Рішення № 29001519, 29.01.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2013 р.Справа № 2/96/5022-1064/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави пр-т. С. Бандери, 6, м. Тернопіль, 46002

позивач-1: Регіональне відділення фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008

позивач-2: Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільської області, 47002

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне територіальне галузеве об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007

про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р.

За участю представників сторін:

прокуратури: Мандзюк О.І., посвідчення № 012865 від 07.11.12 р.

позивача-1: Луб'янецький В.І., довіреність № 39 від 26.12.12р.

позивача-2: Черняк В.І., довіреність № 05-2 від 02.01.13р.

відповідача: Трачук І.В., ордер № 284 від 03.01.13р.

Герасимович В.О., доручення № 2 від 02.01.13р.

третьої особи: Тригуб. О.О., довіреність № НЮ-17 від 01.01.13р.

Суть справи: Прокурор пред'явив позов № 1888-12 від 13.12.2012р. в якому просить визнати договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. недійсним, посилаючись не те, що зазначений договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме:

- вагони державного підприємства подаються на його колію по під'їзній колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач", яка є державною власністю;

- стрілочний перевод Р 65 1/11 № 207 є власністю відповідача, але встановлений на під'їзній колії державної власності. Даний стрілочний перевод не є нерухомим майном, тому не може бути об'єктом сервітуту.

Позивачі позовні вимоги прокурора підтримують у повній мірі. Просять позов задовольнити.

В листі № 10-12-00168 від 14.01.2013р. Регіональне відділення фонду державного майна України по Тернопільській області (в подальшому позивач-1) пояснює, що під час приватизації цілісного майнового комплексу ВАТ "Кременецький міжрайпостач" залізнична колія довжиною 1 800 метрів залишилась у державній власності (рішення господарського суду Тернопільської області №10/22-284(7/91-1595) від 20.06.2011р.), що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав № 33487706 від 15.03.2012р. та свідоцтвом про право власності від 15.03.2012р.

До державної власності 1 800м. залізничної колії належить колія № 17 (стрілочний перевод № 205) та колія № 18 до стрілочного переводу № 211. До колії № 17 примикає під'їзна колія Кременецької фабрики "Ватин" (колія № 23, стрілочний перевод № 207). Межами державної власності є стики рамних рейок і хвостові стики на колії № 17 стрілочного переводу № 207.

Пояснює, що відповідач по справі, листом № 18 від 09.04.2012р., звернувся до нього з проханням укласти договір сервітуту на відрізок колії № 17 від стрілочного переводу № 205 до стрілочного переводу № 207. Вважає, що це підтверджує, що на даний час спірна під'їзна залізнична колія довжиною 1 800м. по договору оренди № 829 від 01.10.2012р. знаходиться в оренді підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна", з яким відповідач і повинен укласти договір користування.

Просить позов задовольнити.

У поясненні від 15.01.2013р. Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" (в подальшому позивач-2) зазначає, що згідно технічного паспорту під'їзної залізничної колії № 17 ВАТ "Кременецький міжрайпостач", колія № 17 була введена в експлуатацію, довжиною 1 800 м.

В 1981р. до колії № 17 виконано примикання до під'їзних колій і до Кременецької фабрики "Ватин". Згідно Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України стрілочний перевод не є залізничною колією. Єдиним призначенням та використанням стрілочного переводу є перехід рухомого складу з під'їзної колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач" на під'їзну колію відповідача. Якщо він використовував би стрілочний перевід № 207, то вагони подавались на під'їзну колію відповідача, а не на колію позивача-2.

Стверджує, що при користуванні залізничною колією він не користується стрілочним переводом.

Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає (заперечення № 1 від 02.01.2013р.), посилаючись на те, що:

- позовна заява № 1888-12 від 13.12.2012р. подана прокурором з порушенням ст. 2 та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України;

- під'їзна залізнична колія № 25 на якій розташований стрілочний перевод Р 65 1/11 № 207 є його власністю, знаходиться на його балансі, технічному утриманні та межує з колією № 17 (ВАТ "Кременецький міжрайпостач") на стику якого знаходиться спірний стрілочний перевод;

- по договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. він надав державному підприємству в користування 64 м.п. стрілочного переводу, який розташований на його власній колії. Саме даний договір надає право державному підприємству та залізниці користуватись майном відповідача - стрілочний перевод розгорнутою довжиною 64 м.п.;

- рішеннями господарського суду Тернопільської області № 7/37/5022-806/2011 від 08.08.2011р.; № 12/110-2000 від 01.03.2011р. встановлено, що без укладення договору сервітуту неможливе проходження вагонів спірною колією.

- рішенням господарського суду Тернопільської області № 11/56/5022-1297/2011 від 08.11.2011р. державному підприємству відмовлено у визнані недійсним договору сервітуту від 15.06.2011р.

Просить застосувати по даній справі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, так-як факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та сторін, приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) 15.06.2010р. ТОВ "Укрпродінвест" уклало з ДП "Кременецьке лісове господарство" договір установлення сервітуту.

У даному договорі сторони передбачили, що:

- відповідач надає позивачеві-2 право користування належним власнику на праві власності стрілочний перевод Р 65 1/11 № 207, розгорнута довжина якого 64 м.п. на під'їзній колії та під'їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький рай постач", для здійснення операцій з подачі і прибирання рухомого складу та інших операцій, пов'язаних з експлуатацією колії № 25 (п. 1.1. договору);

- відповідач надає майно для проїзду на колію № 26, що належить позивачеві-2 (п.2.1.1. договору);

- власник свідчить, що майно щодо якого встановлюється сервітут належить йому на праві власності.

Отже, в договорі установлення сервітуту від 15.06.2010р. сторони узгодили, що:

- позивач-2 користується стрілочним переводом Р 65 1/11 № 207, але не зазначено на якій колії знаходиться 64 м.п. стрілочного переводу (на колії № 17 чи на колії № 25);

- позивач-2 при здійсненні операції (прибирання та подача вагонів) користується колією № 25 для проїзду на під'їзну колію № 26. Проте, не зазначено якими коліями та стрілочними переводами користується позивач-2 щоб доставити вантаж з колії № 25 на колію № 26 щоб оминути колію № 17.

Вищенаведене підтверджує, що у договорі установлення сервітуту від 15.06.2010р. сторонами не узгоджені істотні умови договору.

3) Прокурор та позивачі пояснюють, що позивач-2 при подачі та прибиранні вагонів користується колією № 17 як до стрілки № 207 так і після стрілки № 207. Що ніяких маневрових робіт він не проводить по колії № 25, з якої неможливо доїхати до колії № 26.

Відповідач стверджує, що по колії № 17 у його власності є колія довжиною 64 м.п. по якій переводиться стрілочний перевод № 207 розміром 64 м.п.

Акцентуючи увагу на твердженні та запереченні сторін суд встановив, що із наданих в суд Технічних паспортів на під'їзні залізничні колії вбачається:

а) Технічний паспорт ДП "Кременецьке лісове господарство" від 06.04.2005р. підтверджує, що примикання його під'їзної колії до нижнього складу здійснено стрілочним переводом № 209 до колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач". Номер під'їзної колії № 26 між коліями ДП "Кременецьке лісове господарство" та ВАТ "Кременецький міжрайпостач" є стики рамних рейок і хвостові стики хрестовин на колії № 17 стрілочного переводу № 209;

б) Технічний паспорт ТОВ "Укрпродінвест" (дата не проставлена) підтверджує, що примикання під'їзної колії товариства здійснено стрілочним переводом № 207 до під'їзної колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач". В свою чергу під'їзна колія останнього примикає стрілочним переводом № 205 до колії № 21 станції Кременець.

Колійний розвиток під'їзної колії товариства складається із двох колій № 25 та № 27 і трьох стрілочних переводів - № 207, 213, 215;

в) Технічний паспорт ВАТ "Кременецький міжрайпостач" від 23.05.2001р. підтверджує, що під'їзна колія ВАТ примикає стрілкою № 205 до колії № 21 станції Кременець. До хвостової колії № 17 примикають колії:

- Кременецької фабрики "Ватин" (ТОВ "Укрпродінвест") стрілка № 207;

- Кременецького держгоспу (ДП "Кременецьке лісове господарство") стрілка № 209, колія № 26;

- Кременецького райхіму - продовження колії № 17.

