Постанова № 29002178, 23.01.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2675/12

"23" січня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Грицаєва П.М;

представника відповідача - Задорожного І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-Тернопіль»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000072305, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-Тернопіль» (надалі по тексту - ТОВ «Вторма-Тернопіль» або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000072305.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що не погоджуються із винесеним податковим повідомленням-рішенням Тернопільською ОДПІ від 31 січня 2012 року №0000072305, в зв'язку з тим, що відповідач невірно застосував норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Представник позивача зокрема пояснив, що 25 серпня 2011 року Позивачем був укладений Договір № 55/11 купівлі-продажу макулатури із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. На виконання умов зазначеного Договору у вересні - жовтні 2011 року Позивачем було придбано у підприємця макулатуру різної якості у відповідності до ДСТУ 3500:2009 на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних на загальну суму 2 060 040,36 грн. Копії вищезазначених документів були надані під час проведення перевірки, про що відмічено в Акті перевірки на стор.11- 13.

Представник позивача також зазначає, що про придбання макулатури свідчать також записи у складскому журналі обліку макулатури, що ведеться Позивачем, який також був використаний для проведення документальної перевірки. Придбану у підприємця макулатуру Позивач реалізував на ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (надалі - ЖЦПК), що також документально підтверджується.

Представник позивача пояснив, що перевезення макулатури здійснювалось автопідприємствами на замовлення ЖЦПК у відповідності до п.4.2 Договору № 1006 поставки товару від 27 грудня 2010р., укладеного ЖЦПК (Покупець) із Позивачем (Продавець). Факти здійснення вищенаведених транспортних перевезень підтверджуються належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, які також були об'єктом перевірки.

З врахуванням вищевикладеного, представник позивача вважає безпідставними висновки Тернопільської ОДПІ про те, що для перевірки товариством не надано первинних документів щодо підтвердження руху товарів (макулатури) від продавця до товариства, а також про те, що укладений із підприємцем правочин є нікчемним, недійсним в силу закону та таким, що не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю, а податкові накладні, отримані від підприємця такими, що не засвідчують фактів придбання товариством товарів.

Крім того, представник ТОВ «Вторма-Тернопіль» зазначив, що всі вищенаведені висновки зроблені інспекторами Тернопільської ОДПІ на підставі перевірки проведеної Рокитнянською МДПІ в Київській області у ФОП ОСОБА_3 Проте, на його думку, вони не можуть слугувати належними доказами, оскільки постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі № 2а-398/12/1070 було визнано протиправними дії Рокитнянської МДПІ та скасовано наказ на проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 ( в тому числі і по взаємовідносинах з ТОВ «Вторма-Тернопіль». Дана постанова набрала законної сили.

Також представник позивача зазначив, що безпідставними є посилання зі сторони податкового органу на те, що дільність ФОП ОСОБА_3 була фіктивною. Такий висновок спростовується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2012 року по справі № 2610/7852/2012 за скаргою ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циба Н.Д. від 26.10.2011 року за фактом фіктивного підприємництва , тобто створення ФОП "ОСОБА_4" та ФОП "ОСОБА_3" з метою прикриття незаконної діяльності, якщо вони вчинені повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Відповідно до даної постанови, яка набрала законної сили, суд скаргу ОСОБА_4 задовільнив, а Постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циба Н.Д. від 26.10.2011 року за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП "ОСОБА_4" та ФОП "ОСОБА_3" з метою прикриття незаконної діяльності, якщо вони вчинені повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України скасував.

З врахуванням викладеного, представник позивача вважає, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ здійснено неповне (необ'єктивне та вибіркове) дослідження обставин взаємовідносин TOB «Вторма-Тернопіль» з ФОП ОСОБА_3, а тому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від від 31 січня 2012 року №0000072305.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні та усних поясненнях наданих під час судового розгляду справи.

Згідно заперечення відповідача позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, в результаті проведеної перевірки ТОВ «Вторма-Тернопіль» встановлено, що для перевірки товариством не надано первинних документів щодо підтвердження руху товарів (макулатури) від ФОП ОСОБА_3 до товариства, а тому податкові накладні, отримані від підприємця є такими, що не засвідчують фактів придбання товариством товарів.

З приводу постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі № 2а-398/12/1070 та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2012 року по справі № 2610/7852/2012, представник відповідача зазначив, що оскільки ТОВ Вторма-Тернопіль» не була стороною у вищенаведених справах, а їхній зміст жодним чином не спростовує висновків Тернопільської ОДПІ викладених в акті від 18 січня 2012 року то дані рішення не можуть бути належними та допустимими доказами в даній справі.

З врахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджено письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової служби проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-Тернопіль» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку особи та дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 вересня по 31 жовтня 2011 року, результати якої оформлено актом від 18 січня 2012 року №312/23-05/31490751.

В ході перевірки встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 343 340, 03 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 153915, 09 грн., за жовтень 2011 року в сумі 189 424, 94 грн.

За результатами розгляду акта перевірки від 18 січня 2012 року №312/23-05/31490751 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 31 січня 2012 року №0000072305 про сплату 429 175,0 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 343340,0 грн. за основним платежем та 85835,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 31 січня 2012 року оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте як рішенням ДПС в Тернопільській області від 5 квітня 2012 року так і рішенням ДПС України скарги платника податків були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-Тернопіль» (покупець) уклало з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (продавець) договір купівлі-продажу макулатури від 25 серпня 2011 року №55/11 (а.с.45-46).

Позивач стверджує, що виконання вищенаведеної господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які долучені до матеріалів справи.

Проте з таким твердженням позивача суд не погоджується і вважає, що ні під час проведення перевірки податковим органом ні під час судового розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-Тернопіль» не надано первинних документів щодо підтвердження руху товару (макулатури) від продавця до товариства. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного:

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 році №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 5 червня 1995 року за №168/704), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (надалі по тексту - Закон № 996-ХІУ) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІУ). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.4.1 Договору укладеного між ТОВ «Вторма-Тернопіль» та ФОП ОСОБА_3, здача приймання товару (макулатури) здійснюється на складі покупця, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно накладної на підставі наданої покупцем довіреності. В п.4.2 Договору зазначено, що здача-приймання кожної партії товару за кількістю та масою здійснюється у відповідності до положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості.

На підтвердження виконання умов вищенаведеного договору позивачем до матеріалів справи долучено тільки видаткові накладні. Будь-яких інших документів не надано. Натомість долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару підтверджують поставку макулатури з ТОВ «Вторма-Тернопіль» ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Так, в товарно-транспортній накладній №06/01.09 від 1 вересня 2011 року (а.с.64) вантажовідправником значиться ФОП ОСОБА_3, проте з незрозумілих причин пунктом навантаження значиться м.Тернопіль. Крім того, якщо навіть брати до уваги позицію представника позивача, що дана ТТН підверджує факт транспортування товару по договору №55/11 від 25.08.2001 року, то незрозумілою є наявність в матеріалах справи наявність іншої ТТН ВТ №01/09 від 1 вересня 2011 року (а.с.67) в якій значиться той самий автомобіль для перевезення той самий товар (вантаж), тієї самої ваги, той самий пункт навантаження та розвантаження, проте вантажовідправником уже значиться ТОВ «Вторма-Тернопіль».

Більше того, представником позивача до матеріалів справи долучено копії документів, які нібито підтверджують здійснення підприємницької діяльності контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_3, а саме:

- копія з витягу з протоколу №12 пленарного засідання Рокитнянської селищної ради Київської області від 27 жовтня 2011 року про надання тимчасового дозволу ФОП ОСОБА_3 на збір та переробку вторсировини на території полігону в смт.Рокитне (а.с. 144);

- копія договору №1/0810 від 26 серпня 2010 року укладеного з КП «Миронівна-благоустрій» про користування полігоном у м.Миронівка (а.с.145);

- копія договору №1/10 від 1 вересня 2010 року про участь у зборі вторинної сировини із Богуславською житлово-експлуатаційною конторою (м.Богуслав)(а.с.146);

- копія договору оренди від 3 січня 2012 року укладеного із КП «Тараща - благоустрій» на територію полігона твердих побутових відходів (м.Тараща) (а.с.147-148).

Враховуючи те, що вищенаведені документи підтверджують, що місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 по збору макулатури є населенні пункти на території Київської області, то і в представлених представником позивача товарно-транспортних накладних мла б бути відображена інформація про переміщення товару з Київської області в місто Тернопіль.

Вищенаведені факти, дають суду підстави прийти до висновку про те , що фактичного здійснення господарської операції по купівлі-продажу макулатури ФОП ОСОБА_3 на ТОВ «Вторма-Тернопіль» не було, а долучені позивачем до матеріалів справи документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чиним законодавством.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суд вважає, що перевіркою правильно встановлено, що ТОВ «Вторма-Тернопіль» ввключило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних отриманих від ФОП ОСОБА_3, проте дані податкові накладні в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України не засвідчують фактів придбання платником податків товарів( не підтверджуються відповідно документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку), в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 343 340, 03 грн.

Судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що постановами Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі № 2а-398/12/1070 та Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2012 року по справі № 2610/7852/2012 спростовано висновки викладені в акті перевірки, щодо неможливості здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_3, і що обставини встановлені даними судовими рішеннями відповідно до ст.72 КАС України є преюдиціальними для вирішення даної справи, виходячи з наступного:

Так, предметом дослідження в постанові Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі № 2а-398/12/1070 була правомірність проведення перевірки у ФОП ОСОБА_3, а не дослідження взаємовідносин з ТОВ «Вторма Тернопіль», а постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 5 квітня 2012 року по справі № 2610/7852/2012 взагалі стосувалася питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невідомими особами фіктивного підприємництва ФОП ОСОБА_3 Таким чином вищенаведені судові рішення не мають жодного преюдиціального значення для вирішення даної адміністративної справи і жодним чином не спростовують висновків викладених в акті перевірки Тернопільської ОДПІ.

Враховуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, приходить до переконання, що підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від від 31 січня 2012 року №0000072305, немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Тернопіль» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000072305, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 січня 2013 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.