Постанова № 29000536, 28.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/481/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Васіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо грубого порушення положень ст. ст. 14, 256 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду, виконавчого листа, на захист прав позивача як стягувача, та щодо винесення постанови від 29.12.2012 року про повернення виконавчого листа № 2а-7977/10/1570; визнання незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача та скасування постанови від 29.12.2012 року; визнання неправомірною бездіяльності по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19.11.2010 року, виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню № 34569443; стягнення з відповідача судового збору та понесених витрат при розгляді справи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 жовтня 2012 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 19.11.2010 року, проте 11 січня 2013 року ОСОБА_1 було отримано копію постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 29.12.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі того, що здійснені державним виконавцем дії з направлення запитів до реєструючи закладів, з метою виявлення розрахункових рахунків прокуратури Березівського району Одеської області, на які отримано відповіді, що розрахункових рахунків на ім'я прокуратури Березівського району Одеської області не відкрито, а також, що прокуратура Березівського району в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не значиться та ідентифікувати боржника за назвою та адресою без коду ЄДРПОУ неможливо, виявились безрезультатними, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ поверненню стягувачу. Позивач зазначає, що такі дії відповідача грубо порушують положення ст. ст. 14, 256 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальні та громадянські права позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду, виконавчого листа, на захист прав позивача як стягувача, вказана постанова від 29.12.2012 року є незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача, а тому підлягає скасуванню, а також, що бездіяльність відповідача по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19.11.2010 року, виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню № 34569443 є неправомірною. На підставі викладеного позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо грубого порушення положень ст. ст. 14, 256 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду, виконавчого листа, на захист прав позивача як стягувача, та щодо винесення постанови від 29.12.2012 року про повернення виконавчого листа № 2а-7977/10/1570; визнати незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача та скасувати постанову від 29.12.2012 року; визнати неправомірною бездіяльність по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19.11.2010 року, виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню № 34569443; стягнути з відповідача судовий збір та понесені витрати при розгляді справи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно до ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 75 Закону Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Судом встановлено, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (ВП № 34569443) знаходився виконавчий лист № 2а-7977/10/1570, виданий 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. Шеховцева, 4) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

29 грудня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої виконавчий лист № 2а-7977/10/1570, виданий 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. Шеховцева, 4) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., повернуто стягувачу (а.с. 8).

В постанові від 29.12.2012 року зазначено, що при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, виданого 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області (67300, Одеська область, м. Березівка, вул. Шеховцева, 4) (Боржник) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (Стягувач) моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області встановлено, що єдиним майном Боржника, на яке можливо звернути стягнення, можуть бути кошти, що містяться на рахунках Боржника. Також в постанові від 29.12.2012 року зазначено, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були направлені запити до реєструючих установ з метою виявлення розрахункових рахунків прокуратури Березівського району Одеської області, та згідно з повідомленням УДК в Березівському районі Одеської області розрахункових рахунків на ім'я прокуратури Березівського району Одеської області не відкрито; відповідно до довідки Головного управління статистики в Одеській області прокуратура Березівського району Одеської області в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не значиться; з довідки Державної податкової служби в Одеській області вбачається, що ідентифікувати боржника за назвою та адресою без коду ЄДРПОУ боржника неможливо, у зв'язку з чим зроблено висновок, що державним виконавцем здійснено усі заходи, передбачені Законом та вони виявились безрезультатними, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ поверненню стягувачу.

Відповідно до ст. 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік обов'язків і прав державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно до п. п. 1, 3, 6, 8, 13, 16, 20 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до п. п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією Інструкцією права і обов'язки в точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу мав діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проте, відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним були вчинені всі необхідні виконавчі дії по виконанню виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, виданого 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в обґрунтування позовних вимог, що відповідачем не виконані всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року за виконавчим листом № 2а-7977/10/1570, виданим 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом, оскільки, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення державним виконавцем дій, передбачених ст. 11 Закону, направлених на реальне, а не формальне виконання рішення суду, а тому позовні вимоги позивача в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови від 29.12.2012 року про повернення виконавчого листа № 2а-7977/10/1570; визнання незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача та скасування постанови від 29.12.2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19.11.2010 року, виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню № 34569443, оскільки, як встановлено судом державним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2010 року та виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, але не в достатньому обсязі, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача при виконанні постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2010 року та виконавчого листа № 2а-7977/10/1570.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які вона посилалась в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, виданого 06.09.2012 року Одеським окружним адміністративним судом, та визнання протиправною та скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2012 року ВП № 34569443, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В даному адміністративному позові позивач просить суд стягнути відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір та понесені витрати при розгляді справи, проте не надає суду документів, на підтвердження здійснених нею судових витрат.

Крім цього, ухвалою від 18 січня 2013 року судом було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до Одеського окружного адміністративного суду даного адміністративного позову до винесення судом рішення по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судового збору та понесених при розгляді справи судових витрат, є необґрунтованими, та у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області щодо повернення стягувачу виконавчого листа № 2а-7977/10/1570, виданого 06.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2012 року ВП № 34569443.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 28 січня 2013 року.

Суддя О.А. Левчук

.