Рішення № 2900284, 29.12.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.08 Справа№ 25/263

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:

Відкритого акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” (м.Миколаїв)

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрийбудмонтаж” (с.Дуліби)

про :

стягнення заборгованості в сумі 56 237,20 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є. Башак

Представники:

від позивача:

Тиханський Р.М.-представник, довіреність від 13.11.2008 року №813

від відповідача:

Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” (м.Миколаїв) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрийбудмонтаж” (с.Дуліби) про стягнення боргу в сумі 56 237,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2008 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.12.2008 року.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.12.2008 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.12.2008 року за вх.№29870 позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 56 237,20 грн., у зв”язку з погашенням відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та клопотанні.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.12.2008 року не виконав, відзив на позов не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.12.2008 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до договорів, укладених між ВАТ “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” (надалі –позивач) та ТзОВ “Стрийбудмонтаж” (надалі –відповідач), а саме: договір №01/01/06 від 04.01.2006 року, договір №4 від 03.01.2007 року, договір №12/1 від 03.01.2008 року, відповідач протягом трьох років з 04.01.2006 року по 05.05.2008 року отримував товар, визначений у додатках до вищезазначених договорів та оплачував його через деякий час.

31.05.2008 року між ВАТ “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” та ТзОВ “Стрийбудмонтаж” був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого у відповідача мала місце заборгованість у сумі 137 937,20 грн. Після підписання акту звірки взаєморозрахунків, відповідач погасив частину боргу, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з банку. Як стверджує позивач, відповідачу залишилося оплатити борг у сумі 68 737,20 грн.

14.08.2008 року позивач направив відповідачу претензію №584 із вимогою погасити суму боргу у розмірі 68 737,20 грн.

22.08.2008 року відповідачем, за твердженням позивача, сплачено частину боргу в розмірі 12 500,00 грн.

Станом на 20.11.2008 року, як стверджує позивач, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 56 237,20 грн.

У порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов’язання, за вказаним договором належним чином не виконав.

Під час розгляду справи позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 56 237,20 грн., у зв”язку з погашенням відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК україни, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов2язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи відповідач сплатив суму заборгованості.

29.12.2008 року за вх.№29870 позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 56 237,20 грн., у зв”язку з погашенням відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач погасив суму заборгованості в частині стягнення основного боргу в розмірі 56 237,20 грн. під час судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрийбудмонтаж” (82434, Львівська область, Стрийський р-н, с.Дуліби, р/р №2600039526 Селянський КБ “Дністер” м.Львів, код ЄДРПОУ 33458704, МФО 325569) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаїв-Львівський комбінат будівельних конструкцій” (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Вапняно-Кар”єрна, 6, р/р 26005877390601 в ЛФ АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 325774, код ЗКПО 01331041) – 562 (п”ятсот шістдесят дві) грн. 38 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частини позовних вимог - провадження припинити.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили

Суддя