Рішення № 29004574, 29.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа№ 5015/5365/12

За позовом: Головного управління статистики у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 315 252,57 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Грановська І.С. - представник за довіреністю № 18-03/12 від 14.01.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Головного управління статистики у Львівській області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення заборгованості в сумі 315 252,57 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 15.01.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 15.01.2013р. розгляд справи відкладено на 29.01.2013р.

В судовому засідання представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 29.01.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та письмових пояснень (вх.№2060/13 від 24.01.2013р.), просить позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 315 252,57 грн. основного боргу, зазначає що відповідач не заперечує проти боргу, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про причину не явки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 24.12.2012 р. не виконав, відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 29.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази та оглянувши їх оригінали в судовому засіданні, судом встановлено таке.

Між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на утримання будівлі та надання комунальних послуг від 28 травня 2010 року №31 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач (за договором-Управління) забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою м.Львів, пр.В.Чорновола, 4, а відповідач (за договором-Підприємство) бере участь у витратах Управління на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі або відповідно до показів лічильника і обліку спожитих послуг чи калькуляції, або в залежності від кількості, потужності, часу роботи електроприладів, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Управлінням та цим Договором.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що він діє з 01 червня 2010р. до 31 грудня 2010р. Додатком 1 до Договору передбачено калькуляцію вартості надання послуг з охорони приміщень позивачем відповідачу на 2010 рік, належним чином підписану сторонами. Додатком 2 до Договору передбачено калькуляцію відшкодування витрат із споживання електричної енергії у місцях спільного використання відповідачем позивачу, що належним чином підписані сторонами. Додатковими угодами №№1,2,3,4 сторони встановили: №1 від 1 березня 2011р. - додаток 1 до договору про відшкодування витрат на утримання будівлі та надання комунальних послуг №31 від 28 травня 2010р. викласти в новій редакції, а додаток 2 застосувати для розрахунку витрат у 2011р.; №2 від 9 лютого 2012р. - додаток 1 до договору про відшкодування витрат на утримання будівлі та надання комунальних послуг№31 від 28 травня 2010р. застосувати для розрахунку витрат у 2012р., а додаток 2 викласти в новій редакції; №3 від 1 квітня 2012р. - додаток 2 до договору про відшкодування витрат на утримання будівлі та надання комунальних послуг №31 від 28 травня 2010р. викласти в новій редакції; №4 від 15 травня 2012р. - у пункті 2.2.2. Договору слова «охорона - відповідно до калькуляції (додаток 1)» виключити.

Позивачем 06.12.2011р. №16/823, 03.02.2012р. №16/114, 06.04.2012р. № 16/254 та 25.07.2012р. №16/600 надсилалися відповідачу претензії стосовно погашення заборгованості, що виникла у зв'язку з невиконанням умов Договору.

25 травня 2012 року за №537 відповідач листом повідомив позивача, що заборгованість станом на 01.05.2012р. у розмірі 348, 2 тис. грн. згідно Договору виникла у зв'язку із значною сумою дебіторської заборгованості за виконанні роботи та надані послуги зі сторони замовників перед ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Суму заборгованості при поступленні коштів на р/р рахунок Інституту, зобов'язуються оплатити протягом 2012р.

У матеріалах справи наявні акти виконаних робіт за Договором, що належним чином підписані сторонами та скріплені печатками, Акт звірки взаємних розрахунків від 1 листопада 2012 року на суму 347 557, 36 грн., що належним чином підписаний сторонами та скріплений печаткою, розрахунок заборгованості ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з відшкодування витрат головного управління статистики у Львівській області з електропостачання приміщень спільного користування, охорони, водопостачання та водовідведення, використання природного газу для опалення приміщень за Договором за січень - жовтень 2012 року на суму 347 557, 36грн., що належним чином підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Додатковими поясненнями до справи про стягнення заборгованості в сумі 315 252, 57 грн. (вх..№2060/13 від 24.01.13р.) позивач зазначив, що сума основного боргу відповідача визначена шляхом віднімання від загальної суми боргу 347 557, 36грн. пені у розмірі 26 476, 78грн. та 5 828, 01 грн. і становить 315 252, 57 грн., що заявлена до стягнення.

Доказів повного чи часткового погашення заборгованості сторони суду на надали.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 219 Господарського кодексу України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів погашення виниклої заборгованості не представив.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення суми основної заборгованості за Договором у розмірі 315 252, 57 грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та поданими доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 219 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610, 611, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, Львівська область, місто Львів, проспект В.Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 00702009) на користь Головного управління статистики у Львівській області (79058, Львівська область, місто Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 02361400) 315 252,57 грн. - основного боргу та 6 305,05 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013 року.

Суддя Коссак С.М.