Постанова № 29002166, 22.01.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року Справа № 1170/2а-2329/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Федіченко О.П.

представника відповідача - Ніколаєва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ від 13.03.2012 року №0000542330, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 100181 грн. - за основним платежем та 50091 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Кіровоградська ОДПІ неправомірно дійшла висновку щодо нікчемності правочинів з ПП «Белвас», ТОВ «Формула Петрол» та ТОВ «Компанія Тегра», оскільки правочини з вказаними суб'єктами господарювання реально відбулись, що підтверджується відповідними первинними документами, які не були взяти відповідачем до уваги при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши заперечення, які обґрунтовані тим, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ внаслідок укладення правочинів з ПП «Белвас», ТОВ «Формула Петрол» та ТОВ «Компанія Тегра», які є нікчемними, оскільки у вказаних суб'єктів господарювання відсутні відповідні матеріально-технічні умови та трудові ресурси для ведення законної господарської діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні з огляду на обставини, викладені в запереченнях на позов.

Свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює лікарем анестезіологом, зазначив суду, що він у минулому році надавав в оренду транспортний засіб, який належить йому на праві приватної власності, ПП «Белвас».

Свідок ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець вид діяльності - здійснення перевезення власним КАМАЗом зазначив суду, що дійсно здійснював перевезення відсуву з Знам'янського щебзаводу до райавтодору, проте жодного договору з ПП «Белвас» він не укладав і ніколи про таке підприємство не чув. Свідок зазначив, що йому запропонував здійснювати перевезення відсіву ОСОБА_4

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), в судовому засіданні 22.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 27.01.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) зареєстрована як юридична особа 23.05.2002 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.56 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом допущено до участі в справі в якості відповідача - Кіровоградську ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як правонаступника Кіровоградської ОДПІ з огляду на ст.55 КАС України (а.с.121-129 т.2).

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС в розумінні статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ у період 24.02.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 27.02.2012 р. № 23-30/32039992 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код за ЄДРПОУ 32039992) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових витрат в деклараціях з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Белвас» (код 32222453) за період з 01.08.11 по 30.09.11, ТОВ «Формула Петрол» (код 37288388) за період з 01.03.11 по 31.03.11 та з 01.05.11 по 31.05.11 (далі - акт перевірки, а.с.15-29 т. 1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 100181 грн., у тому числі:

січень 2011 року на суму 59751 грн.;

березень 2011 року на суму 3083 грн.;

травень 2011 року на суму 6580 грн.;

серпень 2011 року на суму 14429 грн.;

вересень 2011 року на суму 16338 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до Кіровоградської ОДПІ заперечення на акт перевірки (а.с.30-31 т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 р. №0000542330, яким визначено грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10181 грн. - за основним платежем та 50091 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.32 т.1).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою до ДПС у Кіровоградській області (а.с.34-37 т.1). Рішенням ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2012 р. №1560/10/10-208 «Про результати розгляду первинної скарги» скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.38-43 т.1).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковим повідомленням - рішенням та рішенням ДПС у Кіровоградській області, позивач звернувся зі скаргою до ДПС України (а.с.44-52 т.1). Рішенням ДПС України від 22.06.2012 р. №10736/6/10-2115 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.53-55 т.1).

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення грошового зобов'язання з ПДВ є предметом спору, який передано на вирішення суду.

В розділі 3.1.1 «податковий кредит» акту перевірки відповідач зазначає про завищення позивачем податкового кредиту на суму 100181 грн. в т.ч. за січень 2011 р. - 59751 грн., за березень 2011 р. - 3083 грн., за травень 2011 р. - 6580 грн., серпень 2011 р. - 14429 грн., за вересень 2011 р. - 16338 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на встановленні порушення щодо фіктивності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Формула Петрол», ТОВ «Компанія Тегра» та ПП «Белвас».

1. Стосовно посилання відповідача щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Формула Петрол», суд зазначає наступне.

Позивач уклав з ТОВ «Формула-Петрол» генеральні договори №26-10/01 від 26.10.2010 р., №23-9/01 від 23.09.2010 р., №20-10/01 від 20.10.2010 р. та додаткові угоди до них про купівлю нафтопродуктів (а.с.38-40,45-46,58-59 т.2).

Згідно зазначених договорів ТОВ «Формула-Петрол» поставило позивачу нафтопродукти, що підтверджується: рахунком-фактурою №6697 від 04.01.2011 р. №6543 від 05.01.2011 р. (а.с.41, 54 т.2); видатковими накладними №РН-0001194 від 04.01.2011 р., №РН-0001196 від 04.01.2011 р., №РН-0001195 від 04.01.2011 р., №РН-0001021 від 05.01.2011 р., №РН-0001144 від 04.01.2011 р., №РН-0001145 від 04.01.2011 р. (а.с.42, 48, 49, 55, 61, 63 т.2); податковими накладними від 04.01.2010 р. №1210, від 04.01.2011 р. №1212, від 04.01.2011 р. №1211, від 05.01.2011 р. №1032, від 04.01.2011 р. №1160, від 04.01.2011 р. №1161, від 04.01.2011 р. №1111 (а.с.43, 50, 51, 56, 62, 64, 163 т.2).

Транспортування товару підтверджується ТТН від 04.01.2011 р. №3836, від 04.01.2011 р. №3807, від 04.01.2011 р. №3808, від 05.01.2011 р. №3934, від 04.01.2011 р. №3782, від 04.01.2011 р. №3783 (а.с.44, 52, 53, 57,65, 66 т.2).

Крім того, позивачем надано суду копії рішень господарського суду від 10.05.2011 р. по справі №5013/572/11, від 16.05.2011 р. по справі №5013/576/11, від 18.05.2011 р. по справі №5013/572/11, якими позовні вимоги ТОВ «Формула-Петрол» задоволенні повністю та стягнуто з ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» заборгованість за поставлені нафтопродукти (а.с.132-136, 157-158 т.2).

Тобто, позивач правомірно сформував податковий кредит за січень 2011 р. в сумі 59751 грн.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 р. по справі № 1170/2а-2228/12 позовні вимоги дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково. В даній постанові судом перевірялась правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за січень 2011 р. по господарських операціях з ТОВ «Формула-Петрол» з огляду на визнання таких операцій податковим органом нікчемними (а.с.174-178 т.2).

Тобто, податковий орган двічі з одних і тих самих підстав перевірив правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Формула-Петрол», що мали місце в січні 2011 р., а відтак двічі збільшив грошове зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р., винісши два різних податкових повідомлення - рішення, з огляду не неправомірне, як на думку податкового органу, формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем за правовідносини позивача з ТОВ «Формула Петрол» в січні 2011 р. двічі було визначено податок на додану вартість за цими правочинами, а відтак встановлення судом факту подвійного притягнення позивача до фінансової відповідальності за одні й ті ж самими господарськими правовідносинами є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині визначення ПДВ в сумі 59751 грн.

2. Стосовно посилання відповідача щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Компанія Тегра», суд зазначає наступне.

Позивачем укладено з ТОВ «Компанія Тегра» договір № 16/05-11 від 16.05.2011 р. предметом якого є поставка товару (а.с.169-170 т.1). ТОВ «Компанія Тегра» виписало рахунок-фактуру №СФ-1000348 від 16 травні 2011 р. для оплати позивачем. ТОВ «Компанія Тегра» поставило позивачу мінеральний порошок в кількості 94 тон, що підтверджується видатковою накладною №РН-1000348 від 20.05.2011 р. та податковою накладною від 20.05.2011 р. №1000348 (а.с.5,6 т.3). Розрахунок за мінеральний порошок проведено в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.175 т.1).

Транспортування мінерального порошку відбулось за рахунок ТОВ «Компанія Тегра», що підтверджується товаро-транспортною накладною від 20.05.2011 р. №120346 (а.с.173 т.1).

Отриманий мінеральний порошок від ТОВ «Компанія Тегра» в подальшому використано позивачем у власній господарській (а.с.176-183 т.1).

