Рішення № 29001480, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/17551-2012 23.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Центральної філіїдоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»провідшкодування шкоди,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: Азорська Г.А. , представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Центральної філії (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6.710,90 грн. та судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6.710,90 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/17551-2012 та призначено до розгляду на 18.12.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів.

У судовому засіданні 22.01.2013 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 6.020,00 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав, проте під час судового засідання надав усні пояснення та зазначив, що з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідач не заперечує проти вимог про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6.020,00 грн.

У судовому засіданні 23.01.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс» (далі - страхувальник) 30.05.2011 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № К-047/000/110000204 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Шкода Октавіа», державний номер АА 9241 НЕ.

В місті Києві 05.07.2011 по вул. Сім'ї Сосніних, 3, Шахов Ігор Олексійович керуючи транспортним засобом марки «МАН», державний номер СЕ 7762 АА, під час заїзду на дворову території не дотримався безпечного бокового інтервалу до припаркованого транспортного засобу марки «Шкода Октавіа», державний номер АА 9241 НЕ, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс» та перебував у користуванні у водія Дорошкевича Ігоря Валентиновича, внаслідок чого відбулося зіткнення між транспортними засобами.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Шкода Октавіа» державний номер АА 9241 НЕ.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 06.09.2011 у справі № 3-6013/11 Шахова Ігоря Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 046/02-2012 від 17.02.2012 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власникові КТЗ №07/07 від 20.07.2011, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику вказаного автомобіля, склала 7.917,50 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 339/11 від 04.10.2011, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 6.710,90 грн.

Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 1320 від 04.10.2011 на суму 6.710,90 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «МАН», державний номер СЕ 7762 АА, застраховано у відповідача згідно полісу № АА/2973077 страхувальником за яким є Фомічов Олександр Сергійович, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

З заявою від 15.06.2012 № 339/11, яку було отримано відповідачем, про що свідчить копія поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 6.710,90 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи, ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування та подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог від 22.01.2013, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6.020,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, 10, літера «И», код ЄДРПОУ 31681672) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Центральної філії (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 33257911) страхове відшкодування у сумі 6.020 (шість тисяч двадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.01.2013

Суддя Ониськів О.М.