Постанова № 29002165, 28.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2013 року № 2а-17926/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ласфано Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки неправомірно застосовані норми п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, так як від`ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами, що регулюється вказаною нормою, не є від`ємним значенням об`єкта оподаткування з податку на прибуток.

В позовній заяві позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва № 0010181502/0 від 18.09.2012р. та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва №001800/1502 від 16.11.2012р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку представника відповідача, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва ДПС, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Ласфано Україна», за результатами якої складено акт №780/15-2/35850662 від 27.08.12р.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з завищенням збитку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а саме: ряд.1 (Додаток ЦП) на суму 137 116 890 грн.; ряд.3 (Додаток ЦП) на суму 4 249 080 грн.; ряд.6 (Додаток ЦП) на суму 336 925 824 грн., що призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери корпоративними правами (ряд.03.20 Додатка ЦП), в сумі 4249080 грн., а також до заниження податку на прибуток на суму 892 316 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки, подав заперечення до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва ДПС за результатами розгляду яких, відповідач листом від 14.09.2012р. № 32060/10/15-210 повідомив, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки №780/15-2/35850662 від 27.08.12р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС прийняте податкове повідомлення – рішення з податку на прибуток №0010181502/0 від 18.09.2012р. на суму 1 115 395 грн., з яких за основним платежем – 892 316грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 223 079грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від №0010181502/0 від 18.09.2012р. видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС до Державної податкової служби в м. Києві.

Рішенням Державної податкової служби в м. Києві від 15.11.2012р. №7541/10/12-414, скаргу позивача від 27.09.12р. №26.09.-12-1 задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0010181502/0 від 18.09.2012р. скасовано в частині визначення суми грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 9,00грн. та суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3,00 грн., а в іншій частині – залишено без змін.

На підставі акту перевірки №780/15-2/35850662 від 27.08.12р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС та рішення від 15.11.2012р. №7541/10/12-414 про результати розгляду первинної скарги, відповідачем прийняте податкове повідомлення – рішення з податку на прибуток №001800/1502 від 16.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 115 383 грн., в тому числі основного платежу у сумі 892 307 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 223 076 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення – рішення з податку на прибуток №001800/1502 від 16.11.2012р. до Державної податкової служби в м. Києва, рішенням №7171/0/16-12/10-2415 від 17.12.2012р. якої, скарга позивача №23/11 від 23.11.12р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення – рішення з податку на прибуток №001800/1502 від 16.11.2012р.- без змін.

Відповідно до положень ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку.

Механізм оподаткування з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими ніж цінні папери, корпоративними правами, визначається абз.1. п.153.8.3 ч. 153.8 ст. 153 Податкового Кодексу України, відповідно до якого, якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від`ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу, на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення.

Відповідно до п.п.134.1.1. ст.34 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП „Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами” до податкової декларації з податку на прибуток.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому норми статті 150 Податкового кодексу застосовуються до від’ємного значення об’єкта оподаткуванння, що не містить витрат на придбання ціннних паперів, які не були продані протягом звітного періоду.

Водночас п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу встановлено, зокрема, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів з доходами за 2011 рік 1 мільйон гривен і більше станом на 1 січня 2012 р. є від`ємне значення то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з 1 півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкту оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах.

Враховуючи викладене, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012р.

Отже, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01.01.2012р., правомірно було враховано позивачем в рядку «Від’ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку до Податкової декларації на прибуток, в наступних податкових періодах в повному обсязі.

Таким чином, здійснивши системний аналіз вищезазначених норм ПК України, суд приходить до висновку, що від`ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов`язань.

При цьому, від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не впливає на загальний оподатковуваний дохід від основної діяльності, адже показує витрати на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), що були понесені в минулих податкових періодах. Він виникає внаслідок особливого порядку визнання витрат на придбання цінних паперів, які враховуються у відокремленому обліку, та не переноситься до Декларації з податку на прибуток, і, відповідно, не може вплинути на від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке є результатом збиткової діяльності платника податку».

Крім того, згідно пункт 4, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України, Операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до змісту п.1. розділу ХІХ ПК України, розділ ІІІ цього кодексу, набирає чинності з 01.04.2011 року

На момент придбання цінних паперів діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. N 334/94-ВР.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла на момент придбання цінних паперів, не містить будь-яких обмежень, щодо визначення та перенесення до наступного податкового періоду від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, від`ємний фінансовий результат був сформований позивачем за правилами передбаченими законодавством, чинним на момент фактичного понесення витрат на придбання цінних паперів.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті поскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС №0010181502/0 від 18.09.12 р. про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 115 395,00 грн., в тому числі за основним платежем – 892 316,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями – 223 079,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС №001800/1502 від 16.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 115 383,00 грн., в тому числі 892 307,00 грн.- за основним платежем та 223 076,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов