Постанова № 29000113, 28.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.13 Справа № 5015/3472/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Бокало Н.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Негря Г.Ю. (довіреність б/н від 04.01.2011р.); від відповідач - Галань В.М. (довіреність №3 від 03.09.2012р.)

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», №451 від 22.11.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2012р. у справі №5015/3472/12

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м. Львів

про стягнення 50 189,92 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Новосад Д.Ф. суддю Орищин Г.В. ,у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Новосад Д.Ф. і неможливістю брати участь у судовому засіданні. У зв'язку із зайнятістю судді Орищин Г.В. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2013 року в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Орищин Г.В. введено суддю Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2012р. у справі № 5015/3472/12 (у складі: судді Бортник О.Ю. - головуюча, суддів: Станька Л.Л. та Шпакович О.Ф.) позов Львівського міського комунального підприємства (надалі ЛМКП) «Львівтеплоенерго», м. Львів задоволено частково. З Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» стягнуто 46 214,11 грн. заборгованості,! 714,7 грн. пені, 342,94 грн. трьох процентів річних та 1 605,92 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач -

ВАТ «Агрофірма «Провесінь», м. Львів звернулося до Львівського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, №451 від 21.11.2012р., в якій просить

оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2012р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що винесене без належного дослідження всіх матеріалів справи, без врахування доказів Відповідача.

Свої доводи скаржник мотивує, зокрема тим, що Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за березень - червень 2012 року, при цьому в розрахунку позовних вимог зазначена заборгованість Відповідача станом на 01.03.2012р. в розмірі 19 070, 74 грн.,походження якої скаржнику не відоме і стягнення її з Відповідача вважає безпідставною. Крім того, апелянт покликається, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не було досліджено причини розбіжності між сальдо в рахунку за теплову енергію за квітень місяць станом на 01.04.2012 року та сальдо,зазначене в розрахунку позовних вимог на кінець березня цього ж року.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник також покликається на те, що оплати, які проводилися мешканцями будинку за послуги теплопостачання, Позивач зараховував в якості погашення заборгованості за минулі періоди ,які на думку скаржника не були предметом дослідження в цій справі і судом не було з'ясовано сам факт існування заборгованості скаржника перед Позивачем за минулі періоди .

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 року, 21.01.2013 року.

21.01.2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від скаржника у справі надійшло доповнення до апеляційної скарги №6 від 18.01.2013 року (за вх. № 321 від 21.01.2013 р.),в якому скаржник змінює вимоги апеляційної скарги та просить змінити рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року, позовну заяву задоволити частково - стягнути з Відповідача 22 220,30 грн. за послуги теплопостачання, мотивуючи це тим, що 17.05.2010 року господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі № 31/51 про банкрутство ВАТ «Агрофірма «Провесінь». 01.07. 2010 р. у випуску газети «Голос України» №119 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство скаржника. Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.09.2010р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Агрофірма «Провесінь». І тому, на думку скаржника, частина заборгованості, що існувала у Відповідача перед Позивачем станом на 01.09.2010 року є погашеною в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому за розрахунками Відповідача заборгованість становить 22 220,30 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2012р. Позивач - Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» подало відзив на апеляційну скаргу, б/н від 17.12.2012р., в якому зазначає, що твердження скаржника щодо неузгодженості суми станом на 01.03.2012р.є не вірним, оскільки Позивачем було долучено до матеріалів справи уточнений розрахунок позовних вимог, з якого вбачається, що дана сума є заборгованістю за спожиту теплову енергію у лютому 2012 року. Щодо посилання Відповідача на те, що в рахунках за теплову енергію сальдо є більшим, ніж зазначено у позовній заяві, а також те, що мешканцями проводилися оплати у березні - червні 2012 року, були дослідженні в ході судового розгляду місцевим господарським судом і зазначає, що така розбіжність викликана тим, що на момент подання позову, мешканцями було частково оплачено за спожиті послуги,що зараховувались в рахунок погашення заборгованості за минулий період.

24.01.2013 року скаржником подано до Львівського апеляційного господарського суду лист № 8 від 21.01.2013 року (за вх. №432 від 24.01.2013 року), в якому повідомляється, що з 3 січня 2013 року відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №549613, змінилося найменування скаржника з «Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь» на «Публічне акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь».

Розглянувши апеляційну скаргу і доповнення до неї № 6 від 18.01.2013 року, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівського області від 15.11.2012р. у справі №5015/3472/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ «Агрофірма «Провесінь» " без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 19.10.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Агрофірма «Провесінь»(споживач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація), укладено договір №3996/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону.

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, передбачені даним договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом.

У відповідності до розділу 6 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Цим же договором, а ,зокрема п.10.1., передбачено термін його дії: з моменту підписання до 01.10.2006 року. Разом з тим, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

У відповідності до п.2.1. договору, сторонами було складено додаток №1 до договору №3996/Л від 19.10.2005 року, яким визначено орієнтовний обсяг поставки теплової енергії на рік, орієнтовну вартість теплової енергії, а також визначено об'єкт споживача до якого буде здійснюватись постачання теплової енергії енергопостачальною організацією на умовах вказаного договору - житловий будинок, який знаходиться за адресою: вул. Тракт-Глинянський, 147. Цей додаток підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками.

Поряд з цим, дослідженням доводів апелянта встановлено, що 01.10.2009 року між сторонами укладено договір №12. Відповідно до умов вказаного договору, довіритель (відповідач) доручав повіреному (позивач) виконувати від його імені, зокрема, наступні функції: здійснювати виконання послуг по наданню теплової енергії в гарячій воді у житлові будинки №145,147,151 на вул. Тракт-Глинянський, що перебувають на балансі довірителя згідно чинного законодавства; здійснювати нарахування вартості наданих послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді мешканцям, що проживають у житлових будинках, які перебувають на балансі довірителя (абоненти довірителя); здійснювати збір коштів за спожиту теплову енергію в гарячій воді від абонентів довірителя на розрахунковий рахунок повіреного (п.п.1.1.-1.3. договору №12). Пунктом 7.1. цього ж договору передбачалось, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.12.2010 року.

01.12.2010 року договір №12 від 01.10.2009 року припинив свою дію, договір №3996/Л від 19.10.2005 року продовжує діяти.

В силу вимог ст. ст.11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №3996/Л від 19.10.2005 року, в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 48 131,04 грн., яка є обґрунтована та документально підтверджена належними доказами у справі.

Факт наявності боргу підтверджується такими документальними доказами у справі: - підписаними та скріпленими печатками обох сторін Акту про включення системи теплоспоживання, яка була включена на опалювальний сезон 2011-2012 року, 15 жовтня 2011 року (Т.1 а.с.43) ;- підписаними Відповідачем та скріплених його печаткою відомостей зняття показів лічильника від 27.02.2012 року (Т.1.а.с.82), від 30.03.2012 року, 26.04.2012 року.

Господарським судом перевірено кількість спожитої теплової енергії та встановлено, що відповідачем спожито 176,72 Гкал. за період лютого по березень 2012 року, судом також перевірено вартість її згідно встановлених тарифів, а також перевірено відповідність нарахування Відповідачу 17 795,1 грн. вартості приєднаного теплового навантаження за період з лютого по червень 2012 року відповідно до загальної опалювальної площі у житловому будинку. Одночасно, так як Відповідачем на час розгляду справи місцевим господарським судом було здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 1 916,93 грн., та визначена суму основного боргу в розмірі 46 214,11 грн. (48 131,04 грн. - 1 916,93 грн.).

Колегією суддів встановлено, що відповідач оплату фактично спожитої теплової енергії у строк, встановлений укладеним договором, не провів, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання. Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати вартості фактично спожитої теплової енергії в добровільному порядку і відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні і скаржником колегії суддів такі також не надано.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що \ покликання скаржника на те, що у березні - червні 2012 року мешканцями будинку № 147 по вул. Тракт Глинянський проводилися оплати за послуги теплопостачання і такі були неправомірно Позивачем зараховані в якості погашення заборгованості за минулі періоди, є безпідставними. Оскільки, оглянутими копіями платіжних доручень встановлено, що у графі платіжних доручень "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, а такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Колегія вважає, що якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Водночас, такий порядок зарахування коштів без чіткого посилання платника на призначення платежу в погашення заборгованості за минулі періоди не заборонено нормами законодавства. За таких обставин, Позивач правомірно зараховував дані кошти в рахунок погашення заборгованості за минулі роки, а також в рахунок погашення заборгованості за поточний період.

Твердження апелянта про те, що в рахунках за теплову енергію сальдо є більшим, ніж зазначено у позовній заяві, а також те, що мешканцями проводилися оплати у березні -червні 2012 року , судовою колегією не приймається, оскільки не спростовують висновку місцевого господарського суду, що така розбіжність викликана тим, що на момент подання позову, мешканцями було частково оплачено за спожиті послуги кошти, які Позивач правомірно зараховував в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди та поточний період заборгованості.

Щодо посилань скаржника на факт неузгодженості заборгованості в сумі 19 070,74 грн. станом на 01.03.2012р.,судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідно до долучених до матеріалів справи уточнених розрахунків позовних вимог чітко вбачається, що дана сума є заборгованістю за спожиту теплову енергію у лютому 2012 року.

Крім того, колегією суддів встановлено, що у відповідності до рішення Львівської міської ради №365 від 08.07.2007 року, прийнятого зокрема, на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(в редакції від 2007 року), відповідач, на балансі якого перебуває будинок №147 по вул. Тракт-Глинянський, є також виконавцем житлово-комунальних послуг у цьому будинку.

Пунктом 4.2 вказаного рішення міської ради виконавців житлово-комунальних послуг зобов'язано забезпечити укладання договорів з виробниками послуг з теплопостачання (ЛМКП "Львівтеплоенерго", ЛКП "Залізничнетеплоенерго" та ін.) - на постачання теплової енергії.

Таким чином, діюче законодавство розмежовує поняття виконавець та виробник житлово-комунальних послуг, що підтверджує підставність звернення позивача з позовом у даній справі саме до відповідача, оскільки в силу вимог чинного законодавства та відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач повинен виконувати належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності позовних вимог заявлених Позивачем, оскільки приймаючи оскаржуване рішення місцевим господарським судом проаналізовано вимоги чинного законодавства України, та проведено аналіз доказів у справі.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії, є однією із пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні. А відтак, враховуючи те, що предметом даної справи є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, колегія суддів вважає, що дані вимоги задоволені обґрунтовано.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що покликання скаржника в доповненні до апеляційної скарги №6 від 18.01.2013 року на те, що заборгованість за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року є погашеною у зв'язку порушенням господарським судом Львівської області провадження у справі про банкрутство Відповідача та затвердження реєстру вимог кредиторів, є безпідставними, оскільки спірною в даній справі є непогашена заборгованість, яка виникла за період з лютого - червня (до 01.07.2012 року) 2012 року.

Крім того, на підставі ст.232 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», п.7.2.3. договору, місцевий господарський суд нарахував відповідачу 3 % річних в розмірі 342,94 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання, 1 714,7 грн. пені, розрахунок яких перевірено та з урахуванням меж заявлених позовних вимог визнано вірним.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 15.11.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2012 р. у справі № 5015/3472/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» № 451 від 22.11.2012 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складено 30.01.2013 року

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.