Ухвала суду № 29003162, 31.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2520/980/2012 Провадження № 22-ц/795/368/2013 Головуючий у I інстанції -Даньков О.М. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Зінченко С.П., Позігуна М.І.,при секретарі:Летуті Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2012 року в частині стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні вимоги відповідача та її представника про компенсацію витрат на правову допомогу.

Незаконність судового рішення апелянт обгрунтовує порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. ОСОБА_5 зазначає, що вимога відповідача та його представника про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необгрунтованих дій позивача, повинна бути заявлена в судовому засіданні при розгляді справи, проте ні відповідач, ні його представник при розгляді справи таких вимог не заявляли і суд, залишаючи позов без розгляду, не дійшов висновку про необгрунтованість дій позивача при зверненні до суду з вказаним позовом. Використання позивачем передбаченого нормами ЦПК України права на подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необгрунтовані дії. Крім того, апелянт вказує, що при вирішенні питання щодо можливості задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу судом не перевірено, чи надавав ОСОБА_7 правову допомогу стороні як фахівець у галузі права, чи брав участь у справі як представник відповідача, при тому, що матеріали справи свідчать, що він приймав участь у справі як представник відповідача.

В судове засідання сторони не з"явились, належним чином повідомлені про апеляційний розгляд справи, тому відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що у березні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, в якому просила зобов'язати ОСОБА_6 вибачитися перед нею в присутності депутатів Коропської районної ради та осіб, які були присутні під час проведення сесії районної ради 31 березня 2011 року, стягнути з відповідача 2000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні 06 грудня 2012 року ОСОБА_5 подала заяву про залишення її позову без розгляду(а.с.151, 153).

Відповідач та його представник заявили в цьому ж судовому засіданні вимоги про компенсацію здійснених відповідачем витрат на правову допомогу, надали розрахунок витрат на суму 2647 грн.53 коп.(а.с.152).

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.3 ст.89 ЦПК України, стягнув з позивача на користь відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката в сумі 1135 грн. за участь адвоката відповідача в судових засіданнях Сосницького районного суду.

Однак з таким висновком не погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Виходячи з зазначених положень обов'язковою умовою для задоволення вимоги про компенсацію витрат на правову допомогу є наявність необгрунтованих дій позивача, яка має бути доведена у належний спосіб.

Апеляційний суд виходить з наступного.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ст.3 ЦПК України також визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право особи на подання заяви про залишення його позову без розгляду передбачено п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористалась передбаченими чинним законодавством правами, подавши до суду позовну заяву на захист своїх прав, а під час судового розгляду- заяву про залишення позову без розгляду.

Апеляційний суд, з врахуванням положень законодавства та матеріалів справи, не знаходить, що такі дії позивача були необґрунтованими; при цьому оскаржувана ухвала, крім посилань суду на заяву відповідача та його представника в судовому засіданні, жодних обґрунтувань для такого висновку не містить.

Питання про відшкодування витрат на правову допомогу має вирішуватися в порядку, передбаченому главою 8 розділу 1 ЦПК України, оскільки за своєю правовою природою витрати на правову допомогу мають характер оплати, що здійснюється учасниками процесу у зв'язку зі зверненням до суду та пов'язані з розглядом справи.

Частиною 1 ст.56 ЦПК України передбачено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч.2 ст.56 ЦПК України (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 рок №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2012 року між адвокатом ОСОБА_7 та відповідачем по справі ОСОБА_6 було укладено договір про представництво інтересів останньої в Коропському районному суді у справі за позовом ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди (а.с.44); на а.с.43 доданий ордер адвоката ОСОБА_7 на ведення цивільної справи - представництво інтересів відповідача ОСОБА_6

Згідно квитанції від 10 серпня 2012 року відповідач сплатила адвокату ОСОБА_7 1500 грн. „за представництво в суді як відповідача в цивільній справі за позовом ОСОБА_5." (а.с.45).

31 жовтня 2012 року між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір про представництво інтересів останньої в Сосницькому районному суді у даній справі (а.с.92), а також мається ордер адвоката - „на представництво відповідача ОСОБА_6" (а.с.91).

Із журналів судових засідань від 10 серпня, 20 серпня, 14 листопада, 06 грудня 2012 року вбачається, що ОСОБА_7 брав участь у справі як представник відповідача (а.с.49,63, 108,154); в журналі судового засідання від 29 серпня 2012 року зазначено- адвокат ОСОБА_7(а.с.71), в ухвалі суду від 29 серпня 2012 року - представник-адвокат ОСОБА_7 (а.с.73).

З зазначених договорів, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ордерів, слідує, що сторони досягли угоди саме на представництво ОСОБА_7 сторони та інтересів відповідача; оплата проведена за представництво відповідача в суді, а не за надану правову допомогу; в суді ОСОБА_7 брав участь як представник сторони, оплата послуг якого ЦПК України не передбачена.

Відомості про те, що він був допущений до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, яка надає правову допомогу, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення з позивача витрат на правову допомогу в порядку ч.3 ст.89 ЦПК України відсутні, тому ухвала суду в цій оскаржуваній частині підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, понесені апелянтом витрати по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи в сумі 107грн.30 коп. мають бути компенсовані шляхом стягнення їх з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5

В частині залишення позовної заяви ОСОБА_5 без розгляду ухвала суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Сосницького районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2012 року в частині „стягнення з ОСОБА_5 судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, на користь ОСОБА_6 в сумі 1135 грн." скасувати.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 107 грн. 30 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: