Постанова № 29000736, 28.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 року Справа № 812/463/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача -

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області: не з'явився,

представника відповідача - ДП «Інститут азотної промисловості

і продуктів органічного синтезу»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 в сумі 92413,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродоне?цьку Луганської області до Державного підприємства? «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 в сумі 92413,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі особи. УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 на адресу відповідача надсилало повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між науковими пенсіями та пенсіями, призначеними відповідно до інших законодавчих актів. Проте у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та несвоєчасною сплатою за ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» станом на 01.12.2012 утворився борг в сумі 92413,21 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачений. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по невідшкодованим сумам наукових пенсій за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 в розмірі 92413,21 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, 25.01.2013 до суду надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (а. с. 31), ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечення проти позовної заяви до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 сплачував науковим пенсіонерам відповідача суми витрат на фінансування виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі особи, що підтверджується відповідними повідомленнями (а. с. 15-27).

Повідомлення про суми витрат на фінансування виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право такі особи, були надіслані на адресу відповідача та отримані уповноважено особою підприємства 13.11.2012 (а. с. 14).

Таким чином, отримавши зазначені повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між науковими пенсіями, призначеними відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991 (далі - Закон № 1977-ХІІ), та іншими пенсіями, призначеними відповідно до інших законодавчих актів, не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в повідомленнях різницю між сумами наукових пенсій та іншими пенсіями, призначеними відповідно до інших законодавчих актів, за відповідачем за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 утворилась заборгованість в сумі 92413,21 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а. с. 8-11) та карткою особового рахунку (а. с. 12).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення:

- правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації;

- економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості;

- основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

- повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1977-ХІІ, суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).

Відповідно до ст. 8 Закону № 1977-ХІІ, державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Наприклад:

особі для призначення пенсії як науковому (науково-педагогічному) працівнику необхідно мати стаж наукової роботи не менше ніж 20 років. Фактично вона має стаж наукової роботи 30 років 14 днів, з яких:

у державній бюджетній установі - 5 років 5 місяців 14 днів,

на іншому державному підприємстві - 9 років 11 місяців 20 днів,

у недержавній науковій установі - 14 років 7 місяців 10 днів.

Для визначення частки та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії враховується стаж роботи на зазначених підприємствах та в установах:

у державній бюджетній установі - 18,06 відсотка за рахунок коштів державного бюджету;

на іншому державному підприємстві - 33,33 відсотка, з яких 50 відсотків фінансується за рахунок коштів цього підприємства, 50 відсотків - за рахунок коштів державного бюджету;

у недержавній науковій установі - 48,61 відсотка за рахунок коштів цієї установи.

При визначенні частини та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії період роботи до 14 днів включно не враховується, а понад 15 днів враховується як повний місяць.

Якщо працівникові до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи включено стаж роботи на державній службі, на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі, відповідна частина різниці у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом

Отже, підприємство зобов'язане сплачувати органам Пенсійного фонду витрати на фінансування різниці між науковими пенсіями, призначеними відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991 (далі - Закон № 1977-ХІІ), та іншими пенсіями, призначеними відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по невідшкодованим сумам наукових пенсій за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 в розмірі 92413,21 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 13.12.1991, Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 в сумі 92413,21 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (юридична адреса: 93400, Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, код 33968601, р/р 26001011198201 в ПАТ «Альфа Банк» в м. Київ, МФО 300346) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, 9, код 21792459, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.11.2012 по 01.12.2012 у розмірі 92413,21 грн. ( дев'яносто дві тисячі чотириста тринадцять гривень двадцять одна копійка).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва