Рішення № 29001853, 17.12.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р.Справа № 9/25/5022-631/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 47728

до відповідача1 сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728

відповідача2 відділу державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора, майдан Перемоги,1, м. Тернопіль

про визнання неправомірним рішення загальних зборів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" від 01.03.2001р. відновлення засновником та учасником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" та зобов'язання зареєструвати як засновника і учасника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - паспорт №НОМЕР_1 від 10.03.2005р.

відповідача1: не з'явився;

відповідача2: не з'явився.

Представникам позивача та відповідачів роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони та треті особи в порядку ст.77 ГПК України про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі по тексту - позивач або ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області (далі по тексту - відповідач1 або ТОВ "Острівське") про визнання неправомірним рішення загальних зборів сільськогосподарського ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р. про виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників ТОВ "Острівське", відновлення ОСОБА_1 засновником та учасником ТОВ "Острівське" та зобов'язати Тернопільську районну державну адміністрацію зареєструвати ОСОБА_1 в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Ухвалою господарського суду від 06.05.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд вперше призначено на 17.05.2011р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, а також у судових засіданнях оголошувались перерви.

У судовому засіданні 31.05.2011р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розгляд справи неодноразово за клопотанням позивача, у порядку ст. 79 ГПК України, зупинявся судом та матеріали справи надсилались до слідчих органів.

Так, ухвалою господарського суду від 14.06.2011р. №9/25/5022-631/2011 суд, в порядку ст.79 ГПК України, зупинив провадження у справі по причині направлення матеріалів зазначеної справи в Прокуратуру Тернопільського району для проведення слідчих дій. У зв'язку з поверненням справи до господарського суду Тернопільської області 29.11.2011р. судом прийнято ухвалу про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2012р. №9/25/5022-631/2011 в порядку статті 24 ГПК України залучено до участі у справі в якості відповідача-2: - Тернопільську районну державну адміністрацію, в особі відділу з питань державної реєстрації, державного реєстратора ОСОБА_2, майдан Перемоги,1, м. Тернопіль та розгляд справи розпочався заново.

Враховуючи зазначене, згідно вимог ч. 3 ст. 24, ч. 3 ст. 51 та ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі №9/25/5022-631/2011 встановлено до 05.03.2012р. (наступний день за неробочим днем неділею - 04.03.2012р.).

За клопотанням сторін від 05.03.2012р. суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, ухвалою від 05.03.2012р. №9/25/5022-631/2011 строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, а саме до 20.03.2012р.

20.03.2012р. в порядку ст. ст.79 ГПК України ухвалою господарського суду провадження у справі №9/25/5022-631/2011 зупинено та матеріали даної справи направлено в Прокуратуру Тернопільського району для проведення слідчих дій. В свою чергу, у зв'язку з поверненням матеріалів з слідчих органів ухвалою від 02.10.2012р. №9/25/5022-631/2011 провадження у справі судом поновлено.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2012р. в порядку статті 24 ГПК України за згодою позивача без заперечень відповідачів суд здійснив заміну неналежного (первісного) відповідача-2 по справі - Тернопільську районну державну адміністрацію, майдан Перемоги,1, м. Тернопіль на належного відповідача-2 - Відділ з питань державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора, майдан Перемоги,1, м. Тернопіль (далі по тексту - відповідач2 або Державний реєстратор) як самостійну юридичну особу, на яку покладено повноваження по вчиненню реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України розгляд справи розпочався заново.

Враховуючи зазначене, згідно вимог ч. 3 ст. 24, ч. 3 ст. 51 та ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору у справі №9/25/5022-631/2011 встановлено до 02.12.2012р.

За клопотанням позивача та відповідачів від 02.12.2012р., у відповідності до вимог ч.3 ст.69 ГПК України, суд ухвалою від 02.12.2012р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, а саме до 17.12.2012р.

У судовому засіданні 17.12.2012р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засіданні прибув та підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених ним у позовній заяві від 29.04.2011р. вх. № 0690(н) та поданих пізніше додаткових письмових та усних поясненнях.

Зокрема, у позові зазначає, що на час проведення реформування селянської спілки "Острівська" 18.02.1997р. він являвся засновником і учасником ТОВ "Острівське". В 1998р. році позивач не був обраний головою сільської Ради і написав заяву про виділення йому майнового і земельного паю, бо залишився без засобів на існування і його заяву було задоволено ТОВ "Острівське". Проте, в натурі йому нічого не було виділено.

Стверджує, що на збори 1 березня 2001р., які оформлені протоколом № 1 його ніхто не запрошував, а підписний лист в лютому 2001р. проводили п. ОСОБА_8, ОСОБА_3 по питанню взяття позики 60 тис. грн. в банку для проведення весняної посівної компанії в 2001р.

Через рік 21 березня 2002р. є дві заяви: а)про виведення позивача з складу засновників і учасників та б)про передачу земельного і майнового паю ФГ "Семеха". Резолюцій на заявах і рішень немає, тому що ТОВ «Острівське» почало свою ліквідацію з 14 березня 2002 року.

При цьому у додаткових поясненнях вказує на те, що його підписи на зазначених заявах як і на підписному листі підроблено, так як, таких ним не підписувалось і не подавалось товариству.

Також, стверджує, що сфабрикованим є і безпосередньо протокол № 1 зборів від 01.03.2001р., яким його виведено із складу учасників ТОВ "Острівське". При цьому звертає увагу на відмінності у самому протоколі та витягу з нього, який подавався Державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін у відомостях про юридичну особу - ТОВ "Острівське".

Вважає, що оскаржувані збори ТОВ "Острівське" від 01.03.2002р. проведені товариством без належного повідомлення учасників про їх проведення з порушенням кворуму та розглядом питань, що не включені у порядок денний зборів.

Керуючись зазначеним, та положеннями Закону України «Про господарські товариства» позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Щодо пропуску строку звернення з позовом у суд, то позивач зазначає, що державний акт на право приватної власності на землю він одержав в лютому 1999 року, а свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) в червні 2002 року.

Тому він звернувся в Тернопільський міськрайсуд з позовом в 2004 році про виплату йому майнового паю. В задоволенні позову з апеляційною і касаційними скаргами до Верховного Суду України в 2007 році йому відмовлено.

В 2006 році позивач звернувся в архівний відділ Тернопільської районної держадміністрації про видачу копії протоколу загальних зборів ТОВ «Острівське» від 1березня 2001 року, в якому, як вважає позивач, виражено всю фальсифікацію виведення його із засновників і учасників ТОВ «Острівське».

Також, позивач зазначає, що неодноразово звертався із заявами в правоохоронні органи про зловживання службовим становищем особами ТОВ «Острівське» по питанню виведення його із засновників і учасників ТОВ «Острівське».

Згідно ухвали від 11 квітня 2011 року Тернопільського міськрайонного суду за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Острівське» про визнання дій відповідача незаконними та відновлення ОСОБА_1 засновником та учасником ТОВ «Острівське» відмовлено у зв'язку з тим, що справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником /засновником, акціонером/, в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками /засновниками, акціонерами/ господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, відповідно 4 ст. 12 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач зазначає, що ним пропущено строк звернення до суду. Проте, вважаючи наведені ним обставини поважними причинами такого пропуску строку, позивач просить суд не застосовувати пропуск строку звернення в разі подачі заяви відповідачем.

Представник відповідача1 - ТОВ "Острівське" участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Разом з цим, згідно поданого раніше відзиву на позов від 25.05.2011р. (вх. № 12591(н) від 26.05.2011р.) та додаткових заперечень поданих його представником у попередніх судових засіданнях, вважає позовні вимоги безпідставними та документально не підтвердженими.

Зокрема, зазначає, що питання виведення із засновників ТОВ «Острівське» було розглянуте Тернопільським міськрайонним судом від 1 червня 2004 року, справа № 2-73/2004р. і суд в даній справі ОСОБА_1 у позові відмовив за безпідставністю позовних вимог.

В рішенні суду на підставі представлених ТОВ «Острівське» заяви ОСОБА_1 про вихід із засновників товариства та підписного листа про вихід із товариства констатується, що 21.03.2002 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до загальних зборів ТОВ «Острівське» про виведення його із складу засновників та із заявою до директора товариства про передачу його земельного та майнового паю ФГ «Семеха». Крім того, учасниками ТОВ «Острівське», в тому числі ОСОБА_1, було складено підписний лист про вихід із товариства, що засвідчено секретарем виконкому Острівської сільської ради. В рішенні Тернопільського Апеляційного суду від 14 вересня 2004 року , справа №22а- 1146 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказується, що з матеріалів справи вбачається, що в 2001 році ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів ТОВ «Острівське» про виведення його зі складу засновників. Даний факт підтверджується його ж заявою та підписним листом учасників ТОВ «Острівське», які виявили бажання вийти зі складу засновників, посвідчений секретарем виконкому Острівської сільської ради. Рішенням загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. ОСОБА_1 виведено із складу засновників.

На ухвалу Тернопільського апеляційного суду була подана касаційна скарга до Верховного суду України. Апеляційний суд Волинської області, який розглядав дану скаргу її відхилив.

Щодо підробки заяв, підписного листа та протоколу зборів, то відповідач1 вважає такі твердження позивача спростованими неодноразовою перевіркою правоохоронними органами та проведеними експертизами, докази чого представлено суду.

Також, зазначає, що повідомлення про збори, а також, підрахунок голосів на них здійснювався у порядку визначеному затвердженим на час проведення зборів Статуту ТОВ "Острівське".

Відмінності у змісті протоколу та витягу з нього пояснює необхідністю певного уточнення змісту витягу протоколу, який подавався реєстратору у зв'язку з помилками, які мали місце при оформлені безпосередньо самого протоколу.

З огляду на наведене, відповідач1 вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення та просить суд у позові відмовити.

Представник відповідача2 - відділу з питань державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Разом з цим, згідно поданого раніше заперечення проти позовної заяви від 15.10.2012р. №2194 (вх. № 16158(н) від 16.10.2012р.) та додаткових заперечень поданих представником в особі Державного реєстратора - ОСОБА_2 у попередніх судових засіданнях, вважає позовні вимоги безпідставними.

Зокрема, зазначає, що 6 липня 2001 року Тернопільською районною державною адміністрацією зареєстровані зміни до статуту с/г товариства з обмеженою відповідальністю «Острівське», щодо зміни учасників товариства.

Відповідно до статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить внесення змін до статуту товариства, а саме зміна складу учасників.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення змін до установчих документів юридичної особи вона повинна подати державному реєстратору пакет документів для проведення державної реєстрації змін.

Державному реєстратору за період з 06.07.2001 р. по даний період сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Острівське» документи не надавались, щодо складу зміни учасників.

На підставі викладеного відповідач2 просить в позові ОСОБА_1 відмовити.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги строки розгляду спору встановлені ст. 69 ГПК України та те, що представники сторін були повідомлені належним чином про розгляд справи, а явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі у даному судовому засіданні представників відповідачів за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, обґрунтування своїх вимог позивачем, заперечення на них відповідачів судом встановлено наступне.

