Постанова № 29003724, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/393/12 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Меєчко К.П ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.01.2011 року № 0000122301 та № 0000112301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Черкаси від 04.01.2012 року № 0000112301 та № 0000122301.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду чинному законодавству і дійсним обставинам справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 09.12.2011 по 15.12.2011 Державною податковою інспекцією у м. Черкаси проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Олекс Групп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин із ТОВ «Ніка-Актів» за квітень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м. Черкаси складено Акт від 22.12.2011 року №2780/23-2/36262531, який містить висновки про те, що позивачем порушено вимоги п. 138.2. ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 34 673 грн. та вимоги п. п. 198.2, 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 30 150 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 04.01.2011 року № 0000112301, яким визначено грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 30 150 грн. та № 000122301, яким визначено грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток у сумі 34 673 грн.

Висновок відповідача про порушення позивачем Податкового кодексу України мотивовано наявністю у квітні 2011 року взаємовідносин з ТОВ «Ніка Актів».

При проведенні перевірки позивача відповідачем використано матеріали акту перевірки ТОВ «Ніка-Актів», що здійснена ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.08.2011 року № 1205/23-2/37266322. Вказаним актом перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Ніка-Актів» господарських операцій через відсутність майна, та інших матеріальних ресурсів, що необхідні для здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Крім того, висновком спеціаліста НДЕКЦ від 27.07.2011 року № 242 щодо почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи на деклараціях та на додатках № 5 до декларацій виконані не директором ТОВ «Ніка-Актів», а іншою невідомою особою.

З огляду на дані обставини, податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Ніка Актів».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем, є лише припущенням, вони не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для збільшення грошового зобов'язання платнику податку.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки ЄДРПОУ серії АА №113877 видами діяльності ТОВ «Олекс-Груп» за класифікатором видів економічної діяльності є: рекламна ті інша поліграфічна діяльність.

Позивач згідно договору оренди від 31.012.2009 року орендує у ТОВ «СВК Медіа Груп» рекламні щити, що розташовані у місті Черкаси.

Також ТОВ «Олекс Груп» отримувало послуги від ТОВ «Ніка-Актів» по друку, поклейці та демонтажу постерів, на загальну суму 180 900 грн. Дану господарську операцію позивачем включено до валових витрат за ІІ квартал 2011 року.

По факту надання позивачу зазначених послуг ТОВ «Ніка Актів» виписано податкові накладні: № 36 від 10.03.2011 року, № 46 від 15.03.2011 року, № 69 від 25.03.2011 року, № 87 від 31.03.2011 року, № 26 від 10.04.2011 року, № 48 від 18.04.2011 року, № 76 від 25.04.2011 року, № 105 від 29.04.2011 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від05.06.1995 року (далі - Положення), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1. Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у наданих позивачем актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не зазначено, які саме постери та рекламні листівки були поклеєні, місце їх розміщення, перелік монтажних робіт, місце їх виконання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, відсутні прізвища та ініціали представників ТОВ «Ніка-Актів», які підписали акти. Так, особистий підпис не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку виконавця робіт. Таким чином вказані акти не відповідають вимогам статті 9 вказаного вище Закону.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.

Крім того, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції не досліджено той факт, що вказані у актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) послуги не відносяться до видів діяльності, якими має право займатись ТОВ «Ніка-Актів».

Так, відповідно до витягу з ЄДР основним видами діяльності ТОВ «Ніка-Актів» є дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами, управління фінансовими ринками, інше фінансове посередництво, консультація з питань комерційної діяльності та управління. За переконаннями колегії суддів, вказані види діяльності не є тотожними наданим позивачу послугам.

Також суд апеляційної інстанції відмічає, що у контрагента позивача встановлена відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. За юридичною адресою ТОВ «Ніка-Актів» відсутнє.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України на південно-західній залізниці від 27.07.2011 року № 242 щодо почеркознавчої експертизи директора ТОВ «Ніка-Актів» ОСОБА_4. Вказаним висновком встановлено, що підписи на деклараціях та додатках №5 до декларацій за січень, лютий, квітень, травень 2011 року виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи позивача не спростовують безпідставності включення ним сум ПДВ до складу податкового кредиту та заниження зобов'язання з податку на прибуток, законності і правомірності оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми податкового законодавства, що привело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Олекс Групп».

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс Груп» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.