання боржника за договорами поруки не настав, оскільки такі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно з частиною 15 статті 11 Закону про банкрутство (у редакції чинній на час винесення ухвали та звернення з заявою) після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Щодо посилань банку на те, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" в повній мірі не перейшло право вимоги до боржника з огляду на відсутність необхідних доказів, що мають підтвердити факт переходу до нового кредитора права вимоги за договором відступлення права вимоги, то вони є помилковими з огляду на таке.

В силу ст. 512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 вказаного кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником ОСОБА_10 була надана згода на укладання договору відступлення права вимоги, що підтверджується письмовим повідомленням від 05.07.2012р. (а.с.82 т.5). До того ж, на виконання умов п. 2.5. зазначеного договору відступлення права вимоги від 05.07.2012р. новим кредитором було надіслано боржнику та поручителю (за договорами безвідсоткової позики та поруки) письмові повідомлення від 18.07.2012р. (а.с.81 т.5). Отже, усі необхідні дії були здійснені новим кредитором (ТОВ "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі") і він набув право вимоги до боржника у належний спосіб із дотримання умов договору та Закону.

На посилання банку на недійсність договорів безвідсоткової позики від 09.07.2009р. та 10.10.2009р., що укладені між фізичними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та похідних від них (відповідних договорів поруки), то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання недійсними вказаних договорів. Скаржник посилався на пред'явлення позовів про визнання недійсними зазначених договорів, але на день розгляду кредиторських вимог такі позови були відсутні, а на теперішній час скаржник не надав будь-яких ухвал про порушення провадження у справах.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про визнання фізичної особи ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі" конкурсними кредиторами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, тому судова колегія встановила, що місцевим судом помилково повністю задоволена вимога банку про включення кредиторських вимог у сумі 27 320 788,31грн. до першої черги з огляду на наступне.

Згідно до частини 6 статті 14 Закону про банкрутство (у редакції чинній на час винесення ухвали) вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України викладеної у Постанові Пленуму № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику у справах про банкрутство", при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.

Пунктом 3.4.2 Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затверджених наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010р. № 788, передбачено, що у графу 7 "Черговість задоволення вимог" вносяться записи про черговість задоволення вимог кредиторів, яка визначається відповідно до статті 31 Закону про банкрутство. Слід ураховувати, що вимоги, забезпечені заставою, та судові витрати належать до першої черги задоволення вимог кредиторів, а неустойка (пеня, штраф) належать до шостої черги незалежно від черги задоволення основного боргу.

Виходячи з наведеного зобов'язання боржника по сплаті пені та штрафу у сумі 5 099 065, 35 грн. помилково віднесені господарським судом до першої черги задоволення. Вимоги банку в цій частині слід віднести до шостої черги задоволення.

Щодо посилань банку на те, що господарським судом залишено без розгляду його скаргу на дії розпорядника майна, то вони не знайшли свого підтвердження, оскільки ухвалою від 10.09.2012р. вказана скарга розглянута та залишена без задоволення на підставі її необґрунтованості. Розпорядник майна Куліченко М.В. здійснював розгляд вимог кредиторів разом з представником боржника на підставі фінансово-господарських документів, які належить боржникові - Товариству з обмеженою відповідальністю "АПК, ЛТД", що у судовому засідання господарського суду підтвердив уповноважений представник боржника.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" м.Київ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.09.2012р. у справі №5009/2090/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду в частині визнання конкурсним кредитором Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на суму 5 099 065,35грн. - змінити.

Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119 м. Київ вул. Зоологічна, 5, код з ЄДР - 19017842) у сумі 5 099 065,35грн. штрафних санкцій (пеня, штраф) - віднести до шостої черги задоволення.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суудя (доповідач) З.П. Азарова

Судді: О.В. Кододова

Н.О. Мартюхіна

Надруковано прим.:

1 прим. - скаржнику; 1 прим. - боржнику;

6 прим. - кредиторам; 1 прим. - розпоряднику майна

1 прим. - у справу; 2 прим. - ДАГС; 1 прим. - ГСЗО