Ухвала суду № 29000143, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

Справа № 28/40-б 17.01.13

за заявою публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного

відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" (код 22895150)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Атарщікова А.М.

За участю представників сторін:

від заявника: Мельник Л.І., представник за довіреністю № 91/2012/10/29-15 від 29.10.2012

від боржника: Кузнєцова М.І., голова правління, протокол № 17 від 17.06.2008;

Кузьков В.П., представник за довіреністю б/н від 22.08.2012;

Монтян Т.М., представник за довіреністю б/н від 07.03.2011

розпорядника майна: арбітражний керуючий Бєлова О.А.

В судовому засіданні присутній представник ПАТ "АК "Київводоканал" - Мірошник М.М., довіреність № 381 від 28.12.2012

Обставини справи:

На розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 28/40-б за заявою акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі по тексту АЕК «Київенерго») про визнання банкрутом житлово-будівельного кооперативу «Академічний 18» (надалі по тексту ЖБК «Академічний»).

Ухвалою суду від 13.01.2011 заяву було прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С., порушено провадження по справі № 28/40-б та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою суду від 12.05.2011 замінено заявника акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство Київенерго".

Ухвалою підготовчого судового засідання від 19.05.2011 визнано вимоги ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до житлово-будівельного кооперативу «Академічний 18» на загальну суму 1 067 040,01 грн., призначено у справі № 28/40-б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Мисенка Я. В. (ліцензія серії АВ № 397193, видана 01.07.2008), зобов'язано заявника за його рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, розпорядника майна надати на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено попереднє засідання.

Попереднє судове засідання відкладалось.

Ухвалою суду від 02.10.2012 припинено повноваження арбітражного керуючого Мисенка Я. В., як розпорядника майна житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну (ліцензія Серія АВ № 547995 від 27.01.2011).

Під час судового розгляду справи боржником було подано заяву про припинення провадження по справі.

Ухвалою від 04.12.2012 року в задоволенні зазначеної зави відмовлено з підстав її необґрунтованості.

16.01.2013 року представником боржника знову подано заяву про припинення провадження по справі. В більшості доводи заяви аналогічні попередній заяві, в задоволенні якої відмовлено ухвалою від 04.12.2012 року. При цьому додатково представник боржника посилається на прийняття 12.12.2012 року Святошинським районним судом м. Києва вироку в кримінальній справі № 58-1661, яким засуджено головного бухгалтера ЖБК «Академічний 18» Кузичеву Т.С. за статтями 191 ч.5, 200 ч.2 КК України на 10 років позбавлення волі за розкрадання коштів ЖБК «Академічний -18» в особливо великих розмірах та присуджено до стягнення на користь ЖБК «Академічний-18» 1 000 000 грн. В зв'язку з винесенням вироку, представник боржника вважає, що вирішено господарський спір між сторонами і провадження підлягає припиненню на підставі п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В даному випадку слід зазначити, що в рамках кримінальної справи не вирішувався господарський спір між ЖБК «Академічний-18» та публічним акціонерним товариством «Київенерго» і жодне рішення з цього приводу не приймалось, Святошинським районним судом м. Києва лише визначений розмір матеріальної шкоди завданої підсудною боржнику та задоволено його цивільний позов.

В зв'язку з необґрунтованістю поданої заяви суд відмовив в її задоволенні.

Матеріалами справи встановлено, що оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ЖБК "Академічний 18" було опубліковано в газеті "Урядовий Кур'єр" від 03.06.2011 № 100 (4498).

Згідно п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено повноваження розпорядника майна щодо включення вимог кредиторів, визнаних боржником або господарським судом, до реєстру вимог кредиторів. Крім того, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу, зокрема задовольняються вимоги забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Під час проведення попереднього судового засідання судом встановлено, що до загального відділу суду надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до ЖБК "Академічний 18".

15.06.2011 надійшла заява з додатковими грошовими вимогами до боржника від публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі по тексту ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго») на суму 1 348 933,80 грн., до яких включено вимоги в розмірі 1 067 040,01 грн., що були визнані ухвалою підготовчого судового засідання від 19.05.2011.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник, між іншим, посилається на рішення господарського суду м. Києва № 37/436 від 02.10.2009 про стягнення з боржника заборгованості згідно договору № 3215130 від 03.03.2004 про постачання електричної енергії.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва № 37/436 від 18.01.2012 позов заявника задоволено повністю та стягнуто з ЖБК «Академічний-18» на користь акціонерної енергопостачальної компаній "Київенерго" (правонаступником якої є ПАТ «Київенерго») 5 409,69 грн. - боргу, 1 384,99 грн. - інфляційної складової боргу, 243,55 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 315,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу На виконання зазначеного рішення, 14.10.2009 року, господарським судом м. Києва було видано наказ. 30.10.2009 року постановою № 584/3 від 30.10.2009 року ВДВС відкрито виконавче провадження.

При цьому, кредитор зазначає, що станом на день звернення до суду рішення господарського суду в повному обсязі не виконано та заборгованість боржника складає 1 497,27 грн. Згідно даних ініціюючого кредитора під час виконання рішення боржником було погашено 5 409,69 грн. - основний борг, 1 384,99 грн. - інфляційні втрати, 243,55 грн. - відсотки річних, 102,0 грн. державне мито, 315 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і відповідно несплаченими залишились 112,28 грн. - відсотки річних, 1 384,99 грн. - інфляційні нарахування.

Боржником не надано доказів на підтвердження виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.10.2009 року в повному обсязі, в зв'язку з чим, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора в цій частині.

Також, ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» зазначає, що у боржника з моменту винесення господарським судом міста Києва рішення № 42/22 від 03.03.2009 про стягнення заборгованості за період з 01.07.2005 року по 01.11.2008 року, знову утворилась заборгованість в розмірі 234 407,64 грн. на підставі договору № 1420091 про постачання теплової енергії за період листопад 2008 року - січень 2011 року.

За порушення строків сплати ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» нарахувало боржнику пеню в розмірі 14 951,21 грн., втрати від інфляції в розмірі 24 008,97 грн., 6 077,70 грн. відсотки річних.

Додаткові вимоги ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» відхилені боржником в повному обсязі. Боржник стверджує, що зазначені вимоги є неузгодженими та не підтверджуються належними доказами, зокрема рішенням суду. Також боржник зазначає, що своєчасно сплачував всі платежі і не має заборгованості за визначений ініціюючим кредитором період.

Розпорядник майна надав пояснення в яких виклав свою думку та зазначив про наявність підстав для визнання додаткових вимог ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» .

В своїх поясненнях наданих на заперечення боржника ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» вказує, що кошти, які були сплачені боржником після прийняття судових рішень про стягнення заборгованості по справам № 42/654, 42/22 зараховувались в рахунок присудженої судом заборгованості, в зв'язку з чим у боржника утворилась поточна заборгованість у визначеному розмірі. При цьому ініціюючим кредитором подано детальний розрахунок суми основного боргу.

Як убачається з матеріалів справи ухвалою підготовчого засідання від 19.05.2011 року господарським судом м. Києва визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 1 067 040,01 грн. Зазначені вимоги були підтверджені рішенням господарського суду м. Києва № 42/654 від 20.12.2005 року, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 24.05.2006 року в частині стягнення пені та рішенням № 42/22 від 03.03.2009 року. Згідно зазначених рішень, з боржника було стягнуто заборгованість, що утворилась в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг згідно Договору № 1420091 від 01.11.2000 року.

Рішенням господарського суду м. Києва № 42/654 від 20.12.2005 року вирішено питання про задоволення позовних вимог, що були розраховані станом на 01.07.2005 року. Рішенням господарського суду м. Києва № 42/22 від 03.03.2009 року стягнуто заборгованість за період з листопада 2005 року по жовтень 2008 року.

Згідно поданої заяви, додаткові вимоги по договору № 1420091 від 01.11.2000 року заявлені ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» за період листопад 2008 року - січень 2011 року, тобто за період якій не охоплюється рішеннями господарського суду м. Києва по справам № 42/654 та 42/22. На підтвердження викладених в заяві обставин ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» додано довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію за договором № 1420091 з визначенням нарахувань та надходження коштів, копії табуляграм (облікових карток) фактичного споживання теплової енергії, копії відомостей обліку споживання теплової енергії. При цьому, як убачається з поданих матеріалів, додані до заяви відомості обліку споживання теплової енергії підписані головою правління боржника та скріплені його печаткою.

Як убачається з поданого розрахунку, частину коштів, що перераховувались боржником протягом визначеного періоду було спрямовано на погашення заборгованості, що присуджена судовими рішеннями по справі № 42/22 та 42/654, в зв'язку з чим у боржника виникла заборгованість за період листопад 2008 року - січень 2011 року. В зв'язку з частковим погашенням заборгованості, що присуджена до стягнення рішеннями господарського суду м. Києва по справам № 42/22 та 42/654 ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство розмір вимог було зменшено на суму проплати.

