Рішення № 29000738, 24.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2013 р. Справа № 25/150-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради,

08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

08702, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українська міська рада Обухівського району Київської області

08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 38 841,53 грн.

за участю представників:

позивача - Товмач С.М. (довіреність від 02.01.2013 № 10-пр);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

третьої особи - Грицаєнко С.М. (довіреність від 03.01.2012).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (далі - позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Української міської ради (далі - третя особа) про зобов`язання повернути майно - звільнити приміщення Будинку побуту загальною площею 72,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та про стягнення заборгованості у розмірі 38 841,53 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди державного майна від 01.09.2000 №12, укладеного між сторонами і на підставі статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані відмовою відповідача звільнити та повернути приміщення після припинення дії договору оренди, а також невиконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.12.2012.

18.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№20757 від 18.12.2012) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням відповідача на стаціонарному лікуванні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2012 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українську міську раду Обухівського району Київської області та відкладено розгляд справи на 15.01.2013.

У судове засідання 15.01.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.12.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 24.01.2013.

У судовому засіданні 24.01.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.12.2012 №15329958 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали господарського суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.01.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (далі - орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар) за заявою орендаря, на підставі рішення Української міської ради Обухівського району Київської області п'ятої сесії двадцять третього скликання від 02.03.1999, у відповідності з нормами статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», укладено договір оренди державного майна від 01.09.2000 №12 (далі - Договір), згідно якого відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування виробничі приміщення - нежитлове приміщення площею 88,00 м2, що знаходиться на балансі Української міської ради, для надання побутових послуг, із строком дії Договору на один рік з 01.09.2000 по 31.08.2001.

01.11.2005 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою пункти 1.1, 3.1, 4.7 викладено у новій редакції та змінено загальну площу орендованого приміщення (з 88,00 м2 на 72,0 м2), розмір орендної плати та внесків на утримання будинку.

Згідно із пунктом 4.8 Договору орендар зобов'язаний у разі припинення дії Договору, повернути орендодавцеві орендне приміщення в стані, не гіршому, як на час передачі його в оренду.

Відповідно до пункту 8.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну після закінчення строку чинності Договору протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Пунктом 8.6 Договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до пункту 2.3 Договору майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що предметом оренди є майно державної власності, крім Цивільного кодексу України, слід враховувати і спеціальні норми, які закріплені у Законі України «Про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вказані правові норми та умови Договору передбачають, що після закінчення строку договору він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, що проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Згідно з пунктом 8.1. Договору, договір укладено строком на один рік: з 01.09.2000 по 31.08.2001.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт продовження сторонами строку дії Договору з 01.09.2001 по 31.08.2012, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів подання однією із сторін у зазначений період заяви про припинення Договору.

У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, листом від 13.09.2012 № 754, попереджено відповідача про припинення Договору 31.08.2012 та про необхідність звільнити приміщення та підписати Акт передачі-приймання майна.

Комісією позивача, що створено на підставі наказу Підприємства по обслуговуванню житла виконкому Української міської ради від 02.08.2012 №19 про утворення комісії для здійснення контролю за виконанням умов договорів оренди майна, складено акт від 13.09.2012 про відмову відповідача засвідчити отримання вказаного листа.

У відповідності з правилами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач тричі не забезпечив участі його представника у судових засіданнях, письмового відзиву на надав, позовні вимоги не заперечив.

З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем наданими суду доказами доведено, а відповідачем не заперечене дотримання орендодавцем вимог законодавства та Договору, належне повідомлення орендаря про припинення дії Договору та у зв'язку з цим, про те, що дія Договору на новий строк не продовжувалася і Договір припинив дію 31.08.2012.

Статтею 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі закінчення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, у тому стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач в порушення вимог законодавства орендоване нежитлове приміщення не звільнив та позивачу за актом прийому-передачі не повернув. Докази протилежного, а саме: акт про повернення майна з оренди, що підписаний у двосторонньому порядку, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути орендоване приміщення є обґрунтованими, правомірними, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Позовна вимога про стягнення коштів за Договором ґрунтується на тому, що відповідач не виконував належним чином договірні зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 38 841,53 грн.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно приписів частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 337,92 грн. за рік без ПДВ 20%. Нарахування ПДВ 20% на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 5 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 4.4. Договору обумовлено, що орендар взяв на себе зобов'язання по здійсненню оплати за комунальні послуги: опалення, водо забезпечення, телефону, вивезення сміття, згідно розрахунків орендодавця пропорційно найманій площі.

14.06.2011 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості станом на квітень 2011 року за користування приміщенням та надані послуги. Відповідач відмовився отримати претензію, про що комісією позивача складено відповідний Акт від 17.06.2011.

11.06.2012 позивач направив відповідачу вимогу від 08.06.2012 №472 про погашення заборгованості в розмірі 33 769,93 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та квитанцією від 11.06.2012 №9463. Вимога залишена відповідачем без задоволення.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості, позивачем до матеріалів справи надано оригінали виписок з рахунку позивача у банківських установах, що засвідчені підписами уповноваженої особи банківської установи, що скріплені відбитками її печатки.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши в сукупності надані суду докази та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення заборгованості у розмірі 38 841,53 грн. підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач порушив зобов'язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 38 841,53 грн., розрахунок позивача наявний у матеріалах справи (Т.1, а.с. № 9). На момент прийняття рішення, доказів сплати цієї заборгованості суду не надано.

Отже, обов'язок відповідача, передбачений статтею 762 Цивільного кодексу України, пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і пунктом 4.2. Договору - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, відповідачем не виконано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 38 841,53 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн. Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд у господарському суді позовних заяв, що подані у 2012 році, немайнового характеру становить 1 073,00 грн. та майнового характеру становить 1 609,50 грн. Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги як немайнового, так і майнового характеру в розмірі 38 841,53 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 2 682,50 грн. Проте, з наявних у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень від 15.03.2012 №109 та від 23.11.2012 №708 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 3 219,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом. Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми). Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 23.11.2012 №708 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 536,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 682,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (08702, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) звільнити та повернути Підприємству по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20576699) приміщення загальною площею 72,0 м2, що розташовано в Будинку побуту по вул. Юності, 6, в м. Українка, Обухівського району, Київської області.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (08702, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20576699) 38 841 (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок одна) грн. 53 коп. основної заборгованості та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Підприємству по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, площа Шевченка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20576699) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп., що зайво сплачений за платіжним дорученням від 23.11.2012 №708.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 29.01.2013.

Суддя С.О. Саванчук