Як стверджує позивач та зазначене не заперечується відповідачами і підтверджується матеріалами справи в 1995 році ОСОБА_1 був включений в члени селянської спілки «Острівська».

11 лютого 1997 року згідно протоколу № 1 загальних зборів членів селянської спілки "Острівська" було прийнято рішення провести реорганізацію селянської спілки "Острівська" в товариство з обмеженою відповідальністю «Острівське».

18 лютого 1997р. згідно протоколу № 1 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" було прийнято рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю "Острівське" та прийнято за основу запропонований Статут ТОВ "Острівське".

05 квітня 1997 року було затверджено установчий договір про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", зазначений договір 05.04.1997 року посвідчений нотаріусом Тернопільського міського і районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі № 2961 (далі по тексту - Установчий договір товариства або Установчий договір ТОВ "Острівське").

До вказаного Установчого договору складено підписний лист з переліком засновників товариства, відомостями про них та розміри їх вкладів (майнових паїв). Вказаний підписний лист є невід'ємною частиною Установчого договору товариства та підписаний кожним з учасників та їх підписи посвідчено Острівською сільською Радою народних депутатів.

19.04.1997р. Тернопільською районною державною адміністрацією затверджено Статут сільськогосподарського товариства «Острівське» реєстраційний №073/240 (далі по тексту - Статут товариства або Статут ТОВ "Острівське").

Відповідно до п. 16 Установчого договору та п.п. 7.1. Статуту ТОВ «Острівське» для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів його учасників створюється Статутний фонд у розмірі /три мільйони дев'ятсот шістдесят одна тисяча дев'ятсот дванадцять гривень/ 3.961.912 гривень. До складу членів товариства «Острівське» увійшло усього 280 членів

Згідно Установчого договору та підписного листа до установчого договору позивач ОСОБА_1 став засновником та учасником даного товариства із часткою у майні товариства в розмірі 62209 грн., що становило 1,57 відсотків у статутному фонді.

16.02.1998р. ОСОБА_1 було підписано заяву до загальних зборів сільськогосподарського ТОВ «Острівське» з проханням вивести його зі складу членів товариства "Острівське" з виділенням йому земельного та майнового паю.

17.02.1998р. відбулись збори виборців сільськогосподарського ТОВ «Острівське», оформлені протоколом № 1 від 17.02.1998р., на яких розглядалась заява про видачу земельного та майнового паю і які за розглядом заяви ОСОБА_1 вирішили видати йому паї при одержанні ним акту на землю згідно рішення загальних зборів.

В подальшому 1 березня 2001 року відбулися загальні збори сільськогосподарського ТОВ «Острівське», які оформлені протоколом № 1 від 01.03.2001р.

Відповідно до долученої до матеріалів копії протоколу зборів № 1 від 01.03.2001р. (копія видана та завірена начальником архівного відділу Тернопільської районної державної адміністрації) зафіксовано, що на зборах присутні всього 152 чоловіка з 280 членів товариства. Вказана кількість чоловік - 152 відповідає тій, яка відображена у реєстрі учасників загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., на підставі якого здійснювалась реєстрація учасників для участі у зборах (копії реєстру долучено до матеріалів справи).

Згідно протоколу зборів № 1 від 01.03.2001р. на порядок денний зборів виносились питання:

1. Звіт директора товариства за звітний період.

2. Звіт ревізійної комісії за звітний період.

3. Про Указ Президента України "Про заходи, щодо забезпечення майнових прав селян".

4. Розгляд заяв, інші господарські питання.

При обговоренні 4-го питання порядку денного зборами було розглянуто ряд заяв учасників ТОВ «Острівське» про вихід з членів товариства, в тому числі заяву ОСОБА_1 (копію долучено до матеріалів справи).

За результатами обговорення 4-го питання порядку денного зборами прийнято рішення вивести зі складу засновників та учасників товариства учасників, які подали заяви при вихід в тому числі вивели зі складу засновників учасників позивача - ОСОБА_1 Також, за результатами питання прийнято рішення провести у статутному капіталі товариства зміни по зменшенню Статутного фонду.

Розгляд питань, а також прийняті рішення, зафіксовані у протоколі зборів № 1 від 01.03.2001р., який підписали голова зборів ОСОБА_4 та секретар зборів ОСОБА_5.

В подальшому товариством було оформлено виписку з протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р., яка подавалась ТОВ "Острівське" Державному реєстратору, у якій зазначено, що загальна кількість членів товариства становить всього - 280 чол., в свою чергу присутніх на зборах - 212 чол.

На підставі вказаної виписки з протоколу Тернопільською районною державною адміністрацією 06.07.2001р. було зареєстровано зміни до Установчого договору та Статуту ТОВ «Острівське» реєстраційний номер №04058284Ю0010425 згідно яких серед іншого змінено відомості про склад учасників, а також зменшено статутний капітал до 81815 грн. та внесено ряд інших змін.

Саме вказане рішення загальних зборів учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., що оформлене протоколом № 1 в частині виведення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Острівське» стали причиною виникнення спору у даній справі.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, розглянувши та оцінивши подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін, господарським суд дійшов висновку, що позов позивача підлягає до часткового задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

В свою чергу, відповідно до ст. 16 ГПК України, справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також, між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору (п.6 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Оскільки пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами (п.п. 1.3. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

У період скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., що оформлене протоколом № 1, рішення яких оскаржується, порядок набуття, реалізації та припинення корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю врегульовувався у відповідності до Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент проведення зборів).

До вказаних правовідносин також засовувались і корпоративні норми, які містились у локальних внутрішніх актах товариства, затверджених загальними зборами акціонерів (учасників) товариства - Установчих угодах, Статутах, Положеннях, Регламентах товариства, тощо.

При цьому, як вбачається із поданих сторонами доказів у ТОВ «Острівське», станом на 01.03.2001р., були чинними Установчий договір від 05.04.1997 року посвідчений нотаріусом Тернопільського міського і районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2961 та Статут ТОВ «Острівське», що відповідає в цій частині ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент проведення зборів), згідно якої товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

При цьому із змісту вказаної статті умови включені у установчі документи не повинні суперечити законодавству України.

Відповідно до п.п. 4.10. Статуту ТОВ «Острівське» (в редакції чинній на день проведення зборів) учасник Товариства може звернутися до суду з заявою про визнання недійсними рішень зборів учасників, які прийнято з порушенням чинного законодавства чи цього Статуту.

Згідно змісту п.п. 17,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів (п.п. 2.11. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1)брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2)брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4)здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5)одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть, також, мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно ст.ст. 53,54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів), учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаної товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів) передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г-ж", "и-ї" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

В свою чергу, згідно чинної ст. 148 ГК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Згідно п.п. 4.1. Статуту товариства (в редакції чинній на день проведення зборів) кожний з учасників Товариства має серед іншого право вийти з товариства у визначеному цим Статутом порядку.

В свою чергу п.п. 4.4.,4.5.,4.6. Статуту товариства передбачено, що учасник може вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників, але не пізніше ніж за 6 місяців до дня виходу.

У разі виходу з Товариства учаснику видається частина майна Товариства, пропорційна його частці у Статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

На вимогу учасника та за згодою зборів учасників Товариства, частка учасника, що виходить з Товариства, повертається йому повністю або частково в натуральній формі. Однак, майно, передане учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Учасник, який вийшов з Товариства, має право на належну йому частину, одержаного Товариством у поточному році до моменту виходу учасника з Товариства.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Заява про вихід учасника з товариства є формою реалізації передбаченого законом права учасника на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства, а не правочином (п.п. 3.5. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Згідно п. 28. Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

При цьому, як вбачається і з матеріалів справи, позивачем неодноразово товариству подавались заяви про вихід з товариства.

Так, 16.02.1998р. ОСОБА_1 подано заяву до загальних зборів с/г ТОВ «Острівське» з проханням вивести його зі складу членів товариства "Острівське" з виділенням йому земельного та майнового паю, яка розглядалась на зборах виборців ТОВ «Острівське» від 16.02.1998р.

А також заяву про виведення його зі складу засновників с/г ТОВ «Острівське» б/н б/д, яка розглядалась на загальних зборах учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р.

Крім того, як вбачається із підписного листа учасників ТОВ «Острівське», які виявили бажання вийти зі складу засновників він містить і дані про те, що його підписано в тому числі ОСОБА_1 (№ 268 у списку).

Крім того як доказ у матеріалах справи наявна і підписана від імені ОСОБА_1 заява від 21.03.2002р. про передачу земельного і майнового паю ф/г "Семеха".

При цьому як стверджує відповідач1 саме вказані заява ОСОБА_1 про виведення його зі складу засновників та підписний лист були підставою для прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Факт подання заяв та підписання підписного листа ОСОБА_1 зафіксовано і в ухвалі апеляційного суду Тернопільської області від 14.09.2004р. справа № 22а-1146, якою залишено без змін рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01.06.2004р. справа № 2-73/2004р.

Зокрема, у ухвалі апеляційної інстанції зафіксовано, що в 2001 році ОСОБА_1 звернувся до загальних зборів ТОВ «Острівське» про виведення його зі складу засновників. Даний факт підтверджується його ж заявою та підписним листом учасників ТОВ «Острівське», які виявили бажання вийти зі складу засновників, посвідчений секретарем виконкому Острівської сільської ради. Рішенням загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. ОСОБА_1 виведено із складу засновників. Також, судом встановлено, що 21 березня 2002 року позивач звернувся до с/г ТОВ "Острівське" з заявою про передачу його земельного та майнового паїв фермерському господарству "Семеха". Факт передачі паїв фермерському господарству "Семеха" підтверджується актом комісії про врегулювання майнових відносин с/г ТОВ «Острівське», від 25 березня 2002 року.

Щодо тверджень позивача про те, що вказані заяви та підписний лист ним не підписувались і їх підроблено, а також про підробку підписів голови та секретаря зборів у протоколі загальних зборів ТОВ «Острівське» № 1 від 01.03.2001р. то суд розглядає їх критично з огляду на те, що вказане не доведене позивачем належними та допустимими доказами та спростовується матеріалами справи.

Зокрема, зазначені твердження позивача були підставою для неодноразового зупинення судом провадження у справі №9/25/5022-631/2011 та направлення матеріалів у слідчі органи для виявлення факту підроблення документів в порядку ст. 79 ГПК України.

Проте, правоохоронними органами неодноразово приймались постанови про відмову у порушенні справи за відсутністю достатніх даних, які б вказували на підробку заяв, підписного листа чи підписів у протоколі зборів ТОВ «Острівське» № 1 від 01.03.2001р. (постанови про відмову у порушенні справи долучено до матеріалів).

Так, в останнє така постанова про відмову у порушення кримінальної справи прийнята 15.06.2012р. Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області.

Також до матеріалів справи долучено і експертні висновки Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області, складені за результатами експертиз проведених при перевірці факту підробки підписів у заяві про вихід з товариства ОСОБА_1 та підробки протоколу № 1 загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р.

Так, згідно висновку спеціаліста від 24.11.2011р. № 1-1400/11 проведеної експертом сектору технічного дослідження документів, та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, старшим лейтенантом міліції Купельською Г.І., яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом самостійного проведення почеркознавчих експертиз (свідоцтво № 8165, видане 14.05.2007р. ЕКК МВС України), стаж експертної роботи з 2007р., експертом провівши почеркознавче дослідження заяви про вихід зі складу засновників с/г ТОВ «Острівське» ОСОБА_1 було зроблено висновок про те, що підпис в рядку: "Підпис" заяви від імені ОСОБА_1 про виведення зі складу засновників с/г ТОВ "Острівське" виконаний ОСОБА_1

Також, до матеріалів справи долучено і інший висновок спеціаліста від 26.04.2012р. № 1-697/11 проведеної експертом сектору технічного дослідження документів, та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, старшим лейтенантом міліції Богайчук В.І., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом самостійного проведення почеркознавчих експертиз (свідоцтво № 9320, видане 20.05.2009р. ЕКК МВС України), стаж експертної роботи з 2009р.

Згідно висновку, експерт провівши дослідження протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. та виписки з протоколу від 01.03.2001р. щодо підписів саме у протоколі зборів № 1 від 01.03.2001р. дійшов висновку, що підписи в рядку "Сектретар зборів" навпроти прізвища "ОСОБА_5" протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. виконаний ОСОБА_5. А підпис в рядку "Голова зборів" навпроти прізвища "ОСОБА_4" протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. виконаний ймовірно ОСОБА_4.

При цьому висновок експерта про те, що підпис в рядку "Голова зборів" навпроти прізвища "ОСОБА_4" виписки з протоколу від 01.03.2001р. виконаний не ОСОБА_4 може свідчити лише про те, що вказана виписка підписувалась не головою зборів, проте, зазначене не підтверджує, що вказаний підпис підроблено у протоколі зборів № 1 від 01.03.2001р.

Відповідно у суду відсутні підстави вважати, що є достатні докази які вказують на те, що протокол зборів ТОВ «Острівське» № 1 від 01.03.2001р. підроблено і відповідно він не підписувався головою та секретарем зборів.

А тому суд не вбачає підстав для визнання недійсним рішення зборів у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів.

Щодо твердження позивача про фальсифікацію рішень зборів про його виведення зі складу засновників з посиланням на те, що його виведено зі складу засновників ще раніше згідно рішення зборів від 17.02.1998р., то суд має за необхідне зазначити, що як вбачається із протоколу № 1 від 17.02.1998р. ним оформлено не збори учасників товариства, а збори виборців делегатів у депутати, які працюють в с/г ТОВ «Острівське».

А тому в силу вимог Закону України "Про господарські товариства" вони не вправі були приймати рішення про вихід учасника з товариства, так як, таке віднесено до виключної компетенції зборів учасників товариства, а не зборів виборців.

Слід також зазначити, що розглянувши заяву позивача вказані збори виборців ТОВ "Острівське" прийняли рішення про те, що видати паї ОСОБА_1 слід лише після одержання ним акту та згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Острівське".

Отже, вказаними зборами виборців, на думку суду, не приймалось рішення про вихід позивача з товариства, а лише констатувалось, що позивач може вийти з товариства за рішенням зборів учасників товариства як це і передбачено було на той час Законом України "Про господарські товариства" та Статутом товариства.

Враховуючи зазначене, суд вважає недоведеним з боку позивача фальсифікацій та підробки зазначених вище документів і відповідно не вважає, що існують підстави для визнання недійсним рішення зборів саме з цих підстав.

В свою чергу, розглянувши посилання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про проведення зборів а також те, що збори вирішили питання не включені у порядок денний та те, що збори проведено без належного кворуму, суд має за необхідне зазначити наступне.

З реєстру учасників загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., на підставі якого здійснювалась реєстрація учасників для участі у зборах вбачається, що позивач - ОСОБА_1 не зафіксований як такий, що брав участь у загальних зборах ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., що підтверджується і безпосередньо самим позивачем у судових засіданнях. Зазначений факт не спростовано і відповідачами.

При цьому розглянувши посилання позивача на те, що він не міг взяти участі у зборах по причині того, що не був належним чином повідомлений про проведення зборів, а також щодо вирішення на зборах питань, які не включені до порядку денного, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Із змісту чинної ч. 1 ст. 145 ЦК України та статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Рішення методом опитування вважається прийнятим при відсутності заперечень хоча б одного з учасників.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 8.6. Статуту товариства (в редакції чинній на день проведення зборів) передбачено, що про час і місце проведення зборів та їх порядок денний учасники Товариства повідомляються шляхом вивішення оголошення в загальнодоступному місці біля адміністративного приміщення товариства. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів учасників.

При цьому з пояснення представників відповідача1 персональних повідомлень учасникам не надсилалось, а про проведення зборів повідомлялось шляхом вивішення оголошення про проведення зборів на дошці оголошень ТОВ "Острівське".

Враховуючи зазначене, суд не вважає доведеним з боку позивача того факту, що ТОВ «Острівське» порушено вимоги Закону та Статуту товариства (в редакції чинній на день проведення зборів) в частині застосованого способу повідомлення учасника про проведення зборів учасників товариства шляхом розміщення оголошення на дошці оголошень.

Разом з цим, як уже зазначалось судом і вбачається із змісту протоколу загальних зборів ТОВ «Острівське» № 1 від 01.03.2001р. на зборах було затверджено наступний порядок денний:

1. Звіт директора товариства за звітний період.

2. Звіт ревізійної комісії за звітний період.

3. Про Указ Президента України "Про заходи, щодо забезпечення майнових прав селян".

4. Розгляд заяв, інші господарські питання.

Вказаний порядок денний за твердженнями відповідача доводився до відома учасників ТОВ «Острівське» і у оголошенні про проведення загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., яке розміщувалось за 30-ть днів до проведення зборів на дошці оголошень.

Разом з цим, як вбачається із змісту протоколу за результатами обговорення 4-го питання порядку денного зборами прийнято рішення про виведення зі складу засновників та учасників товариства учасників, які подали заяви при вихід, в тому числі, виведення зі складу учасників позивача - ОСОБА_1

Також, за результатами розгляду 4-го питання зборами прийнято рішення провести у статутному капіталі товариства зміни по зменшенню Статутного фонду.

Проте, оцінивши зміст 4-го питання порядку денного, яке виносилось на збори ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р. суд вбачає, що воно не містило відомостей про те, що на зборах будуть розглядатись саме заяви учасників про вихід з товариства і прийматимуться рішення про виведення учасників зі складу учасників товариства, а також, що на зборах будуть розглядатись питання про зменшення Статутного фонду товариства у зв'язку з виходом учасників з товариства та про внесення змін до Статуту товариства.

Отже, на думку суду, позивач, ознайомившись з оголошенням про проведення загальних зборів товариства та порядком денним зазначеним у ньому не міг бути достовірно обізнаним з питаннями, які фактично обговорювались на зборах та з яких були прийняті зборами рішення.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що в даному випадку товариством не дотримано вимоги Закону та Статуту товариства щодо належного повідомлення учасника - позивача про проведення зборів в частині доведення до його відома у оголошенні про проведення зборів достовірного змісту питань порядку денного, які виносились на розгляд зборів та за результатами яких були прийняті рішення.

При цьому у зборах не було присутніми 100% учасників, а також відсутні відомості про те, що рішення з питань, які не були включенні у порядок денний зборів прийнято за результатами згоди усіх учасників присутніх на зборах так як таке не відображеного у змісті протоколу як не відображено взагалі у ньому і відомостей як проводилось голосування з прийнятих рішень на зборах (відомостей про кількість голосів учасників проголосованих "за", "проти", "утримались" чи про те, що рішення прийнято "одноголосно", тощо, у протоколі не відображено), що не дає суду однозначно встановити правомочність прийнятих рішень зборами.

Враховуючи зазначене, суд вважає, доведеним позивачем та не спростованим відповідачем те, що зборами було прийнято ряд рішень, які не було включено у порядок денний зборів.

При цьому відповідачем1 не доведено суду належними доказами того факту, що вказані рішення прийняті у відповідності до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Щодо прийняття рішень на зборах за відсутності кворуму, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на день проведення зборів) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Аналогічне правило закріплено і у п.п. 8.3. Статуту ТОВ "Острівське".

Як вбачається із протоколу зборів № 1 від 01.03.2001р., реєстру учасників загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., на підставі якого здійснювалась реєстрація учасників для участі у зборах та Установчого договору в частині розміру часток учасників, присутніми на зборах було 152 учасники, які у сукупності володіли часткою у розмірі 2 306 379 грн., що у відсотковому відношенні від 100% статутного капіталу (3961912грн.) ТОВ «Острівське» станом на день проведення зборів становить 58,21%.

Враховуючи зазначене, збори учасників ТОВ "Острівське" проведено без дотримання кворуму 60% визначеного статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" та положеннями п.п. 8.3. Статуту ТОВ "Острівське".

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача1 у запереченнях на зміст п.п. 8.3 Статуту товариства в частині зміни ним порядку визначення кількості голосів, що належать учасникам, а саме закріпленого правила, що один голос учасника Товариства відповідає 14149 грн. а при розмірі частки менше встановленого учасник має один голос, в силу того, що зазначений зміст Статуту товариства не відповідає чинному законодавству як і іншим положенням Статуту товариства.

Так, згідно ч. 4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Вказане правило також відображено і у п.п. 8.3. Статуту товариства (в редакції чинній на момент проведення зборів).

Вказані корпоративні норми ст. 58 Закону не можуть бути змінені положеннями локального корпоративного акта - Статуту товариства в силу імперативного характеру вказаної норми закону та з урахуванням визначення ієрархії юридичної сили правових - законодавчих та локальних корпоративних актів.

Зокрема, як уже зазначалось судом із змісту ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" (чинній на момент проведення зборів) умови включені у установчі документи товариства не повинні суперечити законодавству України.

У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону (п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

При цьому суд має за необхідне зазначити, що розмір часток у статутному фонді товариства визначається виходячи і з їх грошового вираження у пропорційному відношенні до загального розміру Статутного капіталу (фонду).

Розмір частки учасника дорівнює кількості його голосів і вказаний розмір не може збільшуватись чи зменшуватись Статутом товариства.

Слід також зазначити, що частки кожного з учасників та їх відсоток у товаристві станом на день проведення зборів було відображено у Установчому договорі товариства і їх розміри у грошовому виразі відповідає тому, що відображено у реєстрі учасників загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р., на підставі якого здійснювалась реєстрація учасників для участі у зборах.

Отже, якщо на зборах були присутні учасники, які у сукупності володіли часткою у розмірі 2306379 грн., то кворум на проведених зборах складав 58,21%, що в цій частині не відповідає ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (чинній на момент проведення зборів).

Оцінює суд критично і посилання відповідача2 у даному випадку, як на доказ, на виписку з протоколу, яка була складена товариством та подавалась для державної реєстрації змін так як зазначена виписка не відповідає оригіналу протоколу як за кількістю зареєстрованих учасників так і за змістом порядку денного і прийнятих на зборах рішень.