Під час попереднього судового засідання боржником не додано доказів на підтвердження повного погашення заборгованості за договором № 1420091 від 01.11.2000 року за період листопад 2008 року - січень 2011 року.

Відповідно до п. 3.5 додатку 4 до договору, за несвоєчасне виконання умов договору передбачена пеня, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Ініціюючим кредитором нараховано боржнику пеню за несвоєчасне виконання умов договору за період серпень 2010 року - січень 2011 року, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на суму 14 951,21 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» нараховано боржнику за період листопад 2008 року- січень 2011 року 6 077,70 грн. відсотки річних та 24 008,97 втрати від інфляції.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» та вважає їх такими, що підлягають визнанню в цій частині.

Посилання боржника на той факт, що вимоги ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» є неузгодженими та не підтверджені судовим рішенням і відповідно не підлягають розгляду, не приймаються судом, оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги щодо обов'язкової безспірності стосуються лише вимог ініціюючого кредитора про які він заявляє в заяві про порушення справи про банкрутство боржника, щодо інших вимог конкурсних кредиторів, в тому числі і додаткових вимог ініціюючого кредитора, закон таких обмежень не містить. Зазначені вимоги розглядаються судом в попередньому засіданні на загальних підставах.

Крім того, ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" просить суд також визнати його конкурсним кредитором боржника на суму витрат понесених на опублікування оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство в розмірі 630,00 грн.

В даному випадку суд вважає, що зазначені вимоги не є конкурсними в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки виникли після порушення провадження по справі і не можуть бути визнані судом. Стаття 31 зазначеного закону лише визначає можливість задоволення такого виду вимог в першу чергу при здійсненні ліквідації підприємства та не відносить їх до вимог четвертої черги, як інші поточні вимоги. Таким чином суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в якості конкурсних вимог, однак підлягають відображенню в ньому з визначенням черговості їх задоволення і не впливають на кількість голосів кредитора на зборах кредиторів.

За таких обставин господарський суд визнає додаткові вимоги ПАТ "Київенерго" в особі СВП "Енергозбут Київенерго" на суму 280 942,79 грн., з яких 265 991,58 грн. - 4 черга, 14 951,21 грн. - 6 черга.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені на опублікування оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство в розмірі 630,00 грн.

01.07.2011 (заява зареєстрована 05.07.2011) з вимогами до боржника звернулась державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (надалі по тексту ДПІ у Святошинському районі м. Києва) на суму 1 500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Святошинському районі м. Києва зазначає, що у боржника існує заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації і громадських об'єднань.

04.10.2011 під час судового розгляду державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва подала клопотання про відкликання своєї кредиторської заяви з вимогами до боржника.

В зв'язку з поданою відмовою, вимоги державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва судом не розглядаються.

04.07.2011 (заява зареєстрована 07.07.2011) з вимогами до боржника звернулось публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі по тексту ПАТ "АК "Київводоканал") на суму 529 782,19 грн.

Вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" відхилені боржником в повному обсязі. Боржник вважає, що ПАТ "АК "Київводоканал" пропустив присічний строк встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і відповідно його вимоги є погашеними.

Суд не погоджується з думкою боржника виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2011 в газеті «Урядовий Кур'єр» № 100 (4498) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ЖБК «Академічний 18».

Згідно до ч. З ст. 51 Господарського процесуального кодексу України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Останній день строку 03.07.2011, припав на неробочий день (неділя), в зв'язку з чим днем закінчення строку вважається 04.07.2011. Таким чином, заява ПАТ "АК "Київводоканал" подана у встановлений законом строк, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті в якому зазначена заява була відправлена на адресу суду, а тому такі вимоги підлягають розгляду (зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 21.01.2009 року по справі № 8/84).

Обґрунтовуючи свої вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" посилається на наступні обставини:

1. Рішенням господарського суду м. Києва від 23.10.2009 по справі № 7/722-1/177 позов заявника задоволено частково та стягнуто на користь ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал") 133 592,48 грн. - основного боргу, 1 040,06 грн. - інфляційних втрат, 1 346,33 грн. - державного мита, 113,09 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 267,28 грн. - витрат на оплату експертизи.

При цьому кредитор зазначає, що станом на день звернення до суду рішення господарського суду не виконано та заборгованість боржника складає 141 359,24 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині ПАТ "АК "Київводоканал" додано копію рішення господарського суду м. Києва по справі № 7/722-1/177 від 23.10.2009 року, наказ, виданий на виконання зазначеного рішення від 04.12.2009 року. Боржником не надано доказів виконання рішення в повному обсязі станом на дату прийняття ухвали. За таких обставин, господарський суд вважає вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

2. Обґрунтовуючи вимоги на суму 217 442,18 грн. ПАТ «АК «Київводоканал» зазначає, що зверталось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ЖБК «Академічний 18» зазначеної суми боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, яка утворились за період з 01.09.2005 по 01.09.2008 року, однак, господарський суд рішення по суті спору не прийняв і ухвалою від 09.02.2009 року провадження по справі № 41/3 зупинив.

Як вбачається з позовної заяви ПАТ «АК «Київводоканал», поданої до господарського суду м. Києва в справі 41/3, останній посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг за Договором № 02771/4-08 від 15.07.2003 року. ПАТ "АК "Київводоканал" стверджує, що в період з 01.09.2005 року по 01.09.2008 року боржнику було нараховано 265 268,51 грн., а останнім сплачено лише 102 908,31 грн. і відповідно борг складає 161 360,20 грн. Також ПАТ "АК "Київводоканал" за порушення строків оплати нарахував боржнику втрати від інфляції на суму 52 812,26 грн.

Судом встановлено, що 15.07.2003 року між ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал") та боржником було укладено Договір № 02771/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно по п. 1 якого, постачальник (ПАТ «АК «Київводоканал») зобов'язується надавати абоненту (ЖБК «Академічний 18») послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», прийняти від абонента каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин (п. 2.1. договору), а абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченими чинним законодавством (п. 2.2. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п.3.4. договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін до банківської установи.

Згідно з пунктами 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України віл 01.07.1994 № 65 (які були чинні на період формування заборгованості), абонентам, які користуються послугами водоканалу можуть бути підприємства на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт межобслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.

Пунктом 4.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України передбачено, що абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.

Судом встановлено, що взаємовідносини між сторонами виникли згідно умов укладеного між ними Договору № 02771/4-08 від 15.07.2003 року, яким передбачено надання абоненту послуг з постачання питної води та водовідведення.

В поданому розрахунку заборгованості ПАТ «АК «Київводоканал» зазначає про наявність у боржника заборгованості за кодом 8-914 - питна вода (вода+стоки), питна вода (стоки) на суму 95 651,93 грн., а також за кодом 8-50914 - питна вода (вода) (згідно пояснень питна вода, що йде на підгрів) на суму 66 708,28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "АК "Київводоканал" в якості доказу наявності заборгованості боржника за період з 01.09.2005 року - 01.09.2008 року надав дебетово-інформаційні повідомлення банку, а також копії маршрутних карт за визначений період. Будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення нарахувань ПАТ "АК "Київводоканал" не додано.

Боржник заперечував розмір заявлених до нього вимог з посиланням на непідтвердженість визначених ПАТ "АК "Київводоканал" обсягів споживання.

Господарський суд не приймає в якості належних, подані ПАТ «АК «Київводоканал» докази. Надані заявником копії маршрутних карт не є таким доказом, оскільки з їх змісту неможливо дійти однозначного висновку щодо осіб, що складали зазначені карти та повноважень особи, що підписувала відповідні карти від імені боржника. Крім того, зазначені в них дані не співпадають с даними розрахунку наданого ПАТ «АК «Київводоканал». Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами будь-яких інших договорів, ніж Договір № 02771/4-08 від 15.07.2003 року, підписання додаткових угод до зазначеного договору, виставлення рахунків боржнику, двосторонніх актів щодо обсягу (кількості) отриманих послуг з визначенням ціни за отримані послуги, підписаних сторонами, тощо.

3. Також ПАТ «АК «Київводоканал» заявлено 170 980,77 грн. заборгованості, з посиланням на неповну та несвоєчасну оплату послуг за Договором № 02771/4-08 від 15.07.2003 року за період 01.09.2008 року - 01.01.2011 року.

Боржник заперечував розмір заявлених до нього вимог з посиланням на непідтвердженість визначених ПАТ "АК "Київводоканал" обсягів споживання.

В поданому розрахунку заборгованості ПАТ «АК «Київводоканал» зазначає про наявність у боржника заборгованості за кодом 8-914, а також за кодом 8-50914, зокрема заборгованості по питній воді, що йде на підігрів (стоки), холодній воді (вода+стоки), питній воді, що йде на підігрів (стоки) на загальну суму 170 980,77 грн.

Відповідно п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року та зареєстрованих Міністерством юстиції України 07.10.2008 року, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Судом встановлено, що взаємовідносини між сторонами виникли згідно умов укладеного між ними Договору № 02771/4-08 від 15.07.2003 року, яким передбачено надання абоненту послуг з постачання питної води та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "АК "Київводоканал" в якості доказу наявності заборгованості боржника за період з 01.09.2005 року - 01.09.2008 року надав дебетово-інформаційні повідомлення банку, а також копії актів про зняття показань з приладу обліку за визначений період. При цьому представник боржника не заперечував факту підписання зазначених актів.

Однак, як убачається з матеріалів справи, дані показників, підписаних представником боржника актів не співпадають з даними, згідно яких ПАТ "АК "Київводоканал" здійснював відповідні нарахування. Згідно поданого розрахунку показники вказані в зазначених актах у розрахунку заборгованості визначені, як дані за споживання холодної води (вода+стоки). Згідно даних боржника він має у користуванні лише один лічильник, що фіксує надходження обсягів холодної води. Інших доказів, що могли б підтвердити доводи заявника щодо обсягів споживання останнім не додано. Матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків боржнику, двосторонніх актів щодо обсягу (кількості) отриманих послуг з визначенням ціни за отримані послуги, підписаних сторонами, тощо.

При цьому, в даному контексті суд вважає за необхідне зазначити, що умовами договору № 02771/4-08 від 15.07.2003 року не передбачений обов'язок боржника оплачувати обсяги холодної (питної) води, що йде на підгрів, доказів укладення між сторонами будь-яких інших договорів, ніж Договір № 02771/4-08 від 15.07.2003 року, підписання додаткових угод до зазначеного договору матеріали справи не містять.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкрутства при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів. Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги.

З урахуванням викладених обставин підстав для визнання вимог ПАТ «АК «Київводоканал» визначених за період 01.09.2005 року по 01.01.2011 року не вбачається.

Розпорядник майна надав пояснення в яких виклав свою думку та зазначив про наявність підстав для часткового визнання додаткових вимог ПАТ "АК "Київводоканал" на суму 141 359,24 грн.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд визнає вимоги ПАТ "АК "Київводоканал" на суму 141 359,24 грн. та відносить їх до вимог четвертої черги. Вимоги в розмірі 388 422,95 грн. відхиляються судом.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 321,00 грн.

Ухвалою підготовчого засідання від 19.05.2011 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на суму 1 067 040,01 грн., в зв'язку з чим зазначені вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 1 067 040,01 грн. грн. та відносяться до вимог четвертої черги в повному обсязі.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 321 грн.

Розпорядником майна складено реєстр вимог кредиторів, який поданий на затвердження господарському суду.

Згідно поданого реєстру, розпорядником майна внесено відомості про наявність заборгованості із заробітної плати на суму 37 431,31 грн.

17.01.2013 у попередньому засіданні було розглянуто реєстр вимог кредиторів, наданий суду розпорядником майна.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, перевіривши підставність заявлених вимог кредиторів господарський суд вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

При цьому, розпоряднику майна необхідно подати уточнений реєстр вимог кредиторів з урахуванням визначеної судом черговості задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати кредитором житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на суму 280 942,79 грн., з яких 265 991,58 грн. - 4 черга, 14 951,21 грн. - 6 черга.

Визнати кредитором житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 141 359,24 грн. - 4 черга. Вимоги в розмірі 388 422,95 грн. відхилити.

Включити до реєстру вимог кредиторів вимоги публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18", визнані ухвалою підготовчого засідання суду від 19.05.2011, на суму 1 067 040,01 грн. - 4 черга.

Включити до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суму заборгованості із заробітної плати згідно даних боржника в розмірі 37 431,31 грн.

Затвердити реєстр вимог кредиторів житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" на загальну суму 1 526 773,35 грн., з яких 1 489 342,04 грн. є конкурсними вимогами, а 37 431,31 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зобов'язати розпорядника майна житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" арбітражного керуючого Бєлову О.А. протягом 10 днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

Зобов'язати розпорядника майна житлово-будівельного кооперативу "Академічний 18" арбітражного керуючого Бєлову О.А. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Суддя О.С. Копитова