Позивач, як на думку суду , правомірно сформував податковий кредит в травні 2011 р. за правочином з ТОВ «Компанія Тегра» в сумі 6580 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Компанія Тегра» та як наслідок протиправність висновків щодо завищення податкового кредиту в сумі 6580 грн. за травень 2011 р.

Позивачем укладено з ТОВ «Компанія Тегра» усний договір купівлі-продажу на підставі якого ТОВ «Компанія Тегра» поставило позивачу гідроциліндр ДЗ-143 та виписало рахунок-фактуру №СФ-1000172 віл 31.03.2011 р. (а.с.164 т.1) видаткову накладну №РН-1000173 від 31.03.2011 р. та податкову накладну від 31.03.2011 р. №1000173 (а.с.160-161 т.1). Розрахунок за товар проведено в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.167 т.1).

Отриманий від ТОВ «Компанія Тегра» товар в подальшому використано позивачем у власній господарській (а.с.168 т.1).

Судом під час розгляду справи, користуючись ст.11 КАС України, винесено ухвалу від 25.10.2012 р. про судове доручення Алчевському міському суду Луганської області допитати в якості свідка ОСОБА_6 (директор ТОВ «Компанія Тегра») на предмет проведення ним господарських операцій з позивачем (а.с.13-14 т.2). Проте, судове доручення повернуто суду Алчевським міським судом Луганської області без виконання (а.с.85-100 т.2).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит в березні 2011 р. за угодою з ТОВ «Компанія Тегра» в сумі 3084,34 грн.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 р. по справі № 1170/2а-2467/12 позовні вимоги дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю. В даній постанові судом перевірялось правомірність формування податкового кредиту за березень 2011 р. на підставі господарських операцій з ТОВ «Компанія Тегра» (а.с.136-162 т.2). Тобто, податковий орган двічі з одних і тих самих підстав перевірив правомірність формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Компанія Тегра», що мали місце в березні 2011 р., а відтак і двічі збільшив грошове зобов'язання з ПДВ за січень 2011 р. з огляду не неправомірне, як на думку податкового органу, формування позивачем податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем за правовідносини позивача з ТОВ «Компанія Тегра» в березня 2011 р. двічі було визначено податок на додану вартість за цим правочином, а відтак дане є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині визначення ПДВ в сумі 3084,34 грн.

3. Стосовно посилання відповідача щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з ПП «Белвас», суд зазначає наступне.

Позивачем укладено з ПП «Белвас» договір купівлі-продажу №КП-023 від 01.09.2011 р. предметом якого є поставка бітуму (а.с.184 т.1). ПП «Белвас» виписало накладну №78 про відпуск філії позивача через ОСОБА_7 бітум та податкову накладну від 20.09.2011 р. №7 (а.с.185-186 т.1). Транспортування бітум відбулось ФОП Шило, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 20.09.2011 р. (а.с.130 т.2). Розрахунок за бітум проведено в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку позивача (а.с.187-190 т.1). Крім того, представник позивача зазначав, що ПП «Белвас» під час поставки бітуму надало копію сертифікату відповідності реалізуємого бітуму (а.с.191 т.1).

Отриманий бітум в подальшому використано позивачем у власній господарській, що підтверджується звітом про виконані роботи та витрати матеріалів за жовтень 2011 р. (а.с.198-194 т.1).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит в вересні 2011 р. за правочином з ПП «Белвас» в сумі 16337,97 грн., а відтак оскаржуване рішення в частині визначенно грошового зобов'язання в сумі 17337,97 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що податкові документи на підставі яких позивач сформував податковий кредит відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та ПУ України, а відтак мають силу первинних документів. Крім того в судовому засіданні позивачем доведено реальність господарських операцій, на нікчемність яких наголошував відповідач.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині скасування оскаржуваного рішення в сумі 85751,54 грн. - за основаним платежем та 42875,77 (85751,54 х 50%) грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стосовно правомірності визначення податку на додану вартість в сумі 14429,32 грн. за серпень 2011 р. по господарським операціям з ПП «Белвас», суд зазначає наступне.

Позивачем укладено з ПП «Белвас» договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.05.2011 р., згідно якого ПП «Белвас» зобов'язується здійснити перевезення вантажу власним транспортом (а.с.195) та договір №34-КР від 18.07.2011 р., згідно якого ПП «Белвас» забезпечує надання послуги КАМАЗа, DAFа (а.с.230-231 т.1). За наслідками виконання зазначених договрів ПП «Белвас» та позивач укладено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2011 р. (а.с.196, 233 т.1). Крім того, позивачу, як на доказ реально виконаних робіт надав копії товарно-транспортних накладних (а.с.197-221, 234-242 т.1).

ПП «Белвас» виписані податкові накладні від 31.08.2011 р. №132, від 29.08.2011 р. №118, від 18.08.2011 р. №77, від 31.08.2011 р. №130 (а.с.224-226, 243 т.1).

Абзацом 1 пункту 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з визначення, наданим в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2011 р., який міститься на 233 аркуші справи том 1 не містить змісту господарської операції, оскільки зазначено лише, що надані автопослуги без зазначення які саме, якими автомобілями і на яку відстань.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2011 р., який міститься на 196 аркуші справи том 1 містить зміст господарської операції - перевезення відсіву в кількості 1551,69 т. на 65 км із Знам'янського кар'єроуправління, вартість послуг перевезення відсіву вказана в сумі 75645,32 грн.

Ухвалою суду 13.11.2012 р. витребувано у Знам'янського кар'єроуправління ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» інформацію чи здійснювалось відвантаження відсіву позивачу через ПП «Белвас» та інформацію щодо наявності в журналі реєстрації зареєстрованих ТТН, виписаних ПП «Белвас» (а.с.72 т.2).

Суду надана відповідь Знам'янським кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» від 03.12.2012 р., згідно якої ТТН на перевезення відсіву, виписані ПП «Белвас» не оформлювались та в журналі реєстрація ТТН не проводилась (а.с.101-102 т.2). До відповіді також надані копії договорів, укладених між Знам'янськом кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» та філією «Знам'янський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» із специфікаціями щебеню по видах та кількості (а.с.103-114 т.2).

Згідно розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 (далі Правила) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.5 розділу 11 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7 розділу 11 Правил визначено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, перевізник, яким є ПП «Белвас» не дотримався Правил перевезення вантажів, що як на думку суду, також свідчить про не здійснення перевезень саме ПП «Белвас».

Позивач надав суду до зазначених договорів видаткові накладні, виписані Знам'янським кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» (а.с.164-173 т.2).

Згідно видаткових накладних, позивач отримав відсіву на загальну суму 29571,98 грн., а вартість послуг з перевезення цього ж відсіву, як зазначено в акті прийняття робіт (а.с.196 т.1) складає 75645,32 грн. Тобто, вартість отриманого товару майже 2,55 рази дешевша, ніж послуга перевезення такого товару.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність економічно виваженого результату від договору перевезення з ПП «Белвас».

Крім того, як вбачається із даних видаткових накладних, виписаних Знам'янським кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» кількість відвантаженого товару становить 1963,31 м.куб., а згідно ТТН (а.с.197-221 т.1) кількість відсіву, який перевезено становить 1295,1 куб.м. Дана невідповідність також дає суду підстави дійти висновку про розбіжність у первинних документах.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України

від 24 травня 1995 р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

5 червня 1995 р. за N 168/704 (далі Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньопісля її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Тобто, видаткова накладна складається по факту відвантаження товару.

Відповідно до виписаних Знам'янським кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» видаткових накладних факт відвантаження мав місце 01, 02, 04, 09, 15, 16, 18, 23, 26 та 29 серпня 2011 р. (десять днів), а згідно ТТН - факт відвантаження мав місце 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25, 26, 29, 30, 31 серпня 2011 р.(двадцять три дні). Тобто, згідно наданих ТТН, перевезення товару відбувалось навіть у ті дні, коли Знам'янським кар'єроуправлінням ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України» не здійснювалось відвантаження товару.

Згідно ТТН, виписаних ПП «Белвас», зазначені реєстраційні номери транспортних засобів. Ухвалою суду від 01.10.2012 р., витребувано від ДАІ в Кіровоградській області інформації щодо власників транспортних засобів трьох транспортних засобів (а.с.247 т.1).

У відповіді ДАІ Кіровоградської області від 15.10.2012 р. №10/8694 лише два із зазначених транспортних засобів зареєстровані в Кіровоградській області, а один транспортний засіб ВА1614АМ, як зазначено у відповіді не значиться на обліку (а.с.1 т.2). Згідно відповіді МВС України транспортний засіб КАМАЗ з номерним знаком ВА1614АМ серед зареєстрованих транспортних засобів в базі даних АІС «НБД Автомобіль» не значиться (а.с.82 т.2).

Тобто, в ТТН №б/н від 22.08.11, №б/н від 04.08.11, №б/н від 25.08.11, №б/н від 08.08.11, №б/н від 09.08.11, №б/н від 10.08.11, №б/н від 11.08.11, №б/н від 12.08.11, №б/н від 15.08.11, №б/н від 16.08.11, №б/н від 18.08.11, №б/н від 19.08.11, №б/н від 23.08.11, №б/н від 01.08.11, №б/н від 02.08.11, №б/н від 03.08.11, №б/н від 04.08.11, №б/н від 05.08.11, всього 18 шт. - це 53% від усіх виписаних ПП «Белвас» ТТН, які долучені до справи (а.с.197, 199-210, 235-236, 239, 241-242 т.2) вказаний транспортний засіб, який в органах ДАІ взагалі не зареєстрований взагалі.

Згідно відповіді ДАІ в Кіровоградській області від 15.10.2012 р. №10/8694 транспортний засіб за номером ВА9678АК зареєстрований за ОСОБА_4, а транспортний засіб за номером ВА9160АС зареєстрований за ОСОБА_8, які були допитані судом в якості свідка.

Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що він не знає ПП «Белвас», жодних договорів з ПП «Белвас» він не укладав. Свідок зазначив, що роботу з перевезення відсіву йому знайшов ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_4 повідомив суду про те, що між ним та ПП «Белвас» був укладений договір оренди транспортного засобу.

Проте, покази свідка ОСОБА_4 суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_8 сам є приватним підприємцем, проте він не є платником ПДВ, а відтак саме для формування податкового кредиту був задіяний ПП «Белвас».

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Правовою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана тільки за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг. При цьому позивач зводить аналіз обставин у спорі тільки до з'ясування відомостей про документи, а не про юридичні факти, як підтверджують здійснення господарської операції. Сама формальна наявність податкових накладних не може бути вищою за зміст господарської операції. А відтак, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, не підтверджують реальність господарських операцій щодо послуг перевезення ПП «Белвас».

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача щодо визначення податку на додану вартість в сумі 14429,46 грн. в зв'язку з завищенням позивачем податкового кредиту за серпень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Белвас».

Як встановлено в судовому засідання сума штрафної фінансової санкції в зв'язку з вищеописаним порушенням складає 7214,73 грн. (14429,46 грн. х 50%).

Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно наданої позивачем та відповідачем інформації до за період з 01.01.2012 р. по 13.03.2012 р. (дата оскаржуваного рішення), відповідачем вже були встановлені суми податкового зобов'язання, порушення за якими позивач визнав (а.с.132-135 т.2).

З огляду на зазначене, відповідач правомірно застосував ставку штрафної санкції на рівні 50% від суми нарахованого порушення, а відтак визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 14429,46 грн. та штрафної санкції в розмірі 7214,73 грн. є правомірно. Враховуючи зазначене в цій частині адміністративний позов не належить задоволенню.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1155,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №410 від 06.07.2012 р. (а.с.2 т.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 989,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.03.2012 р. №0000542330, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в частині нарахування 85751,54 грн. - за основаним платежем та 42875,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити дочірньому підприємству «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» судовий збір в розмірі 989,20 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 989,20 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна