Постанова № 29001640, 29.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа№ 5011-1/13025-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Синиці О.Ф.

при секретарі Царук І.О.

за участю від позивача -Кергет В.П., Чуприна В.В.

представників сторін: від відповідача - Олійник О.М.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Український інститут сталевих конструкцій

імені В.М. Шимановського"

на рішення

господарського суду м. Києва.

від 09.11.2012 року.

у справі № 5011-1/13025-2012 (суддя: Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Український інститут сталевих конструкцій

імені В.М. Шимановського"

до Приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія-ФІНАКО-Життя"

про стягнення 535650,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.11.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фінако -Життя» (01004, м. Київ, площа Бессарабська 7, офіс 4, код ЄДРПОУ 33235175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» (02660, м. Київ, вул. В. Шимановського 2/1, код ЄДРПОУ 36861591) 83 401 (вісімдесят три тисячі чотириста одну) грн. 43 коп. - заборгованості, 12530 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 78 коп. -3% річних, 7275 (сім тисяч двісті сімдесят п"ять) грн. 34 коп. - пені, 60 147 (шістдесят тисяч сто сорок сім) грн. 41 коп. - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 3321 (три тисячі триста двадцять одну) грн. 03 коп.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 101088,00 грн. - боргу та 6914,15 грн. - штрафних санкцій за період з 05.08.2010 по 04.08.2011 р. -провадження припинено.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2012 року у справі №5011-1/13025-2012 в частині припинення провадження зі стягнення заборгованості у розмірі 101088 грн. - боргу та 6914 грн. 15 коп. - штрафних санкцій за період з 05.08.2010 по 04.08.2011 р. та відмови в іншій частині позовних вимог. В частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «ФІНАКО-Життя» на користь ТОВ «Укрінсталькон ім. В М. Шимановського» 83401 грн.43 коп. -заборгованість. 12 530 грн. 78 коп. - 3% річних, 7 275 грн. 34 коп. - пені, 60 147 грн. 41 коп. - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 3 321 грн. 03 коп. - залишити без змін Стягнути з Відповідача - ПАТ «Страхова компанія «ФІНАКО-Життя». заборгованість у сумі 372 295 грн. 08 коп. (Розмір інвестиційного доходу за період з 2007 по 04.08.2010 р. - 234618 грн. 01 коп., розмір інвестиційного доходу за період з 05.08.2010 по 04.08.2011 р. - 101088 грн., розмір пені - 26488 грн. 59 коп., річні з простроченої суми - 9657 грн. 29 коп., інфляційні нарахування - 1675 грн. 81 коп.). Витрати з судового збору покласти на Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 15.01.2013 року оголошено перерву до 29.01.2012 року.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення 83 401 (вісімдесят три тисячі чотириста одну)грн. 43 коп. - заборгованості, 12530 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 78 коп. -3% річних, 7275 (сім тисяч двісті сімдесят п"ять) грн. 34 коп. - пені, 60 147 (шістдесят тисяч сто сорок сім) грн. 41 коп. - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 3321 (три тисячі триста двадцять одну) грн. 03 коп.

Представником позивача подано заперечення на відзив відповідача, в якому останній просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського" (страхувальник -позивач) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ФІНАКО-Житгя" (страховик - відповідач) (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ФІНАКО-Життя") було укладено Генеральний договір добровільного довгострокового страхування життя № 4 від 31 липня 2006 року (далі - Договір).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 03.10.2006 року було укладено Додаткову угоду до Договору, згідно з якою п. 8.1 Розділу 8 Договору "Строк дії Генерального Договору" викладено у наступній редакції: "Цей Генеральний Договір вступає в силу з 00 годин дня, наступного за днем надходження загального страхового внеску або його частини відповідно до Заяви на поточний рахунок або в касу страховика та укладається строком на 10 років".

В подальшому між сторонами 31.07.2009 було укладено Додаткову угоду до Договору, згідно з якою п. 8.1 Розділу 8 Договору "Строк дії Генерального Договору" знову викладено у наступній редакції: "Цей Генеральний Договір вступає в силу з 00 годин дня, наступного за днем надходження першого щомісячного страхового внеску або його частини та діє протягом 5 років, тобто до 01.08.2011".

Згідно з договором № 4/3С від 05.12.2010 про зміну сторони в договорі до позивача - ТОВ "Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського" перейшли права та обов'язки страхувальника за Договором. Відповідач також знав про укладення вказаного договору, про що наявний його підпис та печатка.

Позивачем були направлені відповідачу лист за № 786/01/06 від 13.07.2011 з проханням надати розрахунок інвестиційного доходу за період з 01 серпня 2010 року по 31 липня 2011 року та заява про його виплату за № 787/01/06 від 13.07.2011.

У відповідь на вказаний лист відповідач надіслав позивачу листа за вих. № 712/08 від 09.08.2011, в якому зазначив, що: "розрахунковий інвестиційний дохід за період 05.08.2010 по 04.08.2011 становить 448.578,00 грн."

Також відповідач надіслав позивачу листа за вих. № 759/10 від 05.09.2011, в якому повідомив позивача, що не може здійснити виплату інвестиційного доходу, оскільки це вплине на загальну вартість резервів по зобов'язаннях за Договором.

Вказані факти, відповідно до ст. 35 ГПК України, встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 18.05.2012 року у справі №5011-68/2746-2012.

Позивач звертався до відповідач з претензією, в якій просив останнього сплатити 534 263,06 грн. заборгованості по сплаті інвестиційного доходу, з яких 417 999,63 грн. - основної заборгованості, 33 277,75 грн. - пені, 19 724,19 грн. -3% річних, 63 261,49 грн. - інфляційних втрат.

Також позивач листом за № 1567/01/06 від 09.12.2011 надіслав відповідачу для підписання акт звірки взаємних розрахунків до Договору щодо інвестиційного доходу за період з 05.08.2010 року по 04.08.2011 року.

Відповідачем вказаних коштів позивачу сплачено не було, акту звірки розрахунків не підписано, внаслідок чого позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Так, порядок розрахунку та виплати інвестиційного доходу врегульовано розділом 7 Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору страховик протягом року проводить обчислення (нарахування) інвестиційного доходу в розмірах, визначених п. 5.1 Генерального Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору страхова сума за страховим випадком, зазначеним у п. 4.1.1 та 4.1.2, визначається за домовленістю сторін при укладені Генерального договору страхування і зазначається у Реєстрі. За результатами інвестиційної діяльності від розміщення коштів резервів страхова сума буде збільшуватися відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування".

При цьому статтею 9 Закону України "Про страхування", як в редакцій чинній як на час укладення Договору так і на час розгляду справи, передбачено, що зазначена у договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не повинна перевищувати чотирьох відсотків річних.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що порядок розрахунку та виплати інвестиційного доходу визначається шляхом укладення додаткової угоди.

Між сторонами 31.07.2006 було укладено Додаткову угоду до Договору про порядок розрахунку та виплати інвестиційного доходу.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди від 31.07.2006 страховик гарантує, що величина інвестиційного доходу за перший рік складає - облікова ставка НБУ плюс 10 % річних.

Як вбачається з пояснень відповідача, підстави для визначення величини інвестиційного доходу за перший рік у розмірі 10 % річних визначені ст. 9 Закону України "Про страхування", згідно з якою договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

Проте, ця гарантія стосувалась тільки першого року дії договору.

Згідно п. 1 Додаткової угоди від 31.07.2006 величина інвестиційного доходу за наступні роки визначається за взаємною згодою сторін за місяць до закінчення попереднього року дії договору і закріплюється шляхом підписання додаткової угоди.

У випадку, коли сторони не дійдуть згоди щодо величини інвестиційного доходу у наступні роки Договір вважається завершеним і страховик повертає страхову суму вигодонабувачу протягом 10 днів по закінченню поточного року.

Згідно з поясненнями представників сторін протягом 2007-2011 років сторони погоджували величину інвестиційного доходу шляхом листувань (копії листів за 2007-2009 роки долучено до справи).

Згідно з позовними вимогами, спірними періодами у даній справі є період: з 04.08.2006 по 09.08.2007; з 10.08.2007р. по 04.08.2010; з 05.08.2010 по 04.08.2011, а тому підлягають встановленню обставини справи, які стосуються саме цих періодів.

Відповідач клопотання про застосування строку позовних вимог, згідно ст. 267 ЦК України, в судді першої інстанції не подавав та не заявляв його у усній формі.

Пунктом 5 Додаткової угоди від 31.07.2006 визначено, що сплата інвестиційного доходу проводиться одноразово протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів по закінченні кожного поточного року страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як зазначалось вище, згідно п. 1 Додаткової угоди від 31.07.2006 величина інвестиційного доходу за наступні роки визначається за взаємною згодою сторін за місяць до закінчення попереднього року дії договору і закріплюється шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи обов'язковість для сторін положень п. 1 Додаткової угоди від 31.07.2006 для визначення розміру інвестиційного доходу з 04.08.2006 по 09.08.2007 сторони мали укласти додаткову угоду за відповідний період.

Дані умови додаткової угоди було виконано, про що між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 від 31.07.2006р., отже заявлені позовні вимоги в частині стягнення розміру інвестиційного доходу у розмірі 83 401, 43 грн. за період з 04.08.2006 по 09.08.2007, також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій, що буди нараховані на вказану суму заборгованості, та складають : 12530,78 грн. -3% річних, 7275,34 грн. - пені, 60 147,41 грн. -інфляційних втрат.

Щодо періоду заборгованості з 10.08.2007р. -04.08.2010р. то сторони не заперечували проти того, що додаткова угода щодо визначення розміру інвестиційного доходу між сторонами не укладалась.

Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 229 694,40 грн. по інвестиційному доходу та штрафних санкцій за період з 10.08.2007р. по 04.08.2010р. не підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Вимоги про стягнення з відповідача боргу позивач обґрунтовує тим, що між сторонами велись перемовини шляхом переписки за допомогою листів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справі та вірно встановлено судом першої інстанції відповідач не визначав розміру інвестиційного доходу, що підлягає сплаті позивачу, не висловив гарантій та не визнав обов'язку з його сплати. Відповідач у своїх листах повідомляв позивача лише про розрахунковий інвестиційний дохід, який, не є реальним, а прогнозованим. Такий дохід, згідно з поясненнями відповідача, розраховується, виходячи з реальних можливостей та економічної ситуації.

Крім того, відповідно п. 7.2 Договору та п. 1 згідно п. 1 Додаткової угоди від 31.07.2006 сторони чітко погодили, що величина інвестиційного доходу за наступні роки визначається виключно шляхом підписання додаткової угоди.

Як вбачається такої угоди між сторонами укладено не було. При цьому позивачем визнається, що він не звертався до відповідача з відповідною пропозицією, чи до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача укласти таку угоду.

Крім того, невизначення розміру інвестиційного доходу унеможливлює задоволення позовних вимог про його стягнення в цій частині.

Щодо періоду заборгованості з 05.08.2010 - 04.08.2011 року, за який заявлено борг у розмірі 101 088,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 6914,15 грн. (1088,43 грн. -3% річних, 202,18 грн. -інфляційних втрат, 5623,54 грн. -пені), то провадження у справі щодо вказаного періоду підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний період заборгованості був предметом розгляду у справі № 5011-68/2746-2012 суддею Ониськів О.М., незалежно від сум на які посилається позивач, про що відповідачем надано рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема укладення між сторонами додаткової угоди про порядок розрахунку та виплати інвестиційного доходу за спірний період, позивачем не надано.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати інвестиційного доходу та штрафних санкцій на суму 535 650,04 грн. підлягають задоволення частково.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 09.11.2012 року у справі № 5011-1/13025-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-1/13025-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пашкіна С.А.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 30.01.2013 року.