Рішення № 29000331, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/19169-2012 30.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії» «Інго-Україна»ДоПриватного акціонерного товариства Страхової компанії «Лафорт»Простягнення 14 571,66 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Степанов А.М.Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія» «Інго-Україна» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Лафорт» про стягнення 14 571,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 30.01.2013 р.

21.01.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем до регресної вимоги не додано документів передбачених вимогами ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, відповідач зазначив, що відповідно п. 36.2 ст. 36 зазначеного Закону строк на прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу не настав, а отже на момент звернення позивача із позовом до суду, порушення його законних прав або охоронюваних інтересів не існує.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав лист №854 від 20.11.2012 р., яким відповідач надав відповідь на регресну вимогу №3/10-10-12 від 10.10.2012 р., а саме відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у порядку регресу, оскільки з довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9005050 вбачається, що цивільно-правова відповідальність Пацьори А.Г. застрахована у ПрАТ «Міська страхова компанія» за полісом №АА/0092526, а згідно інформаціїї бази МТСБУ за полісом №АА/0092526 транспортний засіб «Nissan», державний реєстраційний номер АА 8642 ВВ також забезпечено ПрАТ «Міська страхова компанія». Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021412256, яке отримано останнім 04.01.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 р. між Позивачем та ТОВ «Перша лізингова компанія» було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250523431.11, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останньої, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР.

12.05.2012 р. о 09 год. 50 хв. громадянин Пацьора А.Г., керуючи автомобілем «Nissan», державний реєстраційний номер АА 8642 ВВ, в м. Києві по вул. Депутатській - вул. Вітрука, під час перестроювання та будь якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.07.2012 р. у справі №2608/8219/12 водія Пацьора А.Г. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно звіту №305 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 25.07.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 208,61 грн.

Згідно рахунку-фактури №АМЛ-03684 від 09.08.2012 р., складеного ТОВ «Автогарант АВ» (СТО), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР становить 14 571,66 грн.

Страховим актом №66771 від 19.08.2012 р.РРорориороОолор пошкодження транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР внаслідок ДТП, яка сталася 12.05.2012 р. о 09 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Депутатській - вул. Вітрука визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 14 571,66 грн.

Позивач виконуючи зобов'язання за договором, сплатив страхове відшкодування на рахунок страхувальника у розмірі 14 571,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10368 від 28.09.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 14 571,66 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність Пацьори А.Г., який керував транспортним засобом марки «Nissan», державний реєстраційний номер АА 8642 ВВ, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3253648, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України 'Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач звернувся до відповідача із заявою №3/10-10-12 від 10.10.2012 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13 571,66 грн., яка отримана останнім 19.10.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105410860429.

При цьому, з переліку додатків доданих до регресної вимоги, вбачається надання позивачем усіх необхідних документів, надання яких є обов'язковим з огляду положень ст. 35 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідач листом №854 від 20.11.2012 р., надав відповідь на заяву №3/10-10-12 від 10.10.2012 р., а саме відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у порядку регресу, оскільки з довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9005050 вбачається, що цивільно-правова відповідальність Пацьори А.Г. застрахована у ПрАТ «Міська страхова компанія» за полісом №АА/0092526, а згідно інформаціїї бази МТСБУ за полісом №АА/0092526 транспортний засіб «Nissan», державний реєстраційний номер АА 8642 ВВ також забезпечено ПрАТ «Міська страхова компанія».

Таким чином, з огляду на наявність мотивованої відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, звернення позивача із позовом до суду для вирішення спору у судовому порядку до спливу 90 денного строку передбаченого п. 36.2 ст. 36 Закону, не є передчасним.

Відтак, посилання відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, про передчасність звернення із позовною заявою до суду є необґрунтованими.

Що стосується підстав відмови у виплаті страхового відшкодування, суд відзначає, що із довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9005050 вбачається, цивільно-правова відповідальність Пацьори А.Г. застрахована у ПрАТ «Міська страхова компанія» за полісом №АА/0092526 за програмою «Зелена картка», тобто за цим полісом ПрАТ «Міська страхова компанія» відшкодовує витрати пов'язані зі страховими випадками, які трапилися за межами України.

Проте, оскільки спірне ДТП, яке визнано позивачем страховим випадком та внаслідок якого виплачене страхувальнику страхове відшкодування, трапилося в м. Києві по вул. Депутатській - вул. Вітрука, тобто на теріторії України, внаслідок порушення Пацьорою А.Г. правил дорожнього руху України під час керування транспортним засобом марки «Nissan», державний реєстраційний номер АА 8642 ВВ, що також встановлено у судовому порядку, а матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність останнього на території України застрахована відповідачем за внутрішнім договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/3253648 (полісом), твердження відповідача про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування в порядку регресу є безпідставними.

Матеріалами справи (звітом експерта) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 2095 СР з урахуванням фізичного зносу внаслідок спірного ДТП становить 17 208,61 грн., а позивачем право вимоги у розмірі 14 571,66 грн.

Полісом № АВ/3253648 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. франшиза 0,00 грн.

Враховуючи визначені полісом АВ/3253648 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 571,66 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 14 571,66 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії» «Інго-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Донвар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 250058789) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії» «Інго-Україна» (01054 м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 14 571 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 31.01.2013 р.