Так, кількість учасників відображена у виписці з протоколу зборів № 1 від 01.03.2001р. - 212 чол. не відповідає відомостям про учасників, які прибули на зборах - 152 чол., що відображено у протоколі зборів № 1 від 01.03.2001р. та у реєстрі учасників загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. на підставі якого здійснювалась реєстрація учасників для участі у зборах.

Також, як вбачається із виписки з протоколу у ній відображено питання порядку денного які взагалі не виносились на розгляд зборів.

Так, у виписці з протоколу містяться відомості про питання порядку денного щодо виведення із складу засновників та учасників Товариства та про внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору Товариства тоді як таких питань не відображено у порядку денного у протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р.

Одночасно, і зміст прийнятих рішень у виписці не відповідає їх змісту у оригіналі протоколу.

При цьому слід зазначити, що за своєю правовою природою випискою з документа, в т.ч. і протоколу зборів, слід вважати саме частину документа (протоколу), що відображає його зміст з певного питання (тексту) і ця частина у виписці повинна відповідати змісту, який зафіксовано у повному тексті документа (протоколу) та не повинна змінювати його зміст.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідачем проведено збори без дотримання вимог Закону та Статуту, щодо необхідного кворуму для проведення зборів.

При цьому, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ));

Згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними (п.п. 18,25 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Також, і Вищий господарський суд України дотримується тієї позиції, що у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів (п.п. 2.4 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Острівське» від 01.03.2001р. оформлених протоколом № 1 підлягають до задоволення.

При цьому суд враховує те, що предметом позовних вимог позивач визначив визнання неправомірними рішень зборів лише в частині виведення виключно позивача - ОСОБА_1 зі складу учасників проте не заявляв позовних вимог про визнання рішення зборів повністю недійсним не подавалось ним і клопотання про вихід за межі позовних вимог, а тому у суду відсутні підстави самостійно застосовувати п.2 ч.1 ст.83 ГПК України і визнавати вказані рішення загальних зборів сільськогосподарського ТОВ «Острівське», які оформлені протоколом № 1 від 01.03.2001р. повністю недійсними.

А тому, суд задовольняючи позов в цій частині визнає частково недійсними рішення загальних зборів сільськогосподарського ТОВ «Острівське», які оформлені протоколом № 1 від 01.03.2001р. в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників ТОВ "Острівське".

Щодо інших позовних вимог то суд вважає, що вони не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Так, позивачем заявлено позовну вимогу про відновлення його засновником і учасником товариства.

Проте, суд вважає вказаний спосіб відновлення порушених корпоративних прав таким, що заявлено у не передбачений спосіб захисту прав .

Згідно п. 10. Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.

Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При цьому суд має за необхідне зазначити, що при виключенні учасника з товариства чи виході ним із товариства учасник вправі подати позов про визнання такого рішення недійсним. Зазначене реалізовано позивачем і судом в цій частині позовні вимоги задоволено, а тому при набранні рішенням суду законної сили у справі будуть відсутні підстави вважати, що позивач є таким, що виведений із складу товариства в силу прийнятих зборами ТОВ "Острівське" рішень від 21.03.2001р. і відповідно відсутні підстави для прийняття додатково судом рішення про відновлення статусу позивача як учасника.

Щодо іншої позовної заяви про зобов'язання Державного реєстратора зареєструвати ОСОБА_1 як учасника та засновника товариства, то суд має за необхідне зазначити наступне.

У разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам (п.8 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

У тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді (п.п. 1.9. Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин")

За змістом ст.ст. 88,143 ЦК України ст.ст. 4,51 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити відомості про склад засновників та учасників товариства, розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Згідно ч. 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа.

З аналізу змісту вказаних актів вони передбачають правило про те, що участь в товаристві повинна мати певне правове закріплення, фіксацію. При цьому без такої фіксації особа не зможе реалізувати свої корпоративні права, адже, не зможе належним чином довести що саме вона ними володіє. В товаристві з обмеженою відповідальністю закріплення права участі в товаристві відбувається шляхом обов'язкового відображення таких відомостей в установчому документі - Статуті товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

В свою чергу ч.1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч.1,3 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вносяться у зв'язку із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення змін до складу засновників (учасників) та один з документів, передбачених частиною третьою статті 29 цього Закону.

Ч. 1,3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

- оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

- два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

- рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

- заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

- заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;

- рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

При цьому, як уже зазначалось судом та вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення загальних зборів сільськогосподарського ТОВ «Острівське», які оформлені протоколом № 1 від 01.03.2001р. згідно виписки з протоколу Тернопільською районною державною адміністрацією 06.07.2001р. було зареєстровано зміни до Установчого договору та Статуту ТОВ «Острівське» реєстраційний номер №04058284Ю0010425, згідно яких серед іншого змінено відомості про склад учасників, а також зменшено статутний капітал до 81815 грн. та внесено ряд інших змін.

Згідно зазначених змін у установчих документах ТОВ "Острівське" не відображено відомостей про позивача ОСОБА_1 як учасника товариства.

При цьому судом у справі виходячи з предмету позовних вимог сформованих позивачем не визнавалось недійсними ні рішень зборів про внесення змін до Статуту товариства ні безпосередньо самих змін до Статуту ТОВ "Острівське".

А тому, вказані положення установчих документів ТОВ "Острівське" дійсні, так як у судовому порядку не буде встановлено інше і у відповідно у Державного реєстратора відсутні підстави для застосування ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Не вважає суд доведеним позивачем і того факту, що у Державного реєстратора є підстави для внесення самостійно відомостей у Державний реєстр щодо складу засновників ТОВ "Острівське" в частині відомостей про ОСОБА_1, так як, для цього згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" Державному реєстратору необхідно подання саме юридичною особою, а не судом рішення зборів учасників про внесення змін до Статуту ТОВ "Острівське" та звернення з відповідною заявою до реєстратора уповноваженої особи ТОВ "Острівське" про внесення до Державного реєстру записів про зміни у відомостях про юридичну особу в частині складу засновників та учасників та про внесення змін до установчих документів товариства.

При цьому у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з необхідністю поновити виключеного учасника у складі засновників (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відділу державної реєстрації Тернопільської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора зареєструвати позивача - ОСОБА_1 як засновника і учасника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське" в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Одночасно, суд також відхиляє посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог на порушення з боку відповідачів норм земельного законодавства, законодавства про спільну часткову власність та законодавства про об'єднання громадян, так як, в даному випадку господарським судом розглядається корпоративний спір пов'язаний з порушенням корпоративних прав учасника при скликанні та проведенні товариством зборів учасників і відповідно судом в силу правила визначеного ст. 34 ГПК України приймаються та оцінюються обґрунтування сторін та подані ними тільки ті докази, які мають значення для справи та пов'язані з предметом спору.

Разом з цим, якщо позивач вважає, що товариством порушено його і інші, а не тільки корпоративні права та законні інтереси, то він вправі звернутись з окремим позовом до суду з урахуванням розмежування підвідомчості спорів між судами визначеного чинними процесуальним законодавством України.

Також, суд критично оцінює посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог на порушення прав та законних інтересів не тільки його але й інших учасників ТОВ "Острівське". Так як учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства (п. 11 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

В свою чергу, розглянувши та оцінивши клопотання позивача про відновлення йому строку позовної давності, суд має за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 6. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи загальний строк позовної давності встановлений у три роки, а також те, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004р., в свою чергу збори, що оскаржуються відбулись 01.03.2001р., то до вказаних правовідносин застосовуються правила про позовну давність встановлені ЦК України, так як, загальний строк позовної про оскарження рішення зборів давності не сплив з набранням чинності ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, суд зазначає, що ні відповідачем1 ні відповідачем2 не подавалось суду у справі заяв про застосування строку позовної давності в порядку ч. 4 ст. 267 ЦК України .

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 100 ЦК України право участі у товаристві належить до категорії особистих немайнових прав.

В силу ст.ст. 88,167 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", під корпоративними правами розуміється, поміж іншим, право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, яке відповідно до чинного законодавства реалізується, у т.ч. через участь у зборах товариства. А також право учасника на отримання інформації у вигляді належного повідомлення його товариством про дату та час проведення зборів учасників та надання інформації про зміст порядку денного питань, які виносяться на обговорення зборів.

Оскільки позивачем у даній справі не заявляються майнові вимоги прав учасника товариства, які передбачені ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", як то право на отримання частки прибутку (дивідендів), стягнення вартості належної позивачу частки майна у статутному фонді, майнового внеску, які б носили економічний зміст та визначались у грошовому еквіваленті, а право на участь у товаристві не має економічного змісту, то на заявлені у даній справі позовні вимоги позовна давність не поширюється. Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, постановами ВГСУ: від 26.09.2012р. у справі № 5002-11/3248.1-2011, від 20.01.2011р. у справі №38/29-10, від 02.02.2011р. у справі № 11/111-10, від 07.12.2010р. у справі № 9/110(2010), від 21.06.2011р. у справі №К7/213-10, від 17.02.2011р. у справі №19/99(24/72) та ін.

В свою чергу, розглянувши також і заперечення відповідача у відзиві про те, що аналогічний спір уже розглядався Тернопільським міськрайонним судом, суд відхиляє його з огляду на те, що у вказаній справі Тернопільського міськрайонного суду № 2-73/2004р. розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 про виплату йому майнового паю тоді як у даній справі розглядається корпоративний спір предметом розгляду якого є позовні вимоги про визнання неправомірним рішення загальних зборів сільськогосподарського ТОВ "Острівське" від 01.03.2001р. відновлення засновником та учасником ТОВ "Острівське" та зобов'язання зареєструвати як засновника і учасника ТОВ "Острівське" в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Також, розглянувши заперечення відповідача щодо того, що позивач просить суд визнати неправомірним а не недійсним рішення загальних зборів, суд вважає, що вони носять формальний характер не спростовують факту порушень проведених під час скликання та проведення зборів учасників ТОВ "Острівське" та порушення корпоративних прав позивача.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України діє принцип змагальності сторін у господарському процесі, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, у сукупності розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін та третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача - ОСОБА_1, АДРЕСА_1 підлягають до часткового задоволення шляхом визнання частково недійсними рішення загальних зборів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Острівське», які оформлені протоколом № 1 від 01.03.2001р., в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області.

В іншій частині суд у позові відмовляє за безпідставністю та недоведеністю позивачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за подання позову покладається згідно статті 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог частково на відповідача1 та частково на позивача у справі.

Зокрема, на користь позивача з відповідача1 підлягає стягненню державне мито у розмірі 28 грн. 33 коп. та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в іншій частині державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на позивача.

Враховуючи вище зазначене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково недійсними рішення загальних зборів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області (ідент. код 140054376) від 01.03.2001р. оформлене протоколом № 1 в частині виведення ОСОБА_1 з складу засновників і учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Острівське", с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області (ідент. код 140054376) в користь позивача ОСОБА_1, АДРЕСА_1 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено і підписано 16.01.2013р.

Суддя В.Л. Гевко