Постанова № 29003488, 28.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6579/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур'євої К.І.

за участю сторін: представник позивача - Михайленко О.Ю. (за довіреністю)

представник відповідача - Вацкова М.Г. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

31 жовтня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування п. 3 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 12 вересня 2012 року №15-08-34-14/8714.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" за період з 01.01.2010 року по завершений звітний період 2012 року. За результатами ревізії було складено акт від 07.08.2012 року № 08-19/409 та на адресу позивача була направлена вимога про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни.

Позивач вважає, що пункт 3 вищезазначеної вимоги, яким зобов'язано позивача провести донарахування та виплатити засудженим недоотриману заробітну плату на загальну суму 488, 22 грн. є протиправним та просив його скасувати, посилаючись на те, що Порядок проведення індексації грошових доходів, на який посилається відповідач, не застосовується до трудових відносин між виправною колонією та замовником робіт, так як засуджені до обмеження та позбавлення волі не є найманими працівниками, оскільки в силу закону залучаються до суспільно-корисної праці без укладання з кожним окремо трудового договору. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати пункт 3 вимоги № 15-08-34-14/8714 від 12 вересня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що пункт 3 вимоги № 15-08-34-14/8714 від 12 вересня 2012 року складений у зв'язку з порушеннями, встановленими в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Одеської виправної колонії № 51 Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області за період з 01.01.2010 року по завершений звітний період 2012 року № 08-19/409 від 07.08.2012 року, та відповідає вимогам законодавства. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до довідки АА №582621 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" зареєстроване 30 березня 2000 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с.8-9).

Відповідно до статуту Державне підприємство "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" засноване на державній власності і належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, яка є його засновником.

Метою створення вищезазначеного підприємства є залучення засуджених, які відбувають покарання у Південній виправній колонії (№51) до суспільно корисної праці і забезпечення їх професійно - технічного виконання.

Підприємство є юридичною особою, проводить свою діяльність відповідно до законодавства України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених кримінально-виконавчим законодавством, та цього статуту, має самостійний баланс, рахунки в банках, власну печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки.

Відповідно до пункту 2.15 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на II квартал 2012 року та пункту 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на II квартал 2012 року, посадовими особами Державної фінансової інспекції України в Одеській області було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства "Підприємство Південної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51)" за період з 01.01.2010 року по завершений звітний період 2012 року.

За результатами ревізії було складено акт 07.08.2012 року № 08-19/409, яким було встановлено ряд порушень, допущених з боку позивача, зокрема ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, внаслідок чого у серпні-вересні 2011 року засудженим не донараховано заробітну плату у загальній сумі 488,22 грн. та як наслідок заниження суми нарахованого доходу від залучення засуджених до праці у сумі 244,11 гривень.

12.09.2012 року за вих. № 15-08-34-14/8714 на адресу позивача була направлена вимога про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно до ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» найманим працівником є фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Статтею 2 Кодексу законів про працю України встановлено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Проте, відповідно до вимог ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Відповідно до п. п. 6 п. 2 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні» трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Підпунктом 1.1 пункту 1 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 року № 191, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2004 року за № 1328/9927, встановлено, що засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві (підприємствах або в майстернях) виправних центрів або на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності на підставі укладених письмових угод між установою та замовником за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, засуджені до обмеження волі та позбавлення волі не є найманими працівниками, оскільки в силу закону залучаються до суспільно корисної праці без укладання трудового договору, а Порядок проведення індексації грошових доходів населення містить вичерпний перелік грошових доходів, які підлягають індексації, та оплату праці засуджених до нього не включено.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість свого рішення.

Таким чином, суд вважає позов обгрутнованим та задовольняє його в повному обсязі.

З урахуванням ст.94 КАС України підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з Державної фінансової інспекції в Одеській області судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Законом України «Про оплату праці», Порядком проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, Інструкцією з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 року № 191, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги - задовольнити повністю.

Скасувати п.3 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 12 вересня 2012 року №15-08-34-14/8714.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) (код ЄДРПОУ 08680589) судовий збір у розмірі 32,19 (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28 січня 2013 року.

Суддя О.В. Глуханчук

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування вимоги - задовольнити повністю.

Скасувати п.3 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни від 12 вересня 2012 року №15-08-34-14/8714.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) (код ЄДРПОУ 08680589) судовий збір у розмірі 32,19 грн.

28 січня 2013 року

.