Під'їзну колію ВАТ "Кременецький міжрайпостач" введено в експлуатацію 1964р., довжина становить 1 800 м. п.

г) Технічний паспорт ТОВ "Укрпродінвест", 2010р. підтверджує, що примикання під'їзної колії товариства здійснено стрілочним переводом № 207 до під'їзної колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач". В свою чергу, під'їзна колія останнього примикає стрілочним переводом № 205 до колії № 27 станції Кременець. Межею під'їзної колії є граничний стовпчик переводу № 207. Межами під'їзної колії товариства з колією № 17 ВАТ "Кременецький міжрайпостач" є стики рамних рейок і хвостові стики хрестовин на колії № 17 стрілочного переводу № 207.

д) Із Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ВАТ "Кременецький міжрайпостач" на станції Кременець Львівської залізниці, затвердженої начальником Рівненської дирекції залізничних перевезень 23.05.2001р. вбачається, що:

- до ходової частини колії № 17 примикають під'їзні колії таких підприємств: "Кременецька фабрика "Ватин" (ТОВ "Укрпродінвест") стрілка № 207, колія № 25 (23); "Кременецький держлісгосп" (ДП "Кременецьке лісове господарство") стрілка № 209, колія № 26; Кременецький агрохім - продовження колії № 17 (п.1.3. Інструкції);

- межами колій ВАТ "Кременецький міжрайпостач" є з коліями "Кременецької фабрики "Ватин" (ТОВ "Укрпродінвест" на колії № 17 стрілочного переводу примикання № 207 (п.1.8. Інструкції);

- після закінчення маневрів і виїзду з під'їзної колії, керівник меневрів зобов'язаний перевести стрілки в нормальне положення - в напрямку колії № 17 (п.2.2.3. Інструкції).

Із викладеного вище, суд робить висновок, що подача вагонів станції Кременець на під'їзну колію позивача-2 (ДП "Кременецьке лісове господарство") проводиться через під'їзну колію № 17. При цьому, стрілочний перевод № 207 призначений для переводу рухомого складу з під'їзної колії № 17, яка є державною власністю (витяг про державну реєстрацію прав від 15.03.2012р. та свідоцтво про право власності від 15.03.2012р.) на під'їзну колію № 25 ТОВ "Укрпродінвест" (рішення господарського суду Тернопільської області № 3/101-1102 від 22.03.2007р.). Під'їзна колія № 25 примикає до під'їзної колії № 17, що підтверджує, що дана колія та стрілочний перевод № 207 задовольняє тільки потреби рухомого складу, власником якого є власники стрілочного переводу № 207 та колії № 25 (відповідач по справі).

При таких обставинах, суд вважає, що відповідач не довів за що повинен сплачувати встановлені в договорі від 15.06.2010р. кошти власник рухомого складу, якщо даний транспорт рухається по основній колії (задовольняє свої потреби тільки по колії № 17). Якщо стрілка переводу 64 м.п. проходить по колії № 17, то цей пристрій поставлений для задоволення тільки потреб відповідача, для переходу його рухомого складу з колії № 17 на № 25.

4) Згідно ст. 401 Цивільного кодексу України право користуватися чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Отже, в даній статті Цивільного кодексу України перерахований перелік видів майна, яке може бути об'єктом сервітутів. Правила глави № 32 "Право користування чужим майном" Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до визначення правового режиму користування чужим майном, що виникло як в силу речово-правових, так і в силу зобов'язально-правових відносин.

Відтак, щоб встановити чи мали право сторони укладати договір сервітуту, суд досліджує чи є стрілочний перевод Р 65 1/11 № 207, довжиною 64 м.п. нерухомим майном.

Згідно ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомість) належать земельні ділянки а також об'єкти розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомим є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Аналогічне зазначено в п.1.1. Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.2009р.

Законодавець виділив ознаки нерухомої речі:

- ці об'єкт розташовані на земельній ділянці та нерозривно пов'язані із землею, тобто вони не можуть існувати без землі;

- переміщення зазначених об'єктів є неможливим без знецінення та зміни їх призначення.

Згідно Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту, затверджених Наказом Міністерства транспорту і зв'язку № 1014 від 01.10.2009р.:

- Залізнична колія - дві рейкові нитки, що прикріплені до шпал (брусів). Стрілка - частина стрілочного переводу, що складається з рамних рейок, вістряків те переводного механізму (хрестовина). Стрілочний перевод - пристрій, що служить для переведення рухомого входу з однієї колії на іншу, складаються із стрілок, хрестовин і сполучених колій між ними (п.6.7.Правил). Заново укладені стрілочні переводи приймаються в експлуатацію комісією, яка призначається керівником підприємства (п. 6.9. Правил).

Виходячи із наведеного, слід вважати, що стрілочний перевод - це пристрій, який належить до рухомої речі, яку можна вільно зняти і заново поставити і при цьому він не знецінюється і не змінює свого призначення.

Тому, суд вважає, що стрілочний перевід в 64 м.п. є рухомою річчю, яку можна вільно переміщувати в просторі.

Таким чином, з огляду на приписи п. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України сторони не мали права укладати договір сервітуту на користування стрілочним переводом, довжиною 64 м.п.

5) Заперечення відповідача не приймається до уваги, так-як:

а) Предметом спору по винесеним господарським судом Тернопільської області рішенням від 08.08.2011р. та 01.03.2011р. по справам № 7/37/5022-806/2011 та 12/110-2000 було стягнення заборгованості по договору установленого сервітуту від 15.06.2010р.

По даній справі - предмет спору визнання недійсним даного договору сервітуту.

б) Предметом спору по винесеному господарським судом Тернопільської області рішенні від 08.11.2011р. по справі № 11/56/5022-1297/2011 є визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2011р. у зв'язку із тим, що такий укладений під впливом обману.

По даній справі - предмет спору про визнання недійсним договору сервітуту від 15.06.2011р. у зв'язку з тим, що при укладенні договору сторони порушили ст. 203 Цивільного кодексу України. По справі № 11/56/5022-1297/2011 та даній справі той же предмет спору, але різні підстави.

Тому, суд розглядає дану справу, так-як вище зазначені рішення господарського суду Тернопільської області не можуть служити підставою застосування по даній справі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

в) У судовому засіданні відповідач стверджував, що колія, довжиною 64 м.п., яка відходить від стрілочного переводу № 207 є його власністю. Однак, доказів, що підтверджують його твердження не представив. Тому, суд вважає, що вся колія № 17 довжиною 1 800 м.п., межами якої є стрілочні переводи № 205 та № 209 є власністю держави., що підтверджено належними документами.

г) Лист № 209 від 21.03.2011р. підтверджує, що позивач-2 (ДП "Кременецьке лісове господарство") направив на адресу відповідача прохання в якому зазначив, що він просить вважати договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. розірваним.

Даний лист суд не приймає до уваги ,так-як:

- договір може бути визнаний недійсним з моменту укладення такого і в тому разі, якщо під час його виконання він був сторонами розірваний;

- відповідач не відповів на пропозицію позивача-2, а в подальшому виставляв рахунки за користування стрілочним переводом, що підтверджує, що відповідач не погодився із пропозицією позивача-2 (не розірвав договір).

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що зміст договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам чинного законодавства. Що є порушенням вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 Цивільному кодексу України). Дане порушення, як зазначено в ст. 215 Цивільному кодексу України, є підставою визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. з моменту вчинення правочину.

При таких обставинах, позовні вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

6) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" видатки по судовому збору в сумі 1 073 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити.

2) Договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. визнати недійсним з моменту його вчинення.

3) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003 (ідент. код 32291548 ) в дохід Державного бюджету 1 073 грн. судового збору

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення "29" січня